Суд визнав невинуватим колишнього начальника Сарненського відділу поліції Рівненської області Ігор Харитонова.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 28 грудня.
15 березня 2016 року співробітники Сарненцького відділу поліції в урочищі «Йолки» поблизу села Федорівка виявили, що невстановленими особами добувається бурштин-сирець за допомогою трьох мотопомп кустарного виробництва. Близько 23 години працівник поліції по телефону попросив вислати на місце слідчо-оперативну групу з метою документування злочину. Але Харитонов начебто в грубій формі став вимагати у працівників поліції їхати звідти. Близько 2 ночі він направив їх у смт.Клесів у зв’язку із нібито вчиненням там невстановленими особами опору невстановленим співробітникам поліції, хоча таких повідомлень насправді не було. Сам начальник, прибувши на місце, де добувався бурштин, наказав слідчо-оперативній групі нічого не документувати і обладнання не вилучати. У подальшому обладнання забрали невстановлені особи.
Дії Харитонова кваліфіковано за за ч.2 ст.343 ККУ як втручання в діяльність працівника правоохоронного органу.
Обвинувачений вину не визнав. Розповів, що наприкінці лютого 2016 року за результатами атестування рішенням атестаційної комісії був визнаний таким, що не відповідає займаній посаді і з 1 березня перебував на лікарняному. В той день йому подзвонили і повідомили про постріли в урочищі «Йолки». Він намагався передати це виконувачу обов’язків начальника поліції, але його телефон не відповідав. У подальшому він сам з двома іншими працівниками поліції виїхав на місце. Там вони побачили знаряддя видобутку бурштину та працівників поліції, які повідомили, що застосовували петарди, а осіб, причетних до видобутку бурштину, виявлено не було.
Харитонов наголосив, що на той час не був керівником Сарненського ВП, оскільки такі обов’язки були покладені саме іншу особу. Крім того, пояснив, що сам виїхав на місце, оскільки під час телефонної розмови із поліцейськими, йому здалось, що вони перебувають у стані алкогольного сп’яніння.
Суд зазначив, що обвинувачення є неконкретизованим. Відповідно до обвинувального акту, обвинувачений усною вказівкою залишити місце події, вплинув працівників правоохоронного органу з метою перешкодити виконанню ними службових обов’язків та добитися прийняття незаконного рішення, однак, які саме службові обов’язки мали вони виконати на місці в обвинуваченні не зазначено.
Суду було надано план відпрацювання щодо незаконного видобутку бурштину-сирцю, до якого були залучені співробітники поліції. Однак не підтверджено їх посадові обов’язки під час відпрацювання.
Інспектори поліції, який були визнані потерпілими у справі на підставі власних заяв, в суді заявили, що вказівка Харитонова не вплинула на їх рішення покинути місце події, оскільки особи, які видобували бурштин, вже втекли і затримати їх не було можливості. З їх слів, вони почули звук працюючого мотору і копачів бурштину було значно більше за працівників поліції, тому останні почали підривати піротехнічні засоби, внаслідок чого видобувачі бурштину втекли. Поліцейські вважали, основною метою є припинення незаконного видобування бурштину. Прогнавши видобувачів бурштину, вони лишились чекати слідчо-оперативну групу.
Потерпілі подали до суду подані письмові заяви, в яких вони заперечили факт заподіяння їм будь-якої шкоди обвинуваченим.
Заступник начальника Сарненського відділу поліції і т.в.о. начальника сектору сказали, що лишались на місці, охороняючи знаряддя видобутку бурштину, але під ранок 16 березні 2016 року воно було відібране у них місцевими мешканцями.
Тому суд суд вважає, що неналежне оформлення незаконного видобування бурштину відбулось через відсутність на момент описуваних подій належного керівництва Сарненським ВП та через неузгодженість дій працівників вказаного відділу, а не через злочинні дії обвинуваченого. Ці обставини підтвердив працівник відділу внутрішньої безпеки поліції, який проводив перевірку.
Крім того, суд взяв до уваги, що Харитонов тоді не виконував повноваження начальника Сарненського ВП, а, відтак, не міг використовувати своє службове становище, тобто не був суб’єктом злочину, за ч.2 ст.343 ККУ.
Суд виправдав Харитонова за відсутністю складу злочину, а також, за недоведеністю – оскільки переконливих доказів стороною обвинувачення не надано.
20
0
20
20
