Вища рада правосуддя повторно через 10 років звільняє суддю, яка виграла справу у Європейському суді.
17 вересня 2020 року Вища рада правосуддя звільнила суддю Заводського суду Дніпродзержинська Людмилу Сушкову (Стасовську).
Суддю звинуватили, що вона розглядала справи без належного повідомлення учасників справи, систематично постановляла заочні рішення з порушенням процедури, порушувала правила юрисдикції.
Наприклад, у 2004 році позов до бюро технічної інвентаризації про визнання дійсною угоди купівлі-продажу нерухомого майна та визнання права власності. Стасовська через три дні після надходження позову постановила рішення, яким позов задовольнила та допустила його до негайного виконання. За наслідками апеляційного та касаційного перегляду рішення було скасоване. Верховний суд встановив, що позивач не був стороною у спірних правовідносинах і спір щодо майна вже був вирішений господарським судом.
На виконання рішення Стасовської БТІ зареєструвало право власності за ПП «Металпромзбут», яке через місяць після ухвалення рішення продало майно ТОВ «Плазма». У подальшому майно було ще двічі перепродано іншим юридичним особам.
«Баглійський завод котельно-допоміжного устаткування і трубопроводів» протягом 2004–2006 років був незаконно позбавлений права власності на майно і мусив докласти значних зусиль для захисту і відновлення порушеного права.
У 2006 році суддя Стасовська 8 місяців не віддавала засудженому текст вироку, що позбавило його можливості подати апеляцію.
Це не повний перелік таких порушень. Більше можна почитати у документі про звільнення.
Стасовську звинуватили у створенні видимості судочинства без дотримання навіть форми судового розгляду.
Ще у травні 2010 Вища рада юстиції зробила подання на звільнення її з посади. Стасовська на засідання не з’явилася, поінформувавши, що перебуває у щорічній відпустці. ВРЮ не вважала це поважною причиною і розглянула питання без неї. У письмових поясненнях суддя вказала, що не допускала порушень, але до неї упереджено ставляться деякі керівники, створюють їй неможливі умови для праці, що відбирає час, а також має місце підбурювання окремих заявників, яким допомагають її колеги, оформлювати скарги на неї.
У червні, коли подання про звільнення розглядалося у Верховній раді, Стасовська повідомила, що на лікарняному. Парламент звільнив суддю, не чекаючи її одужання.
У вересні 2010 Вищий адмінсуд скасував рішення Верховної ради через незабезпечення права судді бути в засіданні і давати пояснення.
Але рішення Вищої ради юстиції залишалося чинним і висновок про порушення присяги не спростованим. У грудні 2010 Верховна рада звільнила суддю повторно.
У 2017 році Європейський суд з прав людини виніс рішення у справі «Куликов та інші проти України», зокрема і за заявою Сушкової, яким постановив, що Україна порушила стосовно звільненої судді пункт 1 статті 6 Конвенції у зв’язку з недотриманням принципів незалежності та безсторонності та статтю 8 Конвенції, якою кожному гарантується право на повагу до приватного і сімейного життя. Сушковій присудили 5 тисяч євро моральної компенсації.
З урахуванням позиції ЄСПЛ Верховний суд 17.04.2018 скасував рішення Вищої ради юстиції від 26.05.2010 в частині підтримання подання про звільнення судді і передав справу на повторний розгляд до Вищої ради правосуддя.
Суд вирішив, що при розгляді ВРЮ питання про звільнення судді було порушено принцип незалежності і безсторонності, що, у свою чергу, зумовлено системними недоліками у формуванні персонального складу Вищої ради правосуддя.
Так, у рішенні «Олександр Волков проти України» Євросуд з цього приводу зазначив, що ВРЮ складається з двадцяти членів, які призначаються різними органами. Три її члени безпосередньо призначаються президентом України, три члени – парламентом, два – всеукраїнською конференцією працівників прокуратури. Міністр юстиції та Генеральний прокурор України є членами ВРЮ за посадою. Отже, переважну більшість членів ВРЮ складають особи, які не є суддями та обрані безпосередньо органами виконавчої та законодавчої влади.
Тільки після внесення у Закон «Про Вищу раду юстиції» змін від 7 липня 2010 року до нього було додано вимогу щодо обрання десяти членів ВРЮ з-поміж суддів. Проте ці зміни не вплинули на справу Стасовської. Органи, що призначають членів ВРЮ, залишалися тими ж самими, і тільки троє суддів-членів обиралися самими ж суддями.
У 2017 році Вищу раду юстиції реорганізували у Вищу раду правосуддя, де майже половину складу (10 із 21 членів) обирає з’їзд суддів. Відтак питання про притягнення Сушкової (Стасовської) до дисциплінарної відповідальності передали повторно вже до Вищої ради правосуддя.
У лютому 2019 Верховний суд скасував рішення про звільнення судді.
4 травня 2020 Заводський райсуд Дніпродзержинська повідомив про початок здійснення правосуддя суддею Сушковою на підставі рішень Верховного суду про скасування її звільнення.
Але, як видно, із сайту Нацагентства з питань запобігання корупції, отримувати зарплату суддя почала ще з березня 2020. Зафіксовано, що вона отримала від судової адміністрації – 224 тис. грн, 316 тис. грн. і після урізання зарплати у період карантину – в липні 134 тис. грн.
Хоча нагадаємо, що в цей час повторно розглядалося подання про звільнення Сушкової.
У засідання Вищої ради правосуддя 17 вересня Сушкова та її адвокати не з’явилися. Фактично ж у цей день суддя Сушкова розглядала справи у Дніпродзержинську, ухваливши щонайменше три рішення.
Офіційно суддя подала у ВРП клопотання про відкладення, оскільки звернулася до Верховного суду із оскарженням ще двох рішень, які були підставою для її звільнення.
Річ у тому, що в 2010 році Вища рада юстиції прийняла за скаргами на Сушкову три рішення. Суддя чомусь оскаржила тільки одне із них, яке і було скасовано. Два інші всі ці роки залишались чинними.
Вища рада правосуддя розглянула питання звільнення Сушкової без її присутності, врахувавши в тому числі ті два рішення ВРЮ від 2010 року.
22 вересня 2020 Верховний суд залишив позовну заяву Сушкової без руху, оскільки не переконався у поважності причин пропуску строку оскарження. Сушкова переконувала, що Вища рада юстиції умисно не інформувала її про ці рішення і вона дізналась про їх існування лише наприкінці серпня 2020. Але це спростовувалося, зокрема, текстами судових рішень, в яких були посилання на ці документи, в розгляді яких вона брала участь як позивач.
За період свого поновлення на посаді, з 5 травня по 17 вересня 2020 року, суддя Сушкова ухвалила 837 судових рішень.
На посаді Сушкова працювала з 1985 до 2010 року.
20
0
20
20
