Вінницький міський суд Вінницької області визнав мешканку Луганщини винною у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 28 березня.
У середині березня 2022-го, перебуваючи в окупованому росіянами смт. Білокуракине, жінка обійняла посаду начальника т. зв. «загального відділу адміністрації Білокуракинського району «ЛНР».
Суд допитав чотирьох свідків — дільничного офіцера поліції, начальника відділу культури Білокуракинської РДА, начальника відділу фінансів Білокуракинської селищної ради, співробітницію Білокуракинської селищної ради. Вони розповіли, що обвинувачена працювала адміністратором в ЦНАП, а потім стала колаборанткою. Свідки були присутні на нараді у т. зв. «адміністрації Білокуракинського району «ЛНР» під головуванням обвинуваченої, яка закликала всіх інших виходити на роботу і підтримувати т. зв. «ЛНР». Місцеві жителі підкреслювали, що окупанти нікого не змушували до співпраці і навіть давали кілька хвилин, щоб визначитись. Після окупації селища виїхати могли всі охочі, що вони і зробили.
Із публікацій у телеграм-каналі і на сайті т. зв. «адміністрації Білокуракинського району «ЛНР» видно, що жінка з окупантами активно святкувала «день перемоги» і «день прапора РФ». Окупанти, зокрема, організували висадку біля адмінбудівель 40 берез, які вважаються неофіційним символом Росії. На висаджених деревах були повʼязані стрічки кольору прапора «ЛНР» і поміщено символічну табличку «Мы вместе. Мы Россия». На одному з фото біля адмінбудівлі в смт Білокуракине зображена обвинувачена.
Жінку судили заочно, оскільки вона, ймовірно, досі залишається на окупаованій території.
Адвокат від центру безоплатної правової допомоги просив визнати її невинуватою. Захисник вважає, що добровільність зайняття обвинуваченою посади в окупаційній адміністрації поза розумним сумнівом не доведено.
Однак суд не встановив жодних обставин, які б ставили під сумнів добровільність дій обвинуваченої. Навпаки, із публікацій в інтернеті, а також показань свідків вбачається саме добровільне, за відсутності фізичного чи психічного примусу або крайньої необхідності, зайняття посади.
Громадянку засудили до 9 років позбавлення волі із забороною обіймати деякі посади строком на 15 років, а також із конфіскацією усього майна.
22
0
20
20
