Олена Проценко — правозахисниця, починала кар’єру в УГСПЛ, навчалась у США за стипендією Фулбрайта, здобула ступінь магістра з міжнародного права прав людини в університеті Індіани. Сьогодні займається науковою роботою в Школі права Університету Вірджинії вивчає радянську каральну психіатрію у світлі стандартів прав людини.
Із активізацією воєнних дій в Україні юристка пропонує допомогу потерпілим від російських злочинів, а саме у зверненні до Європейського суду з прав людини. Олена Проценко веде ці справи на волонтерських засадах та зосереджується лише на тяжких випадках.
Сьогодні багато правоохоронних органів і громадських організацій документують воєнні злочини в Україні. Ми попросили юристку розповісти про особливості звернення до ЄСПЛ і як та навіщо це робити.
— Чим звернення до ЄСПЛ відрізняється від заяви про злочин до українських правоохоронців?
Головна мета наших правоохоронних органів— це збирати докази для притягнення винних до відповідальності в Україні, а також передача доказів до Міжнародного кримінального суду. Цей суд притягує до відповідальності конкретного винуватця — того, проти кого є достатньо доказів, щоб розпочати слухання і в перспективі засудити злочинця.
ЄСПЛ же не встановлює конкретних злочинців, він ніколи не назве винуватця по імені, бо це просто поза його юрисдикцією. ЄСПЛ вкаже, що держава-відповідач, в даному випадку росія, порушила свої зобов’язання за Європейською конвенцією з прав людини. У наших реаліях — це порушення права на життя, катування і нелюдське поводження (моральне приниження і побиття, зґвалтування), порушення права на свободу пересування, права на житло і недоторканість майна, право на освіту, заборона дискримінації, та багато інших конвенційних прав.
— На що ви очікуєте і яка мета такої роботи?
Треба одразу мати на увазі, що компенсацію виплачувати повинна буде росія, не Європейський суд, не Рада Європи, не Україна. Це виплачуватиме росія зі своєї казни.
Кожна притомна людина скаже: «Шановні, хіба росія буде щось платити?! Якщо вони плювали на міжнародне право в усіх його проявах, то хто сказав, що вони поважатимуть рішення ЄСПЛ?!». І це буде абсолютно правильний аргумент. З кожним клієнтом я починаю розмову саме з того, що це робота на перспективу. Сьогоднішня росія нічого платити не буде. Але й рішення ЄСПЛ буде не завтра і не сьогодні. Об’єктивно, ці судові рішення будуть через багато років. Робота, яку ми почали в 2014 році по Сходу і по Криму, ще іде, і рішень ЄСПЛ ще немає.
Спочатку Європейський суд розгляне міждержавну скаргу «Україна проти Росії». Основних скарг є дві — окремо по Криму і по Донбасу.
У міждержавній скарзі суд визначить основні засади. Наприклад, що в такий-то період Широкине обстрілювалося із конкретних позицій. У мене є заявники із Широкино, які втратили майно під час бойових дій. Але кожен окремий заявник навряд чи може мати військову інформацію, дані розвідки, хто звідки стріляв, і т.п. Навіть якщо людина це знає, як їй це довести перед Судом? Адже вона не військовий експерт. Тому всі ключові питання будуть визначені у міждержавній скарзі. Потім ці висновки будуть застосовані до кожної індивідуальної скарги. З 2014 року таких скарг по Донбасу і Криму вже сотні, а, може, і тисячі.
Рано чи пізно ЄСПЛ визначить, що росія відповідальна, і що вона має виплатити певні суми компенсації заявникам. Це буде загалом велика сума, якщо враховувати кількість звернень.
— Що може спонукати росію виконати рішення Європейського суду з прав людини?
Можливо, це спекуляція чи надто обнадійливий прогноз, але дивлячись на Німеччину, яка рано чи пізно почала намагатися повернутися в коло цивілізованих держав, досі вибачається і соромиться того, що було зроблено під час Другої світової війни… Треба мати надію, що росія зміниться при новому президенті, після путіна. Через 10-15 років можна сподіватися на рішення ЄСПЛ, а тоді й на відповідні виплати від росії.
— Скільки часу потерпілі від російських злочинів в Україні мають для звернення до ЄСПЛ?
16 березня 2022 росію виключили з Ради Європи. Це доволі нетривіальна подія. Другий раз в історії Ради Європи держава виходить з її складу. За перехідними положеннями Конвенції юрисдикція ЄСПЛ розповсюджується на росію ще протягом 6 місяців.
До 16 вересня 2022 року все, що росія вчинить, підпадає під юрисдикцію Євросуду. Зараз скоротили строк звернення до ЄСПЛ до 4 місяців. Тобто, у вас сьогодні щось сталося, не дай Бог, і у вас є 4 місяці, щоб звернутися. Тому я саме зараз беру клієнтів і всім пропоную та роз’яснюю, що треба саме зараз звертатися до ЄСПЛ. Якщо минає 4 місяці, то я не можу сказати, що звернення неможливе, але треба буде пояснювати, чому звернення подане саме в такий строк, це юридичні тонкощі… Буде ймовірність, що всі ваші пояснення суд відкине і скарга буде неприйнятною через пропущені строки.
Зазвичай перед зверненням до ЄСПЛ треба пройти всі три інстанції — перша інстанція, апеляція і Верховний суд — на національному рівні. Коли ти програв всі інстанції у своїй країні, ти можеш звертатися до Європейського суду. І це, справді, займає багато років. Але в даному випадку ми говоримо про те, що ефективних засобів правового захисту в росії не існує. Є таке виключення. І в цих випадках строк на звернення до Євросуду починається з моменту події.
— Яку інформацію має надати потерпілий для звернення до Європейського суду з прав людини?
Стандарт доказування в ЄСПЛ доволі гнучкий. Нема такого правила, що одну довідку не доніс, як у нас, і тобі відмовили. Але треба підходити до кожної справи творчо, надавати по максимуму все, що у вас є.
Це можуть бути відео-, фотодокази, якнайдетальніше пояснення заявника. Треба дуже ретельно з цим працювати. Зазвичай те, що людина розповідає, — це база, з якою я працюю. Я задаю уточнюючі питання, і потім виходить утричі ширше пояснення. Наприклад, щоб обґрунтувати вину саме росії, я ставлю запитання: а яка в них була форма, а які нашивки, а яку бачили зброю, а що було на танках, чи були російські прапори.
Ми всі розуміємо, що це росія, але для суду маємо надати максимум доказів.
Мені потрібна обов’язково довіреність від заявника на бланку ЄСПЛ, бо інакше я не можу діяти від імені якоїсь людини. У Європейському суді є спеціальний формуляр і треба знати як його заповнювати. Всі документи надсилаються в суд звичайною поштою, не онлайн. Справа реєструється і чекає свого часу.
— Скільки триватиме розгляд такого звернення в ЄСПЛ? І як це відбуватиметься?
Це довга процедура. Зараз в ЄСПЛ впроваджують багато заходів, щоб справи не лежали по 10 років. Але поки що насправді вони будуть лежати і чекати свого часу. Після реєстрації справи, наступна стадія — комунікація, коли Суд дає ряд запитань для уряду-відповідача. Наприклад, чи несе росія відповідальність за конкретну територію, чи здійснювала росія ефективний контроль над цією територією, чи відповідальна вона за порушення права на життя. За загальним правилом, росія буде говорити, що невинна. Потім усе скеровується до заявника, і на цій стадії вже треба обов’язково мати адвоката. Документи англійською чи французькою мовою. На цій стадії адвокат відповідає на заперечення уряду-відповідача. Це як судові дебати, але письмові.
Дуже рідко, може, 1% справ, а то й менше, розглядаються очно. Мені колись пощастило бути присутньою на слуханні. Це була справа високопоставленого грузинського політика проти Грузії. Рідко коли Велика палата розглядає ці справи в живому судовому засіданні. Пересічні справи вирішуються у письмовому провадженні, тобто заявнику не треба їхати у Францію і давати показання.
— В якому часовому діапазоні можна очікувати розгляду ЄСПЛ скарг за подіями, пов’язаними з війною?
Можна подивитися найостаннішу справу «Грузія проти Росії». Скаргу подано у 2008 році, коли росія напала на Грузію. Рішення з’явилося у січні 2021-го.
У таких міждержавних скаргах нереальний обсяг доказів. Це колосальна робота, і весь світ дивиться і чекає цих рішень. По Криму вже було рішення Суду про прийнятність скарги. Рішення про прийнятність з’явилося через 7 років після анексії. По Донбасу в січні цього року ухвалено рішення щодо прийнятності.
Тобто, справи рухаються. Спочатку стадія прийнятності, а потім слухання по суті. Мабуть, десь 14 років займе, дивлячись на приклад Грузії, хіба що в ЄСПЛ придумають механізм, який би це прискорив. Як тільки вирішується міждержавна скарга, починають розглядати індивідуальні, бо це уже легше, коли є відповіді на питання, хто і коли контролював які території, яка сторона мала зобов’язання за Конвенцією.
— Яким може бути результат для потерпілого?
Якщо ми говоримо про втрачене майно, то, звісно, людина хоче отримати компенсацію. ЄСПЛ встановлює адекватні компенсації, хоча це може і не бути повна ринкова вартість зруйнованої квартири. У випадку смерті людини відшкодування може бути більшим.
Дуже багато людей, в яких знищено квартири, будинки! УГСПЛ зараз готує інструкцію для заявників, які самі можуть звернутися до ЄСПЛ. Я би закликала людей, в яких постраждало майно, самим підготувати ці скарги. Якщо треба, УГСПЛ вас проконсультує.
Я завжди кажу клієнтам — не знаю, наскільки це їм відкликається — я кажу, що, в першу чергу, ми звертаємося у ЄСПЛ не заради грошей. Ми це робимо для відновлення якоїсь умовної справедливості і правосуддя.
Якщо загинув хтось, то російські гроші не змінять нічого, людини вже немає. Але щоб відчути, що правосуддя все-таки існує, що людина загинула, є судове рішення, яке скаже, що це трагічна смерть цивільної особи від рук російських убивць. Це, мабуть, важливіше в багатьох випадках.
Скарги обов’язково треба подавати. Це ще один спосіб заявити на весь світ про те, що відбувається. Коли рішення ЄСПЛ нарешті буде готове, через багато років, це буде чергове нагадування про те, що зробила росія на нашій землі
Ілюстрація — Марічка Юрчак
Цей матеріал є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.
22
0
20
20
