Київський райсуд Одеси визнав місцевого жителя Дмитра Кулика винним у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 3 травня.
Після повномасштабного військового вторгнення РФ Кулик, маючи проросійські погляди почав підшукувати осіб, які співпрацюють або є представниками спецслужб РФ, бажаючи допомогти дережаві-агресору.
Приблизно у грудні 2022 минулого року він зустрівся з чоловіком, якого вважав представником Росії і запропонував за грошову винагороду допомагати у зборі інформації про розміщення українських військових на території міста Одеси та Одеської області.
5 січня на повторній зустрічі обвинувачений сказав, що хотів би також пройти додаткове навчання з розвідувальної діяльності. На знак своїх добровільних намірів співпрацювати одесит вручив співрозмовнику «маленький подарок» – шеврон темно-зеленого кольору з написом «Россия». Пізніше того ж дня Кулик надіслав шість відеофайлів з місцем дислокації військової частини, які відзняв 18 грудня 2022-го.
13 січня він надіслав через Telegram чотири відеофайли з розташуванням електростанцій. Того ж дня надіслав скриншот з намальованими власноруч координатами блокпостів ЗСУ, а також відеозапис із базуванням військової частини протиповітряної оборони на території міста Одеса.
18 січня чоловіки знову зустрілися. Одесит отримав 10 тисяч гривень за виконану роботу і передав представнику РФ флешку з відеозаписами розташування військових підрозділів і енергатичних обʼєктів, що попередньо надсилалися у Telegram.
У судовому засіданні Кулик повністю визнав скоєне. Розповів, що з початком великої війни шукав у Telegram роботу і повідомив, що бажає допомагати Росії. З ним сконтактував чоловік, який представився співробітником ФСБ РФ. Він сам вибирав, що знімати, розумів, що потрібно робити і що це буде шкодити Україні. Про свою діяльність у правоохоронні органи не повідомляв, оскільки хотів заробити гроші. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Зʼясувалося, що зрадника документували від самого початку. Під виглядом працівника ФСБ РФ з ним спілкувався агент українських правоохоронних органів. Із листування у Telegram видно, що агент не надавав будь-яких завдань і обвинувачений сам проявляв ініціативу щодо збору інформації, повідомляв, що знає про місце знаходження частини ППО і потребує для спостереження новий гаджет і аванс.
За державну зраду в умовах воєнного стану чоловіка засудили до 15 років увʼязнення з конфіскацією усього майна.
Про цього чоловіка відомо, що йому 35-36 років, він має дві вищі освіти і недноразово судимий. У 2009-му його оштрафували за незаконне зберігання наркотиків. Після цього відбував 8 років позбавлення волі за розбій, звільнившись умовно-достороково на 9 місців.
Обвинувачений закінчив Харківський коледж медичного обладнання і Московський державний університет економіки, статистики і інформатики. Перша освіта технічна, за спеціальністю оптометрист, майстер оптик. Друга освіта юридична (закінчив у 2012 році). За спеціальністю юридичною не працював. Донедавна він працював електромонтером-висотником. Але під час війни підприємство припинило роботу і обвинувачений влаштувався охоронцем в автопарку, на території якого і проживав у гуртожитку. Одружений, має малолітню дитину. Дружина разом з дитиною виїхали за межі України влітку 2022 року, у звʼязку із війною.
У 2021 році цей чоловік через Telegram орендував велосипед і не повернув власнику, а продав. Із пояснень обвинуваченого відомо, що він нібито працював курʼєром і, не маючи чим заплатити за велосипед, продав його і гроші витратив на потреби свої та сімʼї.
Справу про шахрайство в жовтні 2022-го розглядав суддя Малиновського райсуду Одеси Олександр Гарський, який зазначив у вироку, що Кулик вчинив безрозсудно і «властивості злочину показують про дурість у намірах». Адже чоловік офіційно взяв в оренду велосипед і знайти такого шахрая в подальшому буде нескладно. Водночас суддя констатував, що Кулик розвинутий краще за середню людину. Він має достатньо хорошу памʼять, у судовому засіданні вільно цитував вірші, читає книги.
За шахрайство Кулика засудили до 1 року обмеження волі, звільнивши з випробувальним строком. Водночас суддя Гарський призначив йому ще інадивідувальне покарання у вигляді читання літератури та перегляду кінофільму. За вироком суду, Кулик мав прочитати повість Івана Франка «Основи суспільності», притчу Григорія Сковороди «Розмова пʼяти подорожніх про істинне щастя в житті» та переглянути американський художній фільм «Це дивовижне життя» (або друга назва «Це прекрасне життя»), знятий 1946 року.
Через два місяці після цього вироку Кулик став шукати в Telegram можливість працювати на ФСБ РФ.
22
0
20
20
