Верховний суд залишив без змін ухвалу апеляційного суду, якою скасовано вирок в частині засудження чоловіка в участі у терористичній організації.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на постанову від 29 вересня.
За матеріалами справи, Євген Порохня як військовослужбовець за контрактом Військового коледжу сержантського складу ВІТІ ДУТ, що базується у місті Полтава, брав участь в АТО. У жовтні 2014-го цей уродженець міста Брянка Луганської області попросився у звільнення. Того ж дня у вечірній час він перетнув кордон із Росією.
Далі, за версією обвинувачення, із вересня 2015 і до лютого 2016 року, перебуваючи поблизу населених пунктів: Шимшинівка, Первомайськ, Березівське, Алмазна, Кам’яний Пласт, Петрово-Красносілля Луганської області, Порохня брав участь у терористичній організації «ЛНР». Зокрема, у складі «Луганского округа донских казаков Всевеликого Войска Донского» виконував бойові та інші диверсійні завдання шляхом збройних нападів, опору, перешкоджаючи Збройним Силам України, підриваючи обороноздатність держави.
Допитувалися п’ятеро свідків — начальник курсу і курсанти Військового коледжу, які підтвердили, що Порохня не повернувся на службу. Крім того, вони впізнали обвинуваченого на фото із соцмереж, де хлопець у військовій формі Російської Федерації «Горка» зі зброєю в руках стояв навпроти прапору РФ.
У вересні 2020-го Київський районний суд Полтави визнав уродженця міста Брянка Луганської області Євгена Порохню винним у дезертирстві та участі і сприянні терористичній організації. Слухання відбувалися за відсутності обвинуваченого. За сукупністю злочинів вироком першої інстанції призначено покарання у вигляді 8 років ув’язнення.
Адвокат Юлія Черевична, яка представляла Порохню в цьому заочному процесі, оскаржила рішення.
У жовтні минулого року Полтавський апеляційний суд скасував вирок в частині участі і сприяння терористичній організації, закривши справу за відсутністю достатніх доказів вини і вичерпанням можливостей їх отримати. Суд погодився, що довденим є тільки обвинувачення у дезертирстві, за яке Порохня має відсидіти 2 роки.
Скасовуючи вирок, суд пояснив, що в обвинувальному акті не деталізовано, в чому саме полягало те чи інше завдання, поставлене начальницьким складом терористичної організації «ЛНР» перед обвинуваченим, а саме: кількість виконаних активних дій обвинуваченим, наслідком яких є смерть чи тілесне ушкодження військовослужбовця ЗСУ та/або співробітником правоохоронних органів, зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення; дату, час і місце виконання завдань; фіксації диверсії, збройного нападу чи опору, місця бойових зіткнень із збройними підрозділами ЗСУ та/або співробітниками правоохоронних органів у штабі АТО; роль обвинуваченого як співучасника у кожному з таких нападів, диверсії чи опору; не вказано хто віддавав бойовий наказ чи ставив диверсійне завдання обвинуваченому, в чому воно полягало та чи були досягнути їхні мета і цілі тощо.
На думку суду, обвинуваченням не надано жодного доказу участі Порохні у терористичній організації.
Прокурор говорив, що скоєння цього злочину доводиться листом Заступника начальника 4 відділу ГУ ВКР ДКР СБ України і додатком – протоколом огляду.
У листі та протоколі повідомляється, що з інтернет-сторінки смережі «Одноклассники», якою користується обвинувачений, вбачається, що Порохня проходить військову службу у 76 гвардійській десантно-штурмовій Чернігівській червонопрапорної ордена Суворова дивізії Збройних Сил РФ (в/ч 07264, м. Псков, РФ). На фото обвинувачений у військовій формі та зі зброєю. А ще на одній зі світлин зображена медаль та картка з текстом «Удостоверение от 23 сентября 2017 года награжден юбилейной медалью командир в/ч 07264 гв. генерал-майор…».
Суд вважає, що обставини та події, про які йдеться у цих документах, не стосуються перебування Порохні у складі бойовиків терористичної організації «ЛНР», що за часом охоплюють період із вересня 2015-го по лютий 2016 рік, а вказують на події вступу обвинуваченого на службу до ЗС РФ, яку він проходив у військовій частині з дислокацією у місті Псков РФ.
Колегія суддів також вирішила, що лист і протокол огляду є недопустимими доказами через порушення процедури їх одержання. Ці докази зібрані у результаті слідчих дій в іншому кримінальному провадженні. Суду не надано доказів, що два провадження були об’єднані в одне чи виділялися зі спільного провадження. Прокурор не долучив судову ухвалу про надання тимчасового доступ до матеріалів справи з можливістю вилучення цих документів.
Як на підтвердження факту участі Порохні у терористичній організації прокурор посилався на протоколи огляду сторінок у соцмережах «Instagram» і «Вконтакте», а також сайтів «zadonbass.org» і «Луганский информационный центр», з яких встановлено місце дислокації «Луганского округа донских казаков Вселенского Войска Донского».
В «Instagram» виявлено зображення Порохні з написом «последний день гражданки армия я иду», фото у військовому одягу зі зброєю і прапором РФ. Під фото є підпис власника: «Время жить в россии». У січні-лютому 2016-го Порохня викладав світилини в окопі зі зброєю на фоні бойових укріплень та бліндажу з підписом «Боевые будни». На запитання під фото «Ты где есть?» власник сторінки відповів «В казаках».
У «Вконтакте» в розділі «Фотографии на карте» зазначено, що всі світлини профілю виготовлені 23 лютого 2016 року в районі населених пунктів Шимшинівка, Первомайськ, Березівське, Алмазна, Кам’яний Пласт, Петрово-Красносілля Луганської області, тобто на тимчасово окупованих територіях терористичною організацією «ЛНР».
Ці докази визнано недопустимими, тому що огляд сторінок проводився у зупиненому кримінальному провадженні. Кримінальний процесуальний кодекс дозволяє проводити в зупиненому провадженні лише слідчі дії, спрямовані на встановлення місця знаходження підозрюваного. У даному випадку йшлося про збирання доказів.
Прокурор оскаржував рішення апеляції. Однак Верховний суд залишив його без змін.
У підсумку Порохня, який все ще перебуває у розшуку, визнаний винним тільки у дезертирстві. Ніяких інших звинувачень, наприклад, у державній зраді чи посяганні на територіальну цілісність України, йому в рамках цієї справи не висували.
22
0
20
20
