За версією поліції, в місті Умані Черкаської області кримінальний авторитет із помічником намагалися “прибрати” суддю. 19 березня їх затримали із гранатами та пістолетом.

Нині обоє підозрюваних взяті під варту. Один із них, кого слідство називає організатором, вважається «смотрящим за районом». Будь-які контакти з імовірним виконавцем він заперечує. Щодо судді, на якого мали скоїти напад, то його діяльність також викликає запитання.

Дії розслідуються як замах на вбивство за попередньою змовою групою осіб  (ч. 1 ст. 14, п. 12. ч. 2 ст. 115 КК) і незаконне поводженні зі зброєю та вибухівкою (ч. 1 ст. 263 КК).

Поліція розглядає мотивом злочину професійну діяльність потерпілого. Але статтю 379 Кримінального кодексу про замах на суддю затриманим чомусь не інкримінувавали. 

Зв’язки у злочинному світі

Описаний поліцією як «смотрящий» за Уманню та, власне, за її ж таки версією, організатор злочину — Ігор Сушков. Він уродженець Умані. За інформацією поліції, раніше судимий за вимагання і розбій, але його судимості погашені і подробиці цих справ у публічному доступі знайти не вдалося.

10 грудня 2018 року в квартирі, де проживав Сушков, чомусь побували працівники поліції і виявили, що він зберігає мисливську рушницю без сейфу і не за місцем реєстрації. Наступного дня у засіданні Уманського міськрайонного суду чоловік пояснив, що має дозвіл на рушницю, але за адресою реєстрації у нього ремонт і він тимчасово переїхав, забравши зброю, але сейф узяти не зміг. Суд оштрафував Сушкова на 119 гривень і повернув йому рушницю.

Рік тому в Умані поліція затримала чоловіків, що вимагали 40 тисяч доларів боргу. Тоді нібито вони діяли «під дахом» Сушкова. Чи затримували тоді особисто «смотрящого» — з повідомлень поліції незрозуміло.

У матеріалах досудового слідства Сушков характеризується як «особа без визначеного роду занять», котра має лідерські якості і зв’язки у злочинному світі та веде антигромадський спосіб життя. За версією слідства, саме він мав намір убити суддю і залучив для цього деякого Богдана Козака.

Сушков начебто неодноразово бачився із Козаком для обговорення плану майбутнього вбивства: часу, місця, способу. Зустрічі також відбувалися в автомобілі Porsche Cayenne, на якому підозрювані протягом березня 2024 року нібито стежили за суддею, зʼясувавши його місце роботи, розпорядок дня, маршрути перебування і місця, де він найчастіше перебуває.

Поліція звітувала, що у фігурантів вилучили зброю, зокрема пістолет і з глушником, гранати, бити, кастет, одяг, 4 кілограми канабісу, боргові розписки від місцевих мешканців на близько 50 тисяч доларів, майже 4 тисячі пачок цигарок тощо.

При обранні запобіжного заходу прокурор посилався також на показання потерпілого судді і протоколи негласних слідчих дій. Тобто є якісь записи розмов фігурантів, які можуть стосуватися злочину.

Слідчий пояснила в судовому засіданні, що підозрювані обговорювали спосіб вчинення злочину. Зокрема, Сушков начебто давав поради та розповідав, що робити після вбивства: як позбавлятися одягу, куди краще бігти, як буде непомітно. 

У суді Сушков заявив, що взагалі не контактував із Козаком. Сказав, що гранати йому підкинули, коли машина була на мийці і СТО. Пістолет він не купував і не знає, де той узявся. Він має власний, на який є офіційний дозвіл. 

Козак вину теж не визнав і пояснив суду, що в день затримання займався особистими справами. Зі слів захисника, він веде підприємницьку діяльність і утримує дитину 2024 року народження.

Підозрюваних у цій справі захищає черкаський адвокат Гліб Сидоров. Це  колишній працівник черкаської прокуратури. У 2014 році активісти включили його як прокурора до люстраційного списку. У 2019 році на виборах президента Сидоров представляв Зеленського у виборчій комісії на 196 окрузі. У 2020-му балотувався до Черкаської міської ради від «Слуги народу».

Потерпілий — суддя без повноважень

За версією слідства, замах готувався на суддю Уманського міськрайонного суду Черкаської області Василя Гончарука.

У 2018 році Гончарук претендував на посаду судді Вищого антикорупційного суду. Однак Вища кваліфікаційна комісія суддів припинила його участь в конкурсі. Своє рішення комісія пояснила серед іншого численними випадками втручання у роботу автоматизованої системи розподілу справ  у 2015 році, коли Гончарук виконував обовʼязки голови суду. Експерти також звернули увагу, що Гончарук як суддя особисто виносив рішення у справах щодо передачі безхазяйних земельних ділянок державі. Зацікавленою стороною у цих справах була Свинарська сільська рада, головою якої на той час був батько судді Гончарука, тому останній мав би взяти самовідвід. Ще Гончаруку закидали приховування майна — його сімʼя проживала у квартирі, зареєстрованій на тещу, а їздив суддя на машині, яка належала його сестрі, співробітниці Свинарської сільради.

У 2016-му 5-річний строк повноважень судді Гончарука сплинув і з тих пір він судових рішень не ухвалює. На посаду безстроково його досі не призначили, але зʼясувалося, що Гончарук продовжує виконувати в суді іншу роботу…

Наприкінці лютого цього року Вища рада правосуддя розглядала скаргу юристки Діани Коркіяйнен про порушення суддею Гончаруком вимог щодо несумісності. 

У скарзі йшлося про «підпільне надання Гончаруком послуг адвоката в робочий час поза межами суду». У грудні 2019-го Рада адвокатів Черкаської області дала Гончаруку право займатися адвокатською діяльністю і присвоїла адвокатське свідоцтво. На сайті aabastion.com.ua пропонувалися послуги адвоката Гончарука (на сьогодні сторінка видалена — ред.).

Гончарук дав пояснення, що, отримавши право на зайняття адвокатською діяльністю у той же день звернувся до Ради адвокатів, щоб його зупинити. Рада адвокатів Черкаської області підтвердила, що посвідчення адвоката Гончаруку не замовлялось, не виготовлялось і не видавалося.

Після закінчення п’ятирічного терміну повноважень Гончарук, як зʼясувалося, виконував іншу роботу в суді, яка не пов’язана зі здійсненням правосуддя. Громадянки Діана Коркіяйнен і Оксана Коркіяйнен неодноразово зверталися до Черкаського окружного адміністративного суду з позовами до Уманського міськрайонного суду. Протягом 2022–2023 років ці юристки подали до 28 адміністративних позовів, у 17 з яких Гончарук брав участь як представник Уманського міськрайонного суду. Він діяв на підставі довіреностей на представництво інтересів,  що видані йому виконувачем обов’язків голови суду. 

Гончарук вважає, що така його участь у засіданнях не є адвокатською діяльністю, а є представництвом юридичної особи, працівником якої він є. Він брав участь у судових засіданнях з розгляду цих справ, подавав заяви, клопотання, відзиви, заперечення, апеляційні скарги, що, на думку Гончарука, негативно сприймалося юристками Коркіяйнен і підвищувало їх зацікавленість в написанні скарг на нього в різні інстанції за вигаданими та безпідставними звинуваченнями, щоб у такий спосіб впливати на нього як представника суду. У 2020-му Діана Коркіянен вже зверталася до Вищої ради правосуддя і просила перевірити статки судді Гончарука та його родини. Скарга була залишена без розгляду. На цей раз Вища рада правосуддя також вирішила, що Гончарук вимог щодо несумісності не порушив.

Сергій Макаренко, для сайту «Судовий репортер»

22

0

20

20