20 жовтня Фастівський суд Київської області призначив 12 і 11 років тюрми двом чоловікам, які 8 місяців утримували в бункері начальника Департаменту електропостачання Укрзалізниці Валерія Людмирського.
«Судовий репортер» розповідає подробиці цієї детективної історії.
18 липня 2016 близько 9 вечора у дворі між будинками № 16 та № 16-А по вулиці Кудряшова, що в Солом’янському районі Києва, Людмирський вигулював німецьку вівчарку. Саме там до нього під’їхав мікроавтобус. Незнайомці в масках застрелили собаку, а чоловіка силою заштовхали в машину і повезли в невідомому напрямку.
Родина зниклого обіцяла за повернення чоловіка живим 100 тисяч доларів. Понад пів року про Людмирського нічого не було відомо. Згодом це підтверджував і він сам, розповідаючи, що викрадачі весь цей час не говорили, що хочуть.
Відповідно до матеріалів справи, 31 грудня 2016 року учасник банди доручив спільникам примусити Людмирського звернутись до своїх родичів та знайомих з проханням сплатити за його звільнення 10 мільйонів євро і записати ці звернення на відео.
8 січня обвинувачений записав два відеозвернення Людмирського до його дружини, батьків, сестри і одне відеозвернення до знайомого. Під час зйомки у приміщенні начебто були присутні ще два співучасники банди, які погрожували потерпілому зброєю.
З 17 січня зловмисники почали розсилати родичам і близьким Людмирського відеозаписи, як зниклий розповідає, що живий, але за його повернення треба заплатити 10 мільойонів євро. Відео знімалося і надсилалося повторно, у тому числі, на електронну скриньку, що контролювалася працівником поліції. Повідомлялося, що гроші ніхто так і не платив, оскільки поліції у результаті переписки з викрадачами вдалося встановити місцезнаходження потерпілого.
Слідчі з’ясували, з якої ip-адреси надсилалися листи — це виявилося кафе і звідти взяли відео з камер спостереження, перевірили, які телефони діяли в цій місцевості.
Будинок в підвалі якого тримали залізничника, начебто викликав підозри також через різке підвищення споживання енергії.
Потерпілого визволили 26 березня 2017 року, але офіційно повідомили про це лише 27-го. Правоохоронці ще намагалися відстежити інших причетних осіб.
Місцем утримання Людмирського була хата в селі Фастівець Київської області.
Під кухонними тумбочками в підлозі був замаскований люк, що вів у бункер.
Правоохоронці відзняли відео, як Людмирський вилізає з бункера.
На місці події були тодішній начальник Нацполіції Сергій Князєв і начальник столичного главку Андрій Крищенко.
Згодом в інтерв’ю Людмирський розповів, що з нього не знущались, били тільки при затриманні, а в полоні ставилися добре: купували йому ліки і приносили книжки, що він просив, гарно годували.
У підвалі облаштували дві окремі кімнати, у кожній з яких встановлено ліжко, унітаз, душ, обігрівач, проведено світло та вентиляцію, а на вхідних дверях кімнати вмонтовано камеру відеоспостереження. Потерпілому видали два матраси, подушку, покривало, книжки, електрочайник.
Перед судом постали двоє чоловіків, які охороняли Людмирського в тому будинку. На момент візиту правоохоронців один із них саме вийшов до магазину, а полоненого охороняв другий — громадянин Росії азербайджанського походження, який долучився до цієї справи в останні місяці.
Організатором злочину вважається громадянин Киргизької Республіки, який перебуває у розшуку. За версією слідства, спільно з невстановленою особою у 2015 році на території України і Туреччини вони організували озброєну банду, до складу якої увійшли громадянин Турецької Республіки, громадянин України, громадянин Киргизької Республіки, громадянин Російської Федерації та ще п’ятеро невстановлених слідством осіб.
Обвинувачений, якому винесли вирок, розповів, що у 2015 році в кафе на вулиці Дегтярівській у Києві познайомився з чоловіком, який запропонував йому працювати водієм. Сам роботодавець начебто хотів займатися бізнесом і вони разом шукали приміщення для продажу автодеталей і соняшникової олії. Проте бізнес чомусь не пішов. Навесні 2016-го новий знайомий купив сільську хату, але оформив на водія, пояснивши останньому, що йому як іноземцю доведеться платити багато податків. У подальшому обвинувачений за дорученням роботодавця займався ремонтом будинку, на що витрачено 55 тисяч доларів.
Одного дня бос повідомив, що привезе “боржника”. Обвинувачений був за кермом автомобіля, коли в нього посадили Людмирського (після викрадення зловмисники робили пересадку в іншу машину). У подальшому обвинувачений проживав із потерпілим, носив йому в бункер їжу, ліки та ін. Згодом у суді він підкреслював, що викраденого не кривдив і сам гроші в нього не вимагав, але керівник сказав йому знімати відео з потерпілим і передавати записи.
Інший обвинувачений розповів, що зі співорганізатором викрадення познайомився на початку 2017 року в Єгипті і той запропонував йому роботу. Співрозмовник пояснив, що є людина, яка утримується наразі з метою викупу в підвалі будинку в Україні та за якою необхідно наглядати, і допомагати охоронцю, який вже там був. Менш ніж через три місяці після його долучення потерпілого звільнила поліція.
Однією з найбільших інтриг цієї історії є те, чому Людмирського викрали. У вироку Фастівського суду зазначено, що зловмисники діяли саме з метою збагачення і вважали потерпілого дуже заможною людиною.
Про статки Людмирського можна дізнатися із декларації за 2020 рік, яку він подавав після виходу в відставку з посади в Укрзалізниці. В ексчиновника з дружиною є три квартири в Києві і три машини, а також пару земельних ділянок, набутих у власність у грудні минулого року. Значних грошових заощаджень потерпілий не задекларував, більше того, вони практично не змінилися з 2017-го.
Напрошуються три варіанти, або Людмирського викрали з мотивів помсти, або ж викрадачів умисно чи ненавмисно неправильно зорієнтували, або ж ексчиновник залізниці приховував свої реальні доходи.
Обвинувачений, який виступав власником будинку з бункером і охороняв потерпілого від початку, говорив у суді, що спершу йшлося навіть про 25 мільйонів євро викупу. Йому здавалося, що це взагалі не та людина і він не вірив, що Людмирський настільки багатий. Від самого Людмирського він чув, що, можливо, він комусь заважає і тому його на деякий час помістили до того будинку. Згодом організатори сказали, що напевне у потерпілого немає таких грошей, але все одно треба з нього щось узяти і сказали знімати відео, де йшлося про викуп за 10 мільйонів євро.
У перші місяці після зникнення Людмирського «Наші гроші» публікували інформацію, що компанії, пов’язані з цим чиновником, продали залізниці електроенергії на мільярди гривень. У 2015-2016 роках Генеральна прокуратура і податкова почали розслідувати кримінальні провадження щодо цих компаній — через продаж електроенергії за завищеними цінами і ухилення від сплати податків.
Розслідувались можливі зловживання з боку посадовців Укрзалізниці. Влітку 2015-го Печерський суд давав дозвіл на обшук у приміщеннях Департаменту локомотивного господарства, Департаменту електрифікації та електропостачання, а також службових кабінетах радника генерального директора – голови комісії з реорганізації Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» та заступника начальника головного управління електрифікації та електропостачання, а також Департаменті Енергозбуту.
Участь в обшуках разом зі співробітниками ГПУ брали також підрозділи МВС.
ЗМІ з посиланнями на джерела повідомляли, що обшуки проходили в рамках слідчих дій стосовно заступника начальника служби ГУ енергозбуту Укрзалізниці Валерія Людмирського.
Постановою слідчого в особливо важливих справах 3 слідчого відділу прокуратури м.Києва Войтовича О.О. від 14 березня 2017 року закрито кримінальне провадження №42015000000000025 щодо службових осіб ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «ГАЗЕНЕРГО», ТОВ «УКРЕНЕРГОТРАНЗИТ», ТОВ «ЕНЕРГОТРАСТ», ТОВ «ЗАХІДЕНЕРГОГРУП» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.5 ст.191, ч.3 ст.212 КК України, на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України у зв’язку з встановленням в діянні відсутності складу кримінального правопорушення.
26 березня, через 11 днів після закриття справи, Людмирський вийшов із бункера. Інші кримінальні провадження також були забуті і не мали продовження.
Поліція затримала тільки двох бандитів, які безпосередньо мешкали у будинку, де утримувався викрадений чиновник, доглядали його, а також знімали відеозвернення до його родичів і друзів.
Попри намагання обвинувачених мінімізувати свою роль в цій історії, що вони були тільки виконавцями чужого плану, суд визнав їх винними у тяжких злочинах.
Їх дії кваліфікували як участь в озброєній банді, незаконне позбавлення волі, вчинене з корисливих мотивів, із застосуванням зброї протягом тривалого часу, вимагання з погрозою насильства і вбивства потерпілого. Власнику будинку з бункером також інкримінували незаконне придбання і зберігання зброї.
Обом чоловікам призначили майже однакове покарання — 11 і 12 років позбавлення волі. Однак насправді ці строки будуть суттєво меншими, оскільки буде враховано період попереднього ув’язнення. Один із обвинувачених провів у СІЗО 3 роки, а інший вже відбув понад 4,5 роки — ці строки будуть помножені на два.
Зловмисники мають відшкодувати потерпілому Людмирському, його дружині і сестрі по пів мільйона гривень моральної шкоди для кожного. Також порівну з обвинувачених стягують 226 тисяч гривень недоотриманої ексчиновником за період полону зарплати.
Наразі щонайменше двоє осіб, причетних до викрадення залізничника, — громадяни Каргизської Республіки — перебувають у розшуку. В лютому 2021-го Печерський суд Києва заочно взяв їх під варту.
За версією слідства, до складу банди входило 10 осіб, з яких через 5 років половина учасників все ще вважаються невстановленими.
Ірина Салій, «Судовий репортер»
20
0
20
20
