Полтавський районний суд Полтавської області визнав Костянтина Аверіна винним в участі у терористичній організації.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 20 лютого.
Ще у 2016 році правоохоронні органи зафіксували, що після утворення псевдореспубліки «ЛНР» уродженець Полтави Аверін вступив у ряди так званого ополчення. Він став заступником начальника служби військ і безпеки віськових сил 4 ОМСБр 2 «Армійського корпусу «Народної міліції «ЛНР» з дислокацією в місті Алчевськ, мав військове звання — капітан, позивні «Костя» і «Лист». Аверін служив за контрактом і отримував платню. За участь у бойових сутичках із ЗСУ на передовій мав нагороди та медалі від вищого військового керівництва «ЛНР» — «Защитник отечества» та «Участник первого парада».
В «Youtube» виявлено відеозапис, на якому військовослужбовець «ЛНР» Аверін називає свої анкетні дані та постійне проживання з 2010 року в місті Красний Луч (зараз м. Хрустальний) Луганської області, говорить, що у 2014-му вступив до лав так званої «народної міліції» невизнаної «ЛНР». Аверін на відео прямо підтвердив, що знає, що в Україні його судять як «терориста».
Ще у квітні 2021-го Октябрський райсуд Полтави заочно призначив Аверіну 10 років позбавлення волі. Але за кілька місяців вирок скасували. Апеляційний суд виявив деякі процедурні порушення. Зокрема, Аверін був оголошений тільки у державний розшук, а не міждержавний або міжнародний, як вимагав КПК, а тому начебто не було підстав для заочного судового процесу.
Крім того, в суді першої інстанції відбулася заміна судді, але учасники начебто не наполягали на розгляді справи спочатку. Проте із журналу судового засідання і звукозапису вбачається, що думка сторін з цього приводу насправді не зʼясовувалась.
Справа слухалась судом повторно вже у Полтавському районному суді Полтавської області.
За другим разом докладні показання проти Аверіна дали свідки — його колишні співробітники в спортивному клубі «Локомотив», де він недовго був директором, а також родичі, які захотіли свідчити з огляду на війну в країні.
Племінниця обвинуваченого розповіла, що він давно виїхав до Луганська. Але після повномасштбаного вторгнення РФ в Україну дядько подзвонив бабусі і сказав, щоб чекали його в травні, бо він приїде на танку всіх убивати. Виникла сварка, бабуся розплакалась, а свідок йому крикнула, що сподівається, що його вбʼють раніше, ніж він приїде вбивати бабусю. Після цього дядько спілкувався лише із бабусею (своєю мамою) і зізнався їй, що в квітні 2022-го в боях із ЗСУ отримав поранення і тепер в інвалідній колясці, нібито був у госпіталі у Москві, а потім у Санкт-Петербурзі, де його прооперували. Він надіслав матері фото із нагородою РФ у вигляді великої червоної зірки, а також фото свого маленького сина у футболці із символікою «Z». З іншими членами родини дядько не спілкувався, бо вони його не хочуть знати.
Інший свідок розповів, що поведінка рідного молодшого брата йому вже «в печінках» з самого дитинства, бо він завжди був проблемним, слабохарактерним, завжди боявся труднощів, є слизьким. Аверін був тричі одружений та усіх жінок зневажав, тому розлучався. З братом свідок не спілкується вже більше року, але він може зателефонувати і нахамити його дочкам — своїм племінницям, а також їх пристарілій матері, тому що «може воювати лише з жінками», дуже пиячив, курив та одночасно займався волейболом. У 2010-му брат поїхав на змагання в місто Красний Луч Луганської області і там залишився. Зі слів матері свідку відомо, що брат при наступі РФ на Україну був поранений у спину і зараз неходячий після низики операцій і дуже випиває.
Матір обвинуваченого скористалася правом не свідчити проти сина, а батько на час розгляду справи вже помер.
Аверіна засудили до 14 років увʼязнення з конфіскацією майна. Покарання він відбуватиме з моменту затримання.
22
0
20
20
