Київський апеляційний суд скасував рішення, яким громадянину стягувалося з державного бюджету 69,8 млн грн моральної шкоди за бездіяльність правоохоронних органів.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на постанову від 2 грудня.

11 березня 2010 року, близько 18 години, на чоловіка напали на подвір’ї власного будинку і завдали вогнепальне поранення. Під погрозою вбивства, нападники відібрали мобільний телефон та ключі від автомобіля і змусили чоловіка сісти на переднє сидіння, натягнули на голову мішок і вивезли у невідомому напрямку. Майже добу тримали в заручниках під прицілом автомата. Злочинці нібито планували передати потерпілого невідомому досі замовнику викрадення, проте, оскільки чоловіка поранили, то замовник відмовився від зустрічі з ним у такому стані. Дійсна мета викрадення і тримання чоловіка у заручниках не встановлена та невідома. Потерпілий припускає, що замовник мав на меті відібрати його бізнес.

За звільнення викрадачі захотіли 300 тисяч доларів. При передачі половини суми двоє із чотирьох відомих виконавців були затримані. Ще один викрадач з місця пригоди втік і більше 3,5 років перебував у розшуку.

З того часу ніхто із викрадачів чоловіка не був покараний.

У 2014-2017 роках шість разів Броварський міськрайонний суд Київської області і двічі Києво-Святошинський районний суд Київської області повертали прокурору один і той же обвинувальний акт для усунення недоліків.

Обвинувальний акт повертали прокуророві, вказуючи, що не виконано вказівок суду, викладених у попередніх ухвалах. Зокрема, не встановлено дійсний мотив вчинення злочину; із надзвичайною детальністю (час, місце, роль, функції) описуються дії «невстановлених» осіб, що вказує на їх встановлення, проте не пред’явлено їм повідомлення про підозру з метою не розширювати коло обвинувачених.

Прокурор потім пояснював, що повернення обвинувального акту на підготовчих судових засіданнях ініціював сам потерпілий, який стверджував, що,на його думку,злочин скоєно злочинною організованою групою та всіх її учасників не встановлено.

Тільки у жовтні 2019 Броварський міськрайонний суд Київської області призначив нарешті до розгляду по суті справу щодо чотирьох чоловіків, звинувачених у низці злочинів, в тому числі, захопленні заручників.

У березні 2019, потерпілий звернувся до цього ж суду з позовом про стягнення моральної і матеріальної шкоди.

Чоловік хотів моральну компенсацію у сумі 174, 7 млн грн.

Таку суму йому підтвердив висновок Науково-експертного центру Київського університету імені Бориса Грінченка.

Доктор філософських наук Нестерова М.О., доктор юридичних наук Орел Л.В., доктор психологічних наук і кандидат психологічних наук, практичний психолог проводили опитування позивача та його рідних і близьких. У висновку сказано, що неякісне розслідування злочинів протягом більше 8 років спричинило чоловікові сильні моральні страждання. Незаконними діями працівників правоохоронних органів особу повністю усунуто від активного громадського життя.

Сума компенсації моральних страждань, на думку експертів, могла становити: 12 646 238 грн. або 3 396,8 МЗП (мінімальних заробітних плат) без врахування індексу інфляції та 3% річних за правилами ст. 625 ЦК України, 174 682 866,6 грн. або 46 919,9 МЗП, враховуючи індекс інфляції та 3% річних за правилами ст. 625 ЦК України.

З огляду на те, що позивач є особою пенсійного віку і його середньомісячний дохід є меншим від п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а розмір втраченого заробітку доходу обчислюється виходячи з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, то суд вирішив, що для пенсіонерів можна врахувати норми Конвенції МОП №102 «Про мінімальні норми соціального забезпечення» і взяти за основу 40% від нарахованої вище суми відшкодування: 5 058 495,2 грн., тобто 1 358,7 мінімальних зарплат без врахування індексу інфляції та 3% річних або 69 873 146,6 грн. або 18 768 мінімальних зарплат, враховуючи індекс інфляції та 3% річних.

Саме з таких причин у січні 2020 суддя Броварського суду Володимир Сердинський ухвалив стягнути з державного бюджету 69, 8 млн грн моральної шкоди. Крім цього, стягувалося 84 тис. грн на проведення експертного дослідження, яке було підставою для визначення суми моральної шкоди, 25 тисяч гривень на адвоката і 9611 грн судового збору.

Офіс генпрокурора, Державна казначейська служба і Національна поліція це рішення оскаржували. І на початку грудня апеляційний суд його змінив і зменшив суму компенсації із 69, 8 млн грн до 100 тис. грн.

Апеляція вважає необґрунтованим висновок комплексного науково-експертного дослідження щодо розміру моральної шкоди, оскільки розмір компенсації моральних втрат визначався відповідно до правил ст. 1197 ЦК України – визначення заробітку (доходу), втраченого внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров’я фізичної особи, яка працювала за трудовим договором. Тоді, як в даному випадку йшлося про відшкодування моральної шкоди, заподіяної бездіяльністю посадовими особами органів прокуратури та поліції.

Колегія суддів апеляції вважає, що, стягуючи 109 тис грн (витрати на експертів, адвоката і судовий збір) як майнову шкоду, суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.

Заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу, оплату здійснення експертного дослідження і судового збору не є збитками, а є судовими витратами, що підлягають стягненню в порядку розподілу судових витрат між сторонами спору залежно від його результату (ст. 141 ЦПК України).

Відтак суд стягнув лише витрати на правову допомогу – по 12,5 тис. грн з МВС і Офісу генпрокурора.

Витрати 85 тис. грн. на експертне дослідження суд залишив за позивачем, оскільки це дослідження апеляційним судом не бралося до уваги під час визначення розміру моральної шкоди.

19

0

20

20