47-річного Владислава Козєєва, який фотографував військові об’єкти у Львівській області та надсилав їх росіянину, визнали винним у державній зраді.

Колегія суддів Залізничного районного суду міста Львова 16 травня винесла йому вирок — довічне увʼязнення з конфіскацією майна. 

Прокурор Тарас Ковальчук сам запропонував призначити найсуворіше покарання. Адже обвинувачений, окрім отриманих завдань, самостійно з ідеологічних мотивів шукав інформацію і передавав її росіянам.  

Своєї провини Козєєв  не визнав, кажучи, що не робив того, про що написано в обвинуваченні. 

У судових засіданнях він поводився досить зухвало. Під час оголошення вироку Козєєв впевнено посміхався, а опісля відмовився брати примірник рішення і відповів: «Відправте до Верховного Суду».

Козєєв має українське громадянство, але народився у місті Улан-Уде — столиці Республіки Бурятія РФ. У 2008-2010 роках його умовно засудили за шахрайство — привласнення 3600 гривень. Знайому він обманув, що позичає гроші чи то для купівлі земельної ділянки, чи то щоб придбати диван в квартиру, бо мав намір приймати гостей.

У Козєєва було двоє дітей, але останні роки він проживав зі своїми батьками. 20 травня минулого року його затримали в батьківському домі, з вікон якого він робив деякі фото для росіян, оскільки це неподалік залізничних колій.

Шукав місця для ракетних ударів

Після повномасштабного вторгнення у травні 2022 року Козєєв надсилав представникам РФ відомості про розташування військових об’єктів та пересування військовослужбовців ЗСУ, а також координати об’єктів критичної інфраструктури на Львівщині, в тому числі пʼяти мостів. А ще на власний телефон фіксував наслідки ракетних ударів по Львову. Загалом йдеться про 25 епізодів передачі інформації.

— Вы скажите, что нужно посмотреть и узнать, — писав Козєєв.

— Нужны объекты, используемые ВСУ и ТРО, — відповідав йому росіянин.

Зібрану інформацію Козєєв надсилав у Telegram користувачу, підписаному символом «$». У результаті негласних слідчих розшукових дій встановлено, що цим псевдонімом користується росіянин Сергій Варін. На вилученому телефоні виявили лише частину переписок, оскільки у месенджері обвинувачений користувався функцією автовидалення.

17 травня Козєєв надіслав зображення з застосунку «Гугл карти» з обведеними на ньому червоним маркером сервісом «Автошанс», лісистою місцевістю, заводом та залізничним мостом. 

Раніше, 18 квітня росіяни обстріляли цю станцію техобслуговування автомобілів, у результаті чого семеро людей загинуло і ще 11 були поранені.

—Там рядом сразу же ЖД ветка, на Киев идет мост, что говорили раньше, недалеко приблизительно метров 400-500 автосервис, куда ранее прилетела ракета. Видео со своей машины я скидывал (…)

Бьют по газовым, это хорошо. Но ремпоезд быстро это восстанавливает, а вот мост быстро не восстановить. 

Козєєв неодноразово повідомляв про значну кількість вагонів-цистерн на залізничній колії.

— Добрый вечер. Вечером проезжал по мосту через ЖД пути. Стоит очень много цистерн, заняты все пути. Также видно было много цистерн рядом с вокзалом.

Також обвинувачений мав встановити присутніх у Львові іноземців, які планували приєднатися до Іноземного легіону тероборони.

— Нужно будет приехать на вокзал, где все приезжие военные гуляют в центре, особенно субботу и воскресенье, — поставив йому завдання російський куратор.

19 травня минулого року Козєєв також повідомляв, що на ДП «Львівський державний авіаційно ремонтний завод» прибудуть винищувачі для ремонту і техобслуговування.

Слідчі встановили, що дійсно завод тоді очікував винищувачі. А ще з’ясувалось, що Козєєв проживав в будинку, де мешкають діючі та колишні працівники цього заводу. Можливо, він дізнався про винищувачі від сусідів.

Хотів отримати російське громадянство 

Під час обшуку в Козєєва вилучили телефон, який став одним із ключових доказів. Хоча захисник наголошував на недопустимості доказів, а обвинувачений  відмовлявся підтвердити, що телефон належить йому. 

За допомогою спеціальних програм слідчі змогли відновити на телефоні Козєєва видалені знімки, які, ймовірно, він також надсилав росіянам. Це фото наслідків ракетного удару по Львову, військової частину та військової техніки в одному з сіл Львівщини,  навчального центру ЗСУ, нафтобази, мосту та ін.

Із вмісту телефону вбачається, що Козєєв полюбляв комуністичну і російську символіку, зберігав фотографії з позначками Z. Він був підписаний на російські телеграм-канали: Соловьев Live, Мадуров, Радио спутник, Сладков +, Маргарита Симоньян, Кадыров 95.

У телеграм-каналі Соловьев Live обвинувачений запитував, чи будуть росіяни воювати у Львові.

Своє занепокоєння із цього приводу він висловлював у переписці і з іншими користувачами, в тому числі з абонентом Саша Брянск.

До початку великої війни в Україні, Козєєв періодично їздив до Росії та працював там. Активно користувався російськими додатками: Сбербанк, Кошелек, Роснефть, Авто.ру.

На його телефоні є багато російських номерів, в тому числі співробітників Міністерств внутрішніх і закордонних справ, міграційної служби. Виявлені також завантажені з сайту московського міграційного центру бланки заяв про видачу посвідки на проживання.

У телефоні Козєєва було фото листа від МВС РФ 2021 року. Із документа відомо, що чоловік хотів отримати паспорт громадянина Росії.

Також він листувався з приводу свого громадянства з покійним головою російської партії ЛДПР Владіміром Жиріновським.

У дебатах адвокат намагався переконати суд, що Козєєв, ймовірно, перестав бути громадянином України і тому його не можуть судити за державну зраду.

Справа слухалась судом понад пів року. Але наприкінці Козєєв не захотів давати власні пояснення того, що сталося, кажучи, що не мав достатньо часу поговорити з адвокатом і узгодити позицію. 

Суд відмовився оголошувати перерву, зробивши висновок, що обвинувачений відмовляється від показань. Тоді захисник Ростислав Доль заявив відвід головуючій судді нібито за її упередженість, але заяву не задовольнили.

У дебатах Козєєв попросив його виправдати. Адвокат говорив про неправильну кваліфікацію обвинувачення. У діях Козєєва він не вбачає державної зради, а максимум несанкціоноване поширення інформації про переміщення ЗСУ в умовах воєнного стану (ст. 114-2 КК України).

Катерина Трохимчук, «Судовий репортер»

Цей матеріал є частиною серії про злочини, пов’язані з війною в Україні, створеної у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.

22

0

20

20