Шевченківський суд Києва 18 січня виправдав адвоката ,Олексія Святогора, якого звинувачували у виготовленні відеопродукції, що пропагує культ насильства і жорстокості.
Суддя Оксана Голуб вирішила, що не доведено, що в діях Святогора є склад злочину.
Суд погоджується, що в ефірі телеканалів, радіо і публічних виступах він пропагував фізичне знищення бездомних тварин, зокрема собак, описував знищення шляхом отруєння, звертався до широкого загалу людей, переконував, що це хороша ідея і вона заслуговує наслідування.
«Самі по собі усні висловлювання Святогора на радіоефірах та в студіях телеканалів, на яких за запрошенням брав участь останній, не становлять матеріальний предмет [злочину], а таким предметом у даному випадку виступає відеопродукція, а саме відеозаписи вищезгаданих телеефірів, переміщені на певний носій інформації… Саме по собі усне мовлення Святогора не являється твором у розумінні предмету злочину, передбаченого статтею 300 Кримінального кодексу України, оскільки не є продуктом його творчої діяльності, зафіксованої на певний матеріальний носій, а являється його особистими міркуваннями стосовно дискусійних питань, винесених на обговорення учасників радіо- і телепередач, де він приймав участь за запрошенням, та поставлених питань в ході інтерв’ю, тобто не є тотожним із поняттям виготовлення відеопродукції», – зазначила суддя Голуб.
Під виготовленням і поширенням відеопродукції, що пропагує жорстокість, прокуратура розуміла його участь у радіо- і телеефірах, надання інтерв’ю та висловлювання щодо етичності вбивств безпритульних тварин.
У судовому засіданні не встановлено, щоб Святогор мав будь-яке відношення до виготовлення цих передач – не фіксував технічними засобами, не монтував, не розповсюджував.
Суд не погоджується, що висловлюваннями на радіо і телебаченні Святогор створює аудіо- та відеопродукцію, що пропагує жорстокість чи насильство.
Ці заяви і виступи були усною творчістю Святогора, за що не передбачена кримінальна відповідальність за ч.2 і ч.3 ст. 300 ККУ.
Також не йдеться про те, щоб Святогор діяв у співучасті з особами, які б виготовили і розповсюдили таку аудіо- чи відеопродукцію. Тому доводи щодо співавторства передач не приймаються.
Показання потерпілих, що Святогор робив заклики у соцмережах до жорстокого поводження з тваринами і повідомляв способи знищення собак, суд визнав неналежними доказами, оскільки ці дії йому не інкримінувалися. Тобто такі дії виходять за межі висунутого обвинувачення.
Суддя констатує, що прокуратура допустила довільне і розширене трактування закону і кваліфікувала дії Святогора за ст.300 ККУ у випадку, за який прямо не передбачено кримінальна відповідальність.
В інтерв’ю на телебаченні і радіо він розповідав, як дає на вулиці собакам отруту. Одного разу в ефірі заявив, що отруїв понад тисячу бродячих собак заради безпеки киян.
Святогору інкримінували ч.2 і 3 ст.300 Кримінального кодексу України – виготовлення і розповсюдження творів, що пропагують культ насильства і жорстокості. За такі дії загрожує до 5 років позбавлення волі. Підсудний вину не визнає. Захисник каже, що Святогор давав інтерв’ю і не може вважатися тим, хто виготовляв твори (телесюжети).
Потерпілими у справі були зоозахисники, які опікувалися загиблими собаками.
Читайте також – У суді допитали “догхантера” адвоката Святогора