Теплицький районний суд Вінницької області визнав двох співробітників податкової інспекції невинуватими в одержанні неправомірної вигоди.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 30 листопада.
У 2019 році податківці перевіряли ТОВ «Виробник-Агро» і начебто повідомили заступнику директора, що виявили порушення на велику суму штрафу. Але водночас запропонували за 20 тисяч доларів зменшити штраф до 300 тисяч гривень. У подальшому нібито згодилися зменшити хабар до 15 тисяч доларів, кажучи що це мінімальна сума.
Податківців затримали і в портфелі одного з них були долари.
Обвинувачені заперечували отримання хабара. Запевняли, що ніяких корупційних домовленостей не було. Податківець, якому належав портфель, говорив, що гроші туди не клав і їх помістили без його відома, оскільки портфель тривалий час залишався без контролю, коли вони не один раз виходили з кабінету. Також цей портфель більше чотирьох годин лежав у машині, яка була не замкнута.
У підсумку суд визнав всі зібрані докази недопустимими з тої причини, що їх збирав неуповноважена особа — слідчий Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві. Розслідування відбувалося із порушенням територіальної підслідності.
За законом, Територіальне управління ДБР, розташоване у місті Києві, поширює свою діяльність лише на місто Київ, Київську, Черкаську та Чернігівську області.
Підслідність цього кримінального провадження прокурором за Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, не визначалась.
Відсутня в матеріалах справи і постанова прокурора про зміну підслідності кримінального провадження з підстав неефективності досудового розслідування.
Переглянувши аудіо та відеозаписи розмов обвинувачених із посадовими особами ТОВ «Виробник-Агро», суд зʼясував, що вони стосуються побутових тем, узгодження робочих питань, вручення акту перевірки, розʼяснення виявлених порушень і підписання документів за результатами податкової перевірки, розʼяснення процедури сплати штрафу та ін.
І водночас не зафіксовано жодних розмов, у яких йдеться про корегування результатів перевірки, не говориться прямо чи завуальовано про неправомірну вигоду, її розмір або ж спосіб передачі тощо.
У протоколі НСРД записано, що представник компанії у коридорі кладе до портфелю податківця гроші і далі відбувається нерозбірлива коротка розмова.
Але суд вважає, що на відео не видно, що заявник кладе до сумки обвинуваченого кошти. Відеофіксація неякісна, зображення нечітке через ракурс відеозйомки. Будь-яких дій, схожих на перекладання грошей до портфелю, не зафіксовано, оскільки камера направлена на підлогу, звук фонить і скрипить. Так само неможливо ідентифікувати будь-що на відеозаписі, що візуально виглядало б як гроші. Жодних розмов у цей час не звучить.
Заступник директора ТОВ «Виробник-Агро», який написав заяву про злочин, не памʼятав, який саме великий штраф йому обіцяли податківці і тому не зміг пояснити доцільність передачі 15 тисяч доларів США. Також суд робить висновок, що свідок часто плутався щодо дат, сум грошей і фактичних обставин.
У журналі реєстрації актів перевірок ГУ ДПС у Вінницькій області є запис від 25.09.2019 про реєстрацію акту про результати проведеної планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Виробник Агро». За результатами перевірки нараховано близько 250 тисяч гривень штрафних санкцій. Записи в журналі зроблені у порядковій відповідності та хронології, у порівняні із іншими записами, що виключає, на думку суду їх дописування в ці журнали не 25.09.2019, а після 21.10.2019 (день затримання податківців — ред.).
Це дає суду підстави зробити висновок про те, що показання заявника не мають логічного пояснення. У заяві від 11.10.2019 представник компанії стверджував, що в кінці вересня 2019-го, приблизно 25.09.2019 року, у нього вимагали 15 тисяч доларів за зменшення сум штрафних санкцій. Але з документів вбачається, що перевірка завершилася 25 вересня і акт перевірки того ж дня був зареєстрований у ГУ ДПС у Вінницькій області із зазначенням сум виявлених порушень.
Суд вважає, що заява про злочин і показання заявника в судовому засіданні не підтверджуються іншими зібраними доказами, які суд хоч і визнав недопустимими, однак дослідив з точки зору достовірності і достатності.