У справі Ноздровської показали записи, як начальник поліції консультував Россошанського

1194

Шевченківський суд Києва продовжив слухати справу про вбивство Ірини Ноздровської.

Про це повідомляє «Судовий репортер». 

У засіданні 26 серпня продовжили досліджувати аудіо негласних слідчих розшукових дій, які проводились щодо обвинуваченого Россошанського на етапі досудового слідства.

На одному із записів чутно, як слідча зачитала Россошанського записане з його слів пояснення щодо записки, яку він залишив дружині: «Написав, що у вбивстві я не винен, а винен Обухівський суд, Апеляційний суд Київської області. Вся брехня, свідки, наклеп, все в такому ракурсі. Просив вибачення в Ольги і писав, що їх дуже люблю. Записку написав, бо хотів довести до своєї сім’ї, що вбивство Ноздровської вчинив через безпомічність правоохоронної і свавілля судової системи. Фактично я не називав себе виконавцем злочину, щоб уникнути душевних хвилювань своєї родини. Також 7.01.2018, перебуваючи у карному розшуку поліції в місті Києві по вул. Святошинській,2 я написав записку дочці Юлії та попросив працівників карного розшуку її передати. У записці я розповів про обставини вбивства Ноздровської, просив пробачення, просив берегти дружину, допомагати їй».

Россошанський поставив під поясненням свій підпис, підтвердив, що записки написав власноруч і добровільно.

На іншому відео чути голос адвоката Цибенка, який захищає Россошанського: «Давайте действительно подождем результаты психиатрической экспертизы и если будет там указано, что в состоянии сильного душевного волнения, то не вопрос! Мой подзащитный будет принимать участие во всех следственных действиях». Далі слідча каже, що вона Россошанському нічого не обіцяла. Той відповідає, що йому обіцяло «вищестояще» керівництво поліції. До експертизи Россошанський відмовляється брати участь у слідчій дії – відібранні зразків підпису і почерку.

Зафіксовано діалог Россошанського із  начальником ГУНП Київської області Андрієм Нєбитовим.

Россошанський: Ви пришли проведать и сказать, что завтра я еду в Глеваху ? (на експертизу – прим.)

Нєбитов: Да… Поворот в этом деле может сделать комиссия.

Россошанський: Аффект, состояние аффекта.

Нєбитов: Конечно! Если это будет, никто потом не решает. Ни судья, ни прокурор, ни следователь. Если заключение делает комиссия, что Вы находились… Процессуально обязаны будут перейти.

Россошанський: 116-я статья. Как сейчас помню. Вы сидели слева от меня. Нормальные ребята. Вы и Васильевич. Все нормально. Ели, беседовали, покушали хорошо. Я все помню.

Також є запис розмови, де Россошанський обурюється сюжетом на телебаченні, де прозвучала інформації, що у вбивстві Ноздровської шукатимуть співучасників. «Какие еще соучастники?!»- говорить він. Нєбитов пояснює:«Общественность. Говорят, что был еще кто-то». Россошанський відповідає «Я решил. Я буду отвечать… Я ето сделал сам. Никто не коснулся. Никто не знал». Далі слідчий знову запитує Россошанського про обставини того вечора.

– Донесли до моста. Шо потом?

– Раздел и скинул, прип*здил бл*ть.

– Уходил как?

– Уходил как не помню. Дошел туда нормально. А обратно не помню….. Я подумал короче, если я пойду навпростець. Пошел… а там такая срань, ямы…

Далі Россошанський знову пускається у спогади, як покійна начебто нікому в селі не давала життя.

«Там все село будет свободно ходить, будет свободно общаться… Наезжала на детей машиной, сажала на капот, в магазине со ступенек [сбивала]… с палочкой идет старушка…» – розповів він.

Нєбитов сказав, що адвокатам треба попрацювати, звернутися із запитом до місцевого відділу поліції, скільки разів на родину Ноздровської надходили заяви і скарги.

«Все село было против них. Если мой сын виноват, что ты обижаешь чужих детей?! Он несет отвественность по закону… Это несчастный случай, который может быть с каждым. Все под богом ходим. Что ж ты проклинаешь?! Его посадили, человек несет ответственность. Чего ж ты ходишь, проклинаешь его, нас, детей, которые еще не родились?! У сына еще внук не родился… Беременную ребенком… Сын еще не виделся… Сколько можно?! Прошло пологода, прошел год, два, два с половиной. Чем больше добивается, тем больше у нее раскрывается пасть… Идем в магазин… Ноздровская – сейчас будет лайка, будет драка, провокация… Мені, сусідам, дітям. Но в конце концов бог нас свел. Удачно свел бог. Свел господь сатану убрать и п*здец. Я этого не хотел. Знал, сыну оставалось полгода… Потом дальше будут провокации», – говорив Россошанський.

У розмові з начальником поліції він вкотре рішуче заперечив, що мав спільника. Стверджував, що рішення було раптовим і емоційним і він навіть не помітив, чи були у момент їх зустрічі поряд інші люди. «Я был в невменяемом состоянии, не соображал, что я делал», – відповідав Россошанський.

Нєбитов підказує Россошанскому, що говорити під час експертизи. А той дякує: «Спасибо, что в свое время подсказали 116 статью».

Батько Ноздровської відповів, що обвинувачений поливає брудом його покійну дочку. Він розповів про одну сутичку, коли син Россошанського з другом пили щось біля сільського магазину. Дочка Ноздровської почала це знімати на телефон, тому що мати хлопця постійно розказувала в суді, що її син вже кілька років не п’є спиртного. Тоді друг Россошанського-молодшого витягнув дівчину з машини і став бити її головою об капот. Справу за цим інцидентом за три роки не розглянули у Вишгородському суді і суддя закрив її за строками давності. Родич Россошанських Сергій Купрієнко працював суддею Вишгородського суду 25 років і останні 10 років – його головою. Родичі загиблої стверджують, що Россошанський-молодший має цілий букет злочинів, який покривав Купрієнко.

Нагадаємо, що захисник Россошанського наполягає на недопустимості цих матеріалів НСРД, оскільки писалися розмови з працівниками поліції і фактично проводився допит ще до залучення адвоката. Саме під час цих розмов поліції вдалося отримати у Россошанського зізнання у вбивстві. Водночас, як вбачається із записів, чоловікові пообіцяли більш м’яку кваліфікацію за 116 статтею Кримінального кодексу – умисне вбивство у стані сильного душевного хвилювання. Але пізніше все ж направили в суд обвинувальний акт із обвинуваченням в умисному вбивстві. Тепер Россошанський вину не визнає і переконує суд, що працівники поліції тиснули на нього і шантажували сином, який утримувався у в’язниці.

Також демонструвався запис, коли Россошанському пропонується описати ніж, яким він убивав Ноздровську, а потім вибрати один із чотирьох. Чоловік сказав, що не впевнений, що вийде, бо вже не пам’ятає.

Авдокат Цибенко, який захищає Россошанського, заявив, що запис є точевидно недопустимим доказом. Проводиться впізнаня пердмета і на цю слідчу дію накладається НСРД, що не передбачено КПК. Але суд не став виключати цей запис із доказової бази і пояснив, що прийме рішення у нарадчій кімнаті при винесенні вироку.

Із запису чути, що із Россошанським продовжують слідчу дію і раптом починає скаржитись на погане самопочуття, що болить серце. Поруч його адвокат Цибенко просить відкласти впізнання ножа на іншу дату. Нроздровський помітно нервує і каже, що не може пригадати, який був ніж.

Наступне засідання призначено на 1 вересня. Суд продовжить досліджувати аудіозаписи.

***

1 січня 2018 року Ірину Ноздровську знайшли мертвою в річці біля села Демидів Вишгородського району Київської області. Причиною смерті стали колото-різані рани на шиї.

У злочині звинуватили Юрія Россошанського — батька Дмитра Россошанського, який у 2015 році машиною збив на смерть молодшу сестру Ірини. Остання займалась розслідуванням цієї справи і добивалась покарання винного. Між двома сім’ями два роки тривав сильний конфлікт. Ноздровська та її родичі начебто постійно при зустрічі називали Россошанського-батька вбивцею.

За два дні до смерті Ірини суд не відпустив під амністію сина Россошанського, засудженого за ДТП до 7 років в’язниці. У молодого чоловіка не виявили в крові алкоголю, тобто не було обтяжуючої обставини і він підпадав під амністію. Але через відсутність записів судового засідання суд скасував вирок і відправив справу на новий розгляд до першої інстанції, а хлопця залишив під вартою.

У липні 2019 Апеляційний суд підтвердив вирок Россошанському-молодшому – 7 років позбавлення волі. У січні 2020 він вийшов на свободу за амністією.

error19
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20
Please follow and like us:
Pin Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує файли cookies з метою аналізу трафіку та надання реклами і послуг на основі профілю ваших інтересів. Якщо ви хочете дізнатися більше або заборонити використання усіх чи деяких cookies, ознайомтесь з нашою Сookie Policy. Якщо ви натиснете «погоджуюсь» чи продовжите навігування сайтом, ви погоджуєтесь з політикою cookies. Погоджуюсь