Тячівський районний суд Закарпатської області виправдав громадянина, якого звинувачували у насильстві щодо працівника правоохоронного органу.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 16 серпня.
Подія трапилась близько 1-ї ночі 9 травня 2018 року в селі Богдан Рахівського району Закарпатської області, біля будинку сільради.
За версією слідства, обвинувачений бив прикордонника кулаком по голові, заподіявши садна чола, синець і травматичний злам кореня зуба. Такі тілесні ушкодження, відповідно до висновку експертизи, вважаються легкими.
Потім обвинувачений зі спільником (матеріали щодо якого виділено в окреме провадження, оскільки він у розшуку), застосовуючи фізичну силу, погрожуючи та утримуючи за руки, помістили прикордонника до багажника автівки і привезли на берег річки Біла Тиса. Там обвинувачений занурював голову потерпілого в воду, позбавляючи можливості дихати, щоб отримати службову інформацію та залякати у зв’язку зі службовою діяльністю.
Чоловіку висунули звинувачення за ч.2 ст. 146 КК України — незаконне позбавлення волі за попередньою змовою групою осіб, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань та за ч. 2 ст. 345 КК України — умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв’язку з виконанням службових обов’язків.
Але в судовому засіданні таку версію спростовував як обвинувачений, так і потерпілий, за чиєю заявою і була розпочата ця кримінальна справа. Із їх показань вбачалося, що прикордонник у позаробочий час у камуфляжній формі вживав алкоголь. Після опівночі, стоячи під кафе, він попросив незнайомця гукнути обвинуваченого, щоб той вийшов на вулицю. Віч-на-віч прикордонник сказав обвинуваченому, що давно за ним спостерігає, оскільки має інформацію, що той займається контрабандою. Чоловік відповів потерпілому, що бачить його вперше, і жодною контрабандою не займається. Виникла суперечка і, як припускає обвинувачений, він міг штовхнути прикордонника, так що той упав, вдарився і йому стало зле. Далі потерпілий попросив відвезти його додому. Обвинувачений не мав машини і подзвонив товаришу і по попросив приїхати. По дорозі потерпілого підвезли до річки, де обвинувачений замочив його кілька разів у воду. Потім чоловік сказав, що сам дійде додому, оскільки добре освічувалася.
Власник автівки підтвердив цю версію. Він та обвинувачений пояснили, що заднє сидіння машини було закладено якимись речами. Потерпілому запропонували сісти в багажне відділення автомобіля, на що він погодився.
У судовому засіданні прикордонник сказав, що не має жодних претензій до обвинуваченого і не пов’язує цю історію зі своєю службовою діяльністю. Хоча раніше у заяві про злочин просив вжити заходів до чоловіка, який біля селищної ради завдав йому тілесні ушкодження та погрожував фізичною розправою.
Очевидців даної події немає. Прокурор також не зміг надати суду оригінали або належним чином завірені копії низки письмових доказів. Пояснив, що не має оригіналів матеріалів досудового розслідування, а лише їх незавірені копії. Завірити копії письмових доказів з метою їх приєднання до матеріалів кримінального провадженні він не може, оскільки особисто не бачив оригіналів даних письмових доказів, і йому не відоме місце їх знаходження.
Відтак суд не врахував дані судмедекспертизи і вважає, що не подано жодних доказів, які тілесні ушкодження і якої тяжкості отримав потерпілий.
На думку суду, потерпілий чітко показав, що конфлікт між ним та обвинуваченим виник після завершення служби, тобто в позаробочий час, і коли він перебував в алкогольному сп’янінні, після роботи вживши алкогольне пиво.
Суд не побачив доказів, що обвинувачений незаконно позбавив потерпілого волі за попередньою змовою групою осіб із заподіянням йому фізичних страждань.
Суд ухвалив виправдувальний вирок за недоведеністю складу злочину.
22
0
20
20
