Житель Одеси звернувся до суду про визнання недостовірною і спростування інформації. Позов був до правозахисниці, засновниці ГО «Захист прав дітей» Зої Мельник та видань «048» і «Облвісті». 15 березня Суворовський суд Одеси чоловікові відмовив.
Спір виник з приводу допису у Фейсбуці Зої Мельник із закликом знайти адвоката для 8-річної зґвалтованої дівчинки.
У 2019 році чимало одеських ЗМІ підхопили цей пост. І хоча ім’я фігурантів історії не прозвучало, знайшовся той, хто вирішив, що це про нього.
«Судовий репортер» розповідає подробиці.
Упізнав себе?
1 серпня 2019 року Зоя Мельник опублікувала історію про сексуальне насильство над 8-річною дитиною, чия мати звернулась до неї як правозахисниці за допомогою.
Із розповіді, дитину ґвалтував вітчим, поки мати дівчинки проходила лікування від онкологічної хвороби. Тривало це приблизно рік. Мама стверджує, що весь цей час ні про що не здогадувалась. Але в якийсь момент вона почала помічати, що дитина поводиться знервовано, плаче, просить обійняти її, а коли хтось приходив у гості, то ховалась під стіл і закривала голову руками. Вітчим наполягав, що в дитини психічний розлад.
Подружжя розійшлось, дитина на якийсь час заспокоїлась. А коли чоловік прийшов миритися і запропонував з’їхатись, дівчинка була категорично проти і розповіла, що він її ґвалтував, поки мама була не вдома.
Жінка повела дитину до психолога, який підтвердив розповідь дівчинки. Потім була заява в поліцію. Після допитів та експертиз вітчим отримав підозру. Його помістили в СІЗО.
Тоді, як зазначає правозахиснция Мельник у своїй публікації, на жінку тиснули з різних сторін — мати підозрюваного нібито пропонувала гроші, щоб цю історію зам’яти, друзі чоловіка приходили в суд і знущались психологічно. Сам підозрюваний раніше погрожував мамі дівчинки гранатою.
За незаконне зберігання гранати чоловіку повідомили підозру. Згідно з матеріалами справи, він незаконно придбав ручну осколкову гранату та запал до неї і зберігав вибуховий пристрій в себе вдома.
Зоя Мельник публічно звернулась за допомогою в пошуку адвоката, адже у мами дівчинки після важкого лікування грошей на правову допомогу не було.
Жодного імені в її дописі у Фейсбуці не прозвучало. Але “герой” розповіді Зої Мельник пішов до суду, вимагаючи видалити начебто недостовірну інформацію, що принижує його гідність.
Суд на півтора роки
На обґрунтування своїх позовних вимог чоловік повідомив, що Приморський райсуд Одеси судить його за зґвалтування особи, яка не досягла 14 років (за ч. 4 ст. 152 КК України), але вина в суді ще не доведена. Тому своїм постом у Фейсбуці Мельник, а також одеські журналісти начебто порушили презумпцію невинуватості, назвавши його “ґвалтівником”.
Позивач ввавжав, що поширена інформація «грубо порушує його честь та гідність», «є негативною», «має ознаки наклепу».
«Мій клієнт вважає, що його право було порушено. Там було декілька постів. Мова про пост серпня 2019 року, що справа буде розглядатися у Приморському районному суді, була зазначена дата розгляду справи, категорія справи теж зазначена. На той час клієнт уже знаходився у слідчому ізоляторі. Після саме посилань на дату, на назву суду та точний час розгляду справи мій клієнт зробив висновок, що це стосується безпосередньо його. Тому що в цей день будь-яких інших справ стосовно цієї статті не було розглянуто», – пояснив адвокат чоловіка Олександр Погібко.
Сама ж Зоя Мельник не заперечує, що поширила інформацію про історію розбещення дитини на своїй сторінці в соцмережі. Вона посилалась на слова матері, що «цей пост був закликом про допомогу». Причому в дописі не вказувався ані номер кримінального провадження, ані персональні дані.
«Також жодного разу вона не використовувала слово “ґвалтівник”, а те, що позивач впізнав себе у її пості, можливо, свідчить про його винуватість», – йдеться у відповіді на позов.
Суд дійшов висновку, що допис не містить інформації про осіб, відсутні прізвища, імена, дати народження, проживання, в тому числі відомості про кримінальне провадження, яким судом і коли розглядається справа.
Відтак позов чоловіка до Зої Мельник, інтернет-видання «Облвісті» та «048» про визнання інформації недостовірною залишено без задоволення.
«Облвісті» на момент розгляду справи видалили матеріал зі свого сайту. А представники «048» на суд просто не ходили.
В коментарях колишня журналістка «048» , яка готувала у 2019-му публікацію, пояснила, що вже не працює на це видання і з того часу там також змінився і головний редактор. Сама ж стаття досі є на порталі «048» і містить скріншот допису Зої Мельник.
Наразі адвокат позивача уже підготував апеляційну скаргу на рішення першої інстанції.
«Було винесено рішення, яке, як вважає мій клієнт, не відповідає вимогам процесуального та матеріального права», – сказав Погібко.
Матеріали апеляції Зоя Мельник ще не бачила. Але до апеляційного розгляду вона готова.
Правозахисниця розцінює цей судовий процес як спосіб тиску на неї та матір дівчинки, яка зазнала насильства.
Система ґвалтує жертв
Справа щодо зґвалтування дитини досі в суді. Її слухають у закритому режимі, оскільки жертвою є неповнолітня дівчинка. Тому жодні деталі цієї справи не можуть оприлюднюватися.
Як розповідає Зоя Мельник, коли вона дізналась про цю історію, мама дівчинки півроку добивалась належного розслідування. На той час підозрюваний у злочині залишався на свободі. Грошей у матері потерпілої не було, тому її інтереси представляв так званий безкоштовний адвокат — з Центру безоплатної правової допомоги. Він не подавав ніяких клопотань і були ризики, що справу поховають.
«На етапі слідства дивним чином губились протоколи допитів, медична довідка гінеколога. Слідство проходило досить мляво. Що зробили неправильно спочатку? Дівчинку допитували сім разів. Протоколи кудись зникали», – пояснює Мельник.
Правозахисниця розповідає, що, за законом, коли справа стосується неповнолітньої дитини, опитувати її треба в «зеленій кімнаті», яка, до речі, вже облаштована в Одесі.
«Зелена кімната» призначена для роботи з дітьми, які постраждали чи стали свідками сексуального насильства або інших злочинів. З потерпілими працюють за допомогою спеціальних методик, дружніх до дитини, проводять саме опитування, а не допит.
Основна мета опитування в такій кімнаті — запобігти травматизації психіки дитини. Опитуванням займається лише один фахівець, а інші зацікавлені особи можуть спостерігати з іншого приміщення.
«Сама правова система ще раз проходить катком по цих постраждалих. Мама й дитина мають скалічену психіку. По суті, система їх ґвалтує ще раз. Все це позначається на психологічному здоров’ї дитини. Вона знову постраждала вже від своїх спогадів. На мою думку, ретравматизація там була багатократна, адже дитину фіксують у цій травмі. Виходить, за рахунок цієї дитини ми добиваємось справедливості, щоб захистити інших дітей», – підкреслює правозахисниця.
В Україні потерпілі стикаються з проблемою відсутності спеціально навчених фахівців, які знають, як працювати з жертвами насильства.
«Це дуже складні справи. Такі справи мають вести вузькі спеціалісти. В Європі є ювенальні прокурори, слідчі, які розслідують виключно таку категорію справ. А в нас цього нема — слідчий, який вчора розслідував, умовно кажучи, крадіжку, сьогодні займається справою зґвалтування дитини. Наші слідчі жертв допитують як злочинців. Навіть якщо вони хочуть провести розслідування злочину, вони не знають, як це зробити правильно. Навчених слідчих дуже мало. Це проблема системна», – коментує Зоя Мельник.
Олена Чернишова, для сайту «Судовий репортер».
22
0
20
20
