Орджонікідзевський районний суд міста Харкова визнав фізособу-підприємця винним у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 2 грудня.
Обвинувачений займався вирощуванням сільськогосподарських культур на території Купʼянського району Харківської області. У період окупації він налагодив довірливі стосунки з військовими і безперешкодно пересувався по селу, перевозив добрива в межах району, купував у росіян паливо. Влітку 2022-го підприємець зібрав урожай і продавав продукцію, начебто, для подальшої її перевезення до РФ.
Окупація тривала близько пів року. Після звільнення у будівлі Купʼянської міської ради знайшли патент, виданий окупантами 1 серпня 2022 року, на імʼя підприємця Кабанця.
Кабанець — син колишнього голови колгоспу, успішний фермер, має багато землі, під час окупації продовжував працювати і його не чіпали, коли в інших фермерів позабирали техніку і вони практично перестали обробляти землю. У перший день окупації свідок бачив, як батько Кабанця супроводжував колону російської техніки, біля двору стояли паки з водою та печиво і члени родини роздавали це російським солдатам. Дочка обвинуваченого, нібито, носила футболку з буквою «Z»
Під час окупації деякі фермери провели посівну, однак найактивніше продовжував працювати Кабанець, він засіяв поля більше за всіх і як тільки виїжджав сіяти, то росіяни, начебто, припиняли обстріли. Під час окупації сусідка бачила Кабанця у футболці з написом «За единую россию» і як він погрожував односельцю, що до нього завтра прийдуть «ребята» і йому «буде». На наступний день до сусіда дійсно прийшли військові з обшуком.
Місцевий житель підтвердив, що влітку 2022 року в один із вечорів до нього приїхав Кабанець у стані алкогольного спʼяніння і сказав, щоб він готувався, бо завтра до нього приїдуть за те, що 6 років тому в нього у дворі висів червоно-чорний прапор. Наступного дня в чоловіка відбувся обшук.
Інша місцева жителька бачила, як із перших днів Кабанець на своєму автомобілі супроводжував по селу колони російських військових, як він купував у росіян солярку. Крім того, автомобілі з буквами «Z» та «V» приїжджали на склади до Кабанця.
У квітні 2023-го фермера затримали. Він винним себе не визнав.
Захист посилався на те, що односельці обмовляють Кабанця із заздрості до його успішного бізнесу і мають із ним неприязні стосунки. У 2012 році у звʼязку з численними скандалами за оренду землі ці громадяни побили Кабанця так, що його госпіталізували з черепно-мозковою травмою і в нього розвилась епілепсія.
Обвинувачений розповів суду, що залишився в окупованому селі Семенівка, оскільки у нього там бізнес, земля і техніка. Своєї землі не має, але орендує близько 300 га. Протягом місяця були обстріли, а потім з березня-квітня 2022 року вирішив виїжджати в поле і працювати. Ще до початку війни він придбав добрива, які залишались на складі в смт Шевченкове та сплатив постачальнику за солярку, якої вистачило на два місяці, після чого близько 10 тонн солярки купив у солдатів РФ. Він возив у поля добрива. У нього працювало троє найманих працівників. Ніхто йому дозволів на посівну та збирання врожаю не давав, росіяни в селі не квартирувались. Інші фермери казали, що треба переоформляти документи, але Кабанець стверджував, що нічого не переоформлював, не подавав звітів та не сплачував податків окупантам і не отримував патенту. У середні липня 2022-го до села стали приїжджати перекупщики, але ким вони були йому, начебто, не відомо, до війни працював з іншими трейдерами.
Один покупець придбав зерна на 900 тисяч гривень і мав свої зерновози як на харківських так і на російських номерах, платив гривнями і рублями РФ. Покупець повідомив, що возить зерно на елеватор. Кабанець гадав, що він громадянин України, але розумів, що той мав звʼязки з окупаційною адміністрацією, оскільки елеватор і все, що відбувалося, контролювала окупаційна влада, а також із чуток слухів знав, що зерно з елеватора вивозили до Росії.
При продажу жодних договорів або накладних не підписував, продав за готівку. Всі податки з лютого по вересень 2022, тобто за час окупації, як запевняв обвинувачений, він сплатив після звільнення до держбюджету України.
Кабанець запевнив, що не висловлювався на підтримку РФ, ніколи не носив одяг з російською символікою та не ходив по селу зі зброєю. Одного разу російські солдати змусили відвезти їх туди, де можна з рук придбати горілку, і оскільки вони були пʼяні, то він попросив їх не заходити у двір де є діти і вони віддали йому автомат.
Зрештою, він визнав провину лише в тім, що працював під час окупації, але наполягав, що не отримував патент. В окупації залишився не за власним бажанням, бо не міг покинути місце проживання, адже ніс відповідальність за майно та худобу. Росіяни без будь якого дозволу приїжджали до місцевих господарств, один раз приїжджали і до нього, але його не було на місці і що вони хотіли йому невідомо. Президент України в березні 2022 року закликав продовжувати посівну кампанію. Тому він вів підприємницьку діяльність, як підприємець України і просто вирощував зерно.
У судовому засіданні інший місцевий фермер розповів, що його викликали в смт Шевченкове в так звану «адміністрацію» та пропонували переоформити документи та отримати патент на ведення діяльності, але він відмовився, врешті йому наказали зібрати врожай, який він роздав людям. Натомість Кабанець провів посівну та зібрав врожай. Свідки бачили, як від нього їхали навантажені зерновози по 6-7 машин на російських номерах.
Під час окупації до свідка приїздив Кабанець та предʼявляв претензії за те, що він казав людям, що скоро Україна повернеться і тоді «здасть» Кабанця владі за співпрацю з росіянами. Кабанець за це погрожував побити, запитував чи давно йому стріляли по вікнах, говорив, що має звʼязки і як що треба, то допоміг би продати зерно, однак свідок відмовився.
Крім того, під час окупації свідок особисто бачив, як Кабанець із російськими військовими розважались на ставку та ловили раків.
Інший свідок підтвердив, що обвинувачений радів окупації, казав що «Россия назавжди, Балаклею зараз зачистят і все навсегда». Додому до Кабанця на камазі з літерою «Z» приїжджали росіяни, парились у бані, пили горілку, веселились. Кабанець, за словами свідка, возив баранину на позиції російським військовим.
Сусідка розповіла, що Кабанець із колишнім чоловіком своєї сестри з радістю зустрічав окупантів, жарив шашлики, пригощав солдатів самогоном і топив їм баню, а потім ті ж солдати обстрілювали їхній край села. Перед звільненням села обвинувачений, нібито, їздив у Росію і купив там будинок.
Свідки захисту розповідали, що під час окупації Кабанець допомагав односельцям. Коли в сусідньому селі Шевченковому в адміністрації роздавали олію, він привіз її в село, привозив борошно та цукор, коли різали свиней, то допомагав розвозити людям мʼясо, допоміг відновити пекарню.
Одна місцева жителька повідомила, що Кабанець орендує 20 га її землі і орендну плату вона отримала зерном в серпні 2022-го – 9 тонн зерна. Інший чоловік показав, що під час окупації працював у Кабанця. У господарстві провели посівну, ремонтували техніку. Кабанець продавав зерно, щоб оплатити роботу. Свідок брав участь в загрузці зерном камазів на українських номерах, 5 чи 6 машин, але хто купував і скільки заплатили йому невідомо.
Як вирішив суд, показання свідків захисту в цілому не спростували показання інших свідків про те, що Кабанець вів господарську діяльність у взаємодії з державою-агресором і не тільки, щоб розплатитися з орендарями і трьома найманими робітниками.
За відсутності щирого каяття ніяких обставин, які би помʼякшували покарання суд не встановив.
Підприємця засудили до 4 років позбавлення волі. Близько 1,5 роки він уже відбув в умовах слідчого ізолятора.
Також в обвинуваченого конфіскують усе майно і забороняють йому на 10 років обіймати посади, повʼязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності.
22
0
20
20
