Обвинувачений у вбивстві дитини Соболєва визнає вину: «Правда нас врятує»

Через понад рік після того, як в центрі Києва застрелили трирічного сина депутата Київської облради Вячеслава Соболєва, суд почув версію обвинувачення щодо двох фігурантів цієї справи.

1 грудня 2019, приблизно о 16.50 год. в районі будинку № 14 по вулиці Льва Толстого в Києві із гвинтівки стріляли у позашляховик «LandRover RangeRover» депутата Київоблради Соболєва. Куля потрапила у голову сина. Дитина померла в кареті швидкої. 

Кілер промахнувся?

24 грудня 2020 прокурор оголосив в суді обвинувальний акт щодо Андрія Лавреги, який, вважається, вбив дитину із необережності, і Євгенія Семенова, якого називають пособником злочину. Хлопці 21 і 20 років нібито вчиняли замах на життя батька – Вячеслава Соболєва – але промахнулись і жертвою став хлопчик.

Прокурор стверджує, що юнаки виконували замовне вбивство депутата Соболєва із корисливих мотивів і діяли за вказівками особи, матеріали щодо якої виділено в окреме провадження.

Найзручнішим місцем для вбивства обрали майданчик навпроти ресторану «Маріо» в центрі Києва по вулиці Льва Толстого, 14.

1 грудня 2019 приблизно о 14.45 Лаврега,за версією правоохоронців, за підробленим паспортом вселився у кімнату готелю «Fire Inn» по вулиці Тарасівській. Це за 120 метрів від ресторану «Маріо».

О 15 годині Соболєв з дружиною і двома малолітніми дітьми на авто прибули до ресторану і зайшли всередину закладу. В цей час Семенов із сумкою та велосипедом перебував поблизу ресторану і спостерігав, щоб попередити Лаврегу про появу Соболєва.

О 16.40 подружжя Соболєвих з дітьми вийшли із ресторану та сіли в машину. Діти були на задніх сидіннях, а батьки спереду. Семенов повідомив про це спільника. Тоді Лаврега розмістився лежачи на балконі номера готелю і прицільно вистрелив по автомобілю. Соболєв сидів на місці водія і отримав легке тілесне ушкодження в задню частину голови, а малолітній Олександр на пасажирському сидінні позаду – був поранений смертельно. В обвинувальному акті йдеться, що смерть дитини не охоплювалось злочинним умислом Лавреги, Семенова та інших. Того ж дня близько 23.40 в кімнаті гуртожитку по вулиці Леся Курбаса Лаврега із телефону з електронної скриньки на ім’я Семенова написав особам, які на той час перебували на території Кіпру. Хлопець повідомив про результат роботи, на що отримав відповідь, що співрозмовник чекає підтвердження і в подальшому виконавцям виплатять винагороду. 2 грудня 2019 об 11.30 Лаврега і Семенов були затримані в кімнаті гуртожитку.

Метою було залякування?

21-річний Леврега – уродженець райцентру Черкаської області. У залі суду його обличчя закрито блакитною маскою.

Поки молодий чоловік перебував під вартою його цивільна дружина народила йому сина. Тепер він шкодує про те, що сталося.

Лаврега обвинувачується у закінченому замаху на умисне вбивство Соболєва, замаху на замовне вбивство з корисливих мотивів, за попередньою змовою, групою осіб, вбивстві сина Соболєва через необережність, незаконному поводженні із вогнепальною зброєю, а також використанні підробленого паспорту.

Він каже, що був учасником бойових дій на Донбасі. Орден «За мужність» ІІІ ступеня йому вручив президент Порошенко, а медаль «За відвагу та честь» – комбат батальйону «Київська Русь».

Лаврега визнав всі звинувачення, окрім замаху на Соболєва і поривався озвучити свою версію подій.

Лаврега: Якщо мені буде дозволено, я б хотів коротко пояснити своє відношення до обвинувального акту. Але для початку я б хотів попросити вибачення. Я хочу вибачитись…

Суддя Циктіч: Почекайте! Суд цитує Вам вимоги статті 349 Кримінального процесуального кодексу. У вступній промові зазначається, якими доказами сторона підтверджує наведені нею обставини, порядок дослідження доказів, а також може бути зазначена позиція… Ваша позиція?

Пауза.

Суддя Циктіч: Ви зрозуміли, що передбачає стадія вступної промови? Це ж не показання.

Лаврега: Я просто поясню своє відношення…

Суддя Циктіч: Ну, будь ласка, до висунутого обвинувачення…

Лаврега: По-перше, я хочу вибачитись. Я розумію тяжкість того, що сталось. Так, як я також є батьком (син Лавреги народився через пів року після трагедії – ред.). Тож… Я просто хочу вибачитись. Хочу, щоб потерпілі знали, якби я мав хоч найменшу можливість все виправити, я обов’язково б нею скористався.

(Батьків вбитої дитини у судовому засіданні в цей час не було)

Стосовно обвинувального акту. Ваша честь, одного дня ми розмовляли з моїм адвокатом Сергієм Володимировичем [Козим]. Він сказав мені одну фразу, яка до цих самих пір звучить як мантра мені в голові: «Правда нас врятує». Опираючись на ці слова, я хочу сказати, що свою провину я визнаю. Я глибоко розкаююсь у скоєному і готовий нести відповідальність. Стосовно обвинувального акту – я визнаю його не повністю. Думаю, не все сказане в ньому, є правдою…

Я натискав на спусковий гачок, я використовував надану мені зброю. Але стосовно 115 статті Кримінального кодексу [умисне вбивство] я не згоден повністю, так як жодного наміру завдавати… вбивати чи калічити Соболєва Вячеслава Олександровича я не мав. І слідство про це дуже добре знає. От і все. Якщо можна, я додам. Я двічі проходив тест за допомогою поліграфа…

Суддя Левицька: З якою метою Ви стріляли?

Лаврега: З якою метою я здійснив постріл? Ця дія була призначена не для відняття життя. Метою даної акції було, правильно сказати, залякування, а не вбивство.

Російськомовний Семенов родом із Одеської області. Він на рік молодший від Лавреги і йому відводять роль пособника. Семенов каже, що є росіянином за національністю, але також воював на Донбасі в Українській добровольчій армії. Свою провину Семенов не визнає.

Суд визначив порядок розгляду справи: спочатку письмові докази, допит свідків і потерпілих, в кінці допитають обвинувачених. І Лаврега, і Семенов сказали, що будуть давати показання.

У наступне засідання 20 січня в суд мають принести перші докази.

Прокурор буде посилатися на висновки судових експертиз, протоколи негласних слідчих (розшукових) дій, слідчих експериментів. Головними очевидцями події є потерпілі – батьки дитини. Але за необхідності прокурор готовий привести ще 7 свідків.

Інші співучасники

На початку грудні у ЗМІ з’явилась інформація про начебто ще один вирок у даній справі – щодо чоловіка, який передав Лаврезі патрони. Ібрагім Шахгірієв, за словами прокурора, за угодою про визнання винуватості отримав три роки умовно. Водночас публічними документами засудження Шахгірієва поки що ніяк не підтверджується або ж справа слухалася дуже таємно.

1 вересня 2020 суд також затвердив угоду про визнання винуватості з Олександром Раєвим – студентом Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Інституту Управління державної охорони України.

Раєв зізнався, що допоміг Лаврезі і Семенову сховатися після вбивства. Він вмовив свого колишнього однокласника, який не знав, що сталося, прихистити юнаків у кімнаті гуртожитку. Наступного дня їх там знайшли працівники поліції.

Початково участь Раєва оцінювалась куди серйозніше – пособництво у вбивстві дитини.

Інформацією з комплексної системи відеоспостереження міста Києва та трафіків з’єднань підтверджувалися факти виїзду Раєва та іншого підозрюваного (снайпера) на полігон у Броварському районі Київської області у період 19 та 22 листопада 2019 року. Свідок впізнав його як особу, котра ще з одним чоловіком була присутня під час передачі в оренду гаражу, де потім зберігалися зброя і набої для скоєння злочину.

Із такою підозрою Раєва взяли під варту в березні 2020, але через шість місяців ці докази кудись зникли, тому що у вироку йшлося лише про те, що він допоміг Лаврезі і Семенову переховуватися після злочину. У підсумку цей чоловік отримав порівняно не суворе покарання – лише 3 місяці арешту, які, з урахуванням строку під вартою, на день вироку уже відбув, тому його одразу звільнили.

Раєв, уродженець Ірпеня, за інформацією ЗМІ, має позивний «Майор». У 2016 році був активістом організації «Традиція і порядок», яку начебто покинув у 2019 році з іншим підозрюваним у цій справі Юсупом Абуєвим.

26-річний громадянин Росії Юсуп Абуєв вважається організатором злочину. Він виїхав до Росії в листопаді минулого року ще до замаху на Соболєва і тому оголошений у розшук. З червня 2020 його шукає Інтерпол.

За версією слідства, росіянин познайомився з одним із виконавців убивства у зоні бойових дій на Донбасі і вже згодом під час зустрічі в ТРЦ Києва нібито запропонував убити Соболєва за винагороду у $40 тис.

Абуєв, який користується у Facebook псевдонімом Азраїл Гіхінський, 19 грудня 2019 року заявив, що не причетний до злочину.

«Я не організовував замаху на Соболєва. Уперше я дізнався про його існування з новин. Готовий пройти поліграф», – написав він.

Поліція розслідувала декілька версій замаху на Соболєва і пов’язувала інцидент із його бізнесовою діяльністю. Сам потерпілий назвав кілька прізвищ осіб, які, на його думку, можуть бути причетні до злочину. У списку були колишні судді Вищого господарського суду Віктор Татьков і Артур Ємельянов, а також їх юрист Руслан Браславський, які начебто відібрали бізнес у Соболєва.

Офіційно прокуратура замовника злочину не називає.


Ірина Салій, «Судовий репортер» 


error0
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20
Share:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *