У справі Ноздровської обвинувачений відхрестився від зізнання вини: «Или сын, или ты, дед»

1223

Шевченківський суд продовжив дослідження доказів у справі про вбивство Ірини Ноздровської.

Про це повідомляє «Судовий репортер».

Досліджувалося відео з кабінету працівників поліції від 7 січня 2018, на якому обвинувачений розповідає про обставини вбивства. Розмова проходить у приміщенні Головного управління карного розшуку ГУНП Київської області. Участь беруть участь начальник ГУНП Київської області Андрій Нєбитов і начальник Департаменту карного розшуку Національної поліції України Сергій Тіхонов.

У першій частині відео обвинувачений Россошанський начебто зізнався про все у неформальній бесіді, а потім йому сказали повторити. Обидва рази про те, що його знімають прихованою камерою чоловік не знав.

Крім того, є ще запис від 8 січня 2018 у Вишгородському відділенні поліції. В суді його чомусь демонстрували найпершим.

7-8 січня 2018 Россошанський з певними відмінностями розповідає про одні і ті ж події вечора 29 грудня 2017 року, коли зникла його сусідка Ірина.

Спочатку він озвучує передісторію. За два дні до того суд не відпустив під амністію його сина, раніше засудженого на 7 років в’язниці за ДТП, в якому загинула молодша сестра Ірини. У сина Россошанського не виявили в крові алкоголю, тобто не було обтяжуючої обставини і він підпадав під амністію. Але через відсутність записів засідання суд скасував вирок і відправив справу на новий розгляд до першої інстанції, продовживши чоловіку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

– Ноздровская настояла пересмотреть это дело. Что я все купил. И судьи эти плевки вытирают и соглашаются с ее клопотанням… В Обуховский суд, где живут депутаты, где все связанно с Верховной радой, где ее крышуют, судьи боятся и согласны вынести любое решение неправомерное (Ноздровська була помічником нардепа Тетяни Чороновол – ред.) Опять ура-ура! Суд перевел дело в Обухов. Хотя мы надеялись, что Дима наконец-то [выйдет]… Так как в трезвом состоянии, этого не хотел, полностью осознал, что случилась…

29 числа я был дома по хозяйству. Днем пришел сват, посидели у меня часа 2, выпили по 100 грамм. Я его проводил. Темнеть начало. Часа в 4-5. Пошел домой. Надо было на ночь затопить піч. Занимался дровами. Затопил. Принес воды с колодца. Пошел в магазин. На углу с автобуса выскочила Ноздровская и начала кричать: «Убийца!»… Маршрутка 355.

– Одна вышла?

– Да, одна. «Убийца!» на меня… Это была переполненная чаша. Меня это сразило наповал. Сколько это можно терпеть?! Какой же я убийца?! Я подбежал, схватил за шиворот, оттянул в сторону. У меня в кармане был нож, я ударил ее.

– Сколько раз вы ударили?

– Я не помню.

– Ну больше одного раза били?

– Да… Отнес ее.

– Она вырывалась?

– Нет, какое-там?! Чтоб не кричала «Убийца!». Сколько можно мучить, терпеть это все?! Какой же я убийца?! Теперь я заслуживаю его. А тогда я не заслуживал, ни я, ни моя семья, никто. И мне стало легче. Взял на плече и понес. На улице темно. Моросил дождь. Никого не было. Куда шел не помню, куда глаза глядели. Отнес, положил. А! Дальше идти было некуда, там была вода. Зазвонил телефон в кармане.

– У Вас или у нее?

– У нее. Я вытащил из кармана телефон и разбил.

– Вы под мостом ее положили. Да-да.

– Сумка была при ней?

– Этого я не видел.

Обвинувачений описав ніж, яким зарізав жінку. Россшанський пояснив, що це був ніж на 12 см, який він постійно мав у робочій куртці і свого часу цей ніж десь знайшов. Ніж він викинув там же, де і тіло.

– Вспоминаешь и плохо становится, но в то же время, я понимаю, что я совершил. Но теперь я соответствую тому слову, которым она меня называла 2,5 года. Но я спокоен. Теперь я соответствую этому слову. Тогда я не соответствовал и я терпел, терпел, молчал. Терпение лопнуло!

– Вещи с нее снимали?

– Нет, ничего не трогал, мне не надо.

Наступного ранку Россошанський викинув свою куртку на сміттєзвалищі недалеко від зупинки маршрутки на Героїв Дніпра.

– Я всегда там выбрасываю, я в селе никогда не выбрасываю.

У двох варіантах показань від 7 і 8 січня є деякі розбіжності, які захист тлумачить на свою користь, переконуючи суд, що Россошанський говорив під тиском, його змусили це вигадати, шантажуючи сином, і озвучена версія суперечить матеріалам справи.

Наприклад, 8 січня Россошанський вже більш докладно і яскраво розповідав про той вечір:

Блин, как раз автобус подъехал. Вышла Ноздровская… Вышла и идет на меня.. Увидела меня: “Убийца!!”… Знаете, есть в “Мире животных” передачи, как львица бросается на стадо беззащитных лошадей, пони или зебры… 

Крім того, 8 січня він сказав, що тіло кинув з моста в воду. Але перед тим зірвав одяг, не знаючи сам чому. І речі начебто приніс додому і спалив у пічці.

– Сорвал с нее одежду вот так…. Говорят, она еще в лифчике была. Перевернул ее в воду и пошел… Зачем я с нее одежду сорвал? Зачем я убил? Здесь больше вопросов, чем ответов… Не насиловал, не смаковал. Просто сорвал одежду и пошел обратно-обратно-обратно… Скрутил, маленького размера, схватил в охапку, вот так нес и все.

Перша версія Россшанського, що одежу він не знімав суперечила обставинам справи, оскільки тіло знайшли голим.

Усі розмови оформлені як відеозапис контролю особи. Але по суті на них підозрюваний давав показання, а також був допитаний, що викликало критику захисту.

Адвокат Олексій Цибенко заявив про очевидну недопустимість цих записів в якості доказу. Зокрема, говорив про порушення права на захист, що Россошанський був фактично як підозрюваний допитаний без захисника. Крім того, допит, імовірно, проводився неуповноваженою особою, тому що захисту не відкривалося доручення слідчого Нєбитову і Тіхонову. Також Цибенко вважає, що спілкування у відділку поліції не може бути відео чи аудіоконтролем особи.

«О 22.13 Нєбитов сів ліворуч від Россошанського, а Тіхонов знаходиться праворуч. Ці особи фактично проводять допит, ставлячи уточнюючі та навідні питання, відпрацьовуючи вигадану версію… На таймері 22.24 Тіхонов говорить: “Очень важно сейчас чтоб до мелочей проговорили. Начинайте. А мы будем с Андреем задавать наводящие вопросы, а вы до мелочей опишите эту ситуацию. Почему у Вас к ней возникла такая ненависть. Ацент должен быть. Потому что детали, то такое. Мы будем подсказывать, чтобы Вы вспомнили”. На 22.25 Россошанський говорит: “А что руководство сказало?”Молодцы ребята?!” Тіхонов відповів: “Аброськин, он тоже психолог. Он на Вас посмотрел и сказал: я знал, что он так поступит, ждал, когда ты мне позвонишь и скажешь”. О 22.26 Тіхонов говорить таку фразу: “Нужно Андрея Анатольевича обезопасить”… Враховуючи резонанс подій, Андрій Анатолійович Нєбитов дійсно знаходився у небезпеці звільнення з посади, якщо не знайде винного… Під час дослідження відеозаписів від 8.01.2018 у начальника Вишгородського відділенні поліції після закінчення допиту Россошанський говорить: “Меня, конечно, предложение Андрея Анатольевича устраивает больше всего. Чтобы Диму освободили”… Россошанський озвучив вигадану версію, підказану йому…. Обставини, які повідомляє Россошанський на цьому відео, не відповідають фактичним обставинам справи», – сказав Цибенко.

Зокрема, йдеться про те, що Россошанський не назвав правильно кількість ножових ударів, механізм і характер поранень, спочатку говорив, що одяг з убитої не знімав, а наступного дня пригадав, що зняв і спалив його вдома, крім того, не пояснив, куди поділась сумка Ноздровської. Тому адвокат переконує, що Россошанського взагалі не було на місці події, його підзахисного змусили обмовити себе і тепер вину він не визнає.

Після адвоката виступив сам Россошанський. Він стверджує, що у тих показаннях все вигадав і пішов на співпрацю з поліцією, щоб на волю вийшов його син. «Или сын, или ты, дед», – зацитував він. Зі слів Россошанського спочатку він спілкувався із вищим керівництвом України, з вищестоящим генералом але прізвищ назвати не зміг.

У випадку зізнання йому нібито обіцяли максимум два роки за ґратами.

Прокурор сказав, що в матеріалах справи є судова ухвала, якою надався дозвіл на відеоконтроль Россошанського, тому докази він вважає допустимими.

Суд сказав, що підстав для очевидної недопустимості доказів поки що не вбачає, але остаточне рішення буде прийнято у нарадчій кімнаті.

Далі суд мав досліджувати аудіозаписи. Однак вдалося відтворити тільки два від квітня 2018. З одного чути, як Россошанський у камері СІЗО п’є щось, присьорбуючи, імовірно, чай. З другого, що він з кимось спілкується в камері і запитує, чи могли прослуховувати його телефон. Значення цих розмов поки незрозуміле, сторони ще не висловлювалися. На середині другого звукозапису виникла проблема із відтворенням. Суд зробив перерву, щоб запросити спеціалістів. Можливо, для дослідження записів знадобиться спеціальне обладнання.

Суд зміг призначити додаткові дати для розгляду справи. Тому наступне засідання відбудеться вже у цю п’ятницю – 17 липня.

Батьки і донька покійної Ноздровської

1 січня 2018 року Ірину Ноздровську знайшли мертвою в річці біля села Демидів Вишгородського району Київської області. Причиною смерті стали колото-різані рани на шиї.

У злочині звинуватили Юрія Россошанського — батька Дмитра Россошанського, який у 2015 році збив на смерть молодшу сестру Ірини. Остання займалась розслідуванням цієї справи і добивалась засудження винного. Россошанські є родичами Сергія Купрієнка, який раніше очолював Вишгородський районний суд Київської області.

У липні 2019 Апеляційний суд підтвердив вирок Россошанському-молодшому – 7 років позбавлення волі. У січні 2020 він вийшов на свободу за амністією.

error19
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20
Please follow and like us:
Pin Share

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує файли cookies з метою аналізу трафіку та надання реклами і послуг на основі профілю ваших інтересів. Якщо ви хочете дізнатися більше або заборонити використання усіх чи деяких cookies, ознайомтесь з нашою Сookie Policy. Якщо ви натиснете «погоджуюсь» чи продовжите навігування сайтом, ви погоджуєтесь з політикою cookies. Погоджуюсь