Приморський районний суд міста Одеси визнав громадянку винною у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 10 лютого.
Під час окупації мешканка села Широка Балка Херсонської області із 23 по 27 вересня 2022 року брала участь у проведення референдуму про приєднання території до РФ. Вона ходила дворами з бюлетенями і урнами і пропонувала людям голосувати.
Жінка в суді вину визнала і щиро розкаялася. Пояснила, що вона мати одиначка і треба було кормити двох неповнолітніх дітей. Через стан здоровʼя вона не могла знайти в селі роботи. У матеріалах справи є медична довідку про те, що підсудна хворіє на тяжкі хронічні захворювання, має проблеми із хребтом та зором.
Директор фруктосховища запропонував жінці працювати і саме він, начебто, сказав їй пройти по селу з бюлетенями та скриньками для голосування. Обвинувачена запевняє, що спочатку відмовилась, але директор їй пригрозив, що росіяни посадять її у підвал. Вона стверджує, що бачила на власні очі, як росіяни йшли по дорозі та вбивали цивільних.
Після референдуму обвинуваченій видали гроші російськими рублями. Вона, нібито, думала, що це за фруктосховище, оскільки директор не давав зарплати до референдуму, а потім дав за все одразу. Вона дуже жалкує, але зробила це щоб вижити, оскільки у неї двоє дітей та батьки похилого віку, а гуманітарної допомоги не було. В селі проживає приблизно до 1000 людей, майже одні пенсіонери.
У суді допитали чотирьох свідків обвинувачення – місцевих жителів, які підтвердили, що підсудна приходила і пропонувала голосувати. Дівчата ходили вдвох або в супроводі російських військових. Як розповідають очевидці, військові трималися трохи в стороні і на жінок не тиснули.
Матір і батько обвинуваченої свідчили, що їх донька з дитинства хворіла має проблеми з зором, кілька років тому зламала хребет, потребує постійного лікування, не може довго працювати. Директор фруктосховища, заставив її працювати на референдуму, кажучи, що не виплатить зарплату, а після звільнення села втік. Якби дочка втратила роботу, то їх сімʼї не було б в окупації на що жити.
Прокурор просив про 7 років позбавлення волі. Захисник закликав виправдати обвинувачену, оскільки та діяла під впливом погрози, боялася за своє життя та життя своїх дітей, через матеріальну залежність і внаслідок збігу тяжких особистих та сімейних обставин.
Жінка просила дати їй шанс, не позбавляти волі, щоб вона мала змогу виховувати дітей та лікуватися.
Однак суд не побачив підстав для виправдання, а саме ознак крайньої необхідності, фізичного чи психічного примус, на які посилалася сторона захисту.
Суд вважає недоведеним, що жінка була вимушена брати участь у незаконному референдумі та діяла під фізичним чи психічним примусом з боку представників держави-агресора. Показання щодо тиску на неї дали лише рідні батьки.
У підсумку обвинувачену засудили до 5 років увʼязнення, з яких майже два роки вона уже відбула в умовах слідчого ізолятора. Після відбуття основного покарання їй на 10 років забороняється обіймати будь-які посади в органах державної влади, державного управління чи місцевого самоврядування та займатися діяльністю, повʼязаною із виборчим процесом та процесом референдуму.
22
0
20
20
