У 2018 році на посаду судді Голосіївського суду Києва спробувала повернутись Людмила Полякова. Її п’ятирічний строк повноважень сплив ще у 2016. Далі президент мав вирішувати, чи призначати її на посаду безстроково.
Але на заваді стала небездоганна репутація колишньої судді. У 2015 військова прокуратура Дарницького гарнізону розслідувала кримінальну справу про те, що суддя Полякова начебто втручалась у діяльність судді Оксани Мирошниченко. Справу завели за зверненням тодішньої голови Голосіївського суду Олени Первушиної.
27 травня 2016 року слідчий закрив справу у зв’язку з відсутністю складу злочину. Було зібрано докази, що Полякова не чинила впливу на суддю Мирошниченко, фактично не спілкувалася з нею, не тиснула, а лише збирала серед працівників суду інформацію, яку, як вбачається з показань свідків, планувала в подальшому передати іншим особам.
Згідно з висновком слідчого в діях судді Полякової є ознаки дисциплінарних правопорушень, зокрема грубого одноразового порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, оскільки на підставі показань свідків (голови суду, працівників суду) та інших зібраних доказів слідчим встановлено, що суддя Полякова, «використовуючи свої службові повноваження та статус судді, свій авторитет та вплив як суддя», 16 січня 2015 року вчинила дії, спрямовані на «незаконний збір та передачу третім особам інформації про місце та час проведення слідчих дій, які повинні були проводитись на підставі ухвал слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва, з метою надання можливості третім особам уникнути негативних наслідків від проведення вказаних слідчих дій та можливого ухилення від кримінальної відповідальності в кримінальному провадженні № 42014100000001529 від 24.11.2014».
16 червня 2016 року головний військовий прокурор Анатолій Матіос звернувся до Вищої кваліфкомісії суддів зі скаргою щодо неналежної поведінки судді. Скарга була передана у Вищу раду правосуддя і тільки 26 квітня 2018 року залишена без розгляду… у зв’язку із закінченням строку застосування до судді дисциплінарного стягнення! Скарга була повернута ВККС для долучення до суддівського досьє Полякової
А вже 7 травня 2018 року ВККС прийняла рішення рекомендувати Людмилу Полякову для призначення на посаду судді Голосіївського районного суду міста Києва.
4 червня 2018 року член ВРП Микола Худик склав висновок про відсутність обставин, які могли б бути підставою для відмови у внесенні президентові подання про призначення Полякової на посаду судді.
18 червня 2018 року до ВРП надійшла заява ГО «Громадський рух «Автомайдан» про невідповідність Полякової критерію доброчесності. Зокрема, активісти посилалися на кримінальну справу, в якій розслідувалися дії судді.
Сама Полякова на засіданні ВРП заявила, що про кримінальну справу їй невідомо, оскільки їй відмовили в ознайомленні з матеріалами як особі, що не має процесуального статусу у справі.
5 листопада 2018 той самий член ВРП склав новий висновок про те, що від кандидатури Полякової слід відмовитися.
20 листопада 2018 року Вища рада правосуддя ухвалила відмову щодо внесення президентові подання щодо Полякової.
Причому позиція членів ради не була одностайною. «За» внесення подання проголосувало 8, «проти» – 10. Отож тільки перевага у два голоси дозволила «зарубати» кандидатуру Полякової. На жаль, не для всіх членів Вищої ради правосуддя очевидно, що суддя не мала б зливати інформацію про слідчі дії… Навіть якщо її не встигли притягнути до дисциплінарної відповідальності завдяки «оперативності» Вищої ради правосуддя у зв’язку із закінченням строків застосування дисциплінарного стягнення.
Екс-суддя Полякова оскаржувала рішення ВРП у Верховному суді і просила зобов’язати раду внести подання президентові про її призначення на посаду судді. 11 березня 2019 суд видав постанову, якою у позові відмовив, оскільки рішення прийнято в законний спосіб і є мотивованим.
Хоча і в новому Верховному суді знайшлася «окрема думка». Її автором стала суддя Наталія Коваленко. Вона зазначила, що Вища кваліфкомісія рекомендувала Полякову, знаючи про обставини кримінальної справи і давши їм оцінку. А Вища рада правосуддя може ухвалити рішення про відмову у внесенні президентові подання про призначення на посаду судді тільки на підставі обґрунтованих відомостей, які були отримані ВРП і якщо такі відомості не були предметом розгляду ВККС або не були належно оцінені ВККС. Тому суддя Коваленко вважала, що рішення ВРП про відмову у поданні Полякової треба скасувати. Однак інші учасники колегії суддів з цим не погодилися.
Відтак можна констатувати, що коли б не пильність громадських активістів, в цьому випадку ГО «Автомайдан», то чиновники від судової влади уже були готові повернути Полякову на посаду безстроково.
Однак ця історія була б неповною, якщо не розповісти, у якій саме справі суддя Полякова, за версією слідства, збирала інформацію для третіх осіб.
Кримінальне провадження №42014100000001529, було внесене до ЄРДР 24.11.2014 на підставі заяви директора ТОВ «Айс Інженірінг» за фактом неправомірних дій службових осіб Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві, які 6.11.2014 на вулиці Качалова, буд. 5-А, та вулиці Якутській, буд. 8 у місті Києві, незаконно вилучили майно підприємства, а саме два сейфи, первинну бухгалтерську документацію, трудові книжки працівників, три системні блоки, три монітори, чотири ноутбуки, холодагенти в асортименті кількістю 137 124,04 кг, холодильні масла кількістю 4 547 л, припої кількістю 14,417 кг, тени кількістю 166 шт.
Слідчі з’ясували, що речі було вивезено на складські приміщення по вулиці Курчатова, 122 у місті Хмельницькому. Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду Києва від 29.12.2014 було надано дозвіл на обшук цих приміщень.
13 січня 2015 слідчий в особливо важливих справах прокуратури міста Києва Ярослав Боровус з двома потерпілими прибув на місце для проведення слідчої дії. Але як стверджував слідчий, там їх вже чекали працівники міліції, молодики спортивної тілобудови, представники ЗМІ, активісти, його було оточено, на його адресу виказувались погрози застосування фізичної сили, проводилась зйомка на мобільні телефони та відеокамери, у зв’язку з чим слідчу дію було зірвано.
«Ситуація почала виходити з під контролю з настанням сумерків, коли вказані особи оточили учасників проведення слідчої дії, розтягнули в різні сторони, почали шарпати, погрожувати, давати підніжки, викрикуючи при цьому, що слідчий перебуває в стані алкогольного сп’яніння, неадекватний, ми також, знімали все це на мобільні телефони, сліпили очі потужними ліхтарями, погрожували звільненням слідчого та лякали його тим, що ввечері все викладуть в мережу інтернет та зроблять його зіркою ютуба. В подальшому ситуація взагалі вийшла з під контролю, оскільки працівники Хмельницького міськвідділу міліції встали на сторону молодих осіб спортивної тілобудови, які в присутності останніх відкрито демонстрували вогнепальну та холодну зброю, пляшки із запальною сумішшю. В присутності працівників міліції останні за допомогою ножа прорізали колеса автомобіля потерпілого. У вказаній ситуації ні керівництво Хмельницького райвідділу міліції, ні працівники міліції ніяк не реагували на зауваження слідчого та наші, не вжили жодних дій для охорони громадського порядку та забезпечення завершення проведення слідчої дії», – так описував ці події слідчий Боровус, якого звільнили з органів прокуратури наступного дня після обшуку.
Працівники прокуратури Хмельницького області затримали слідчого в момент обшуку начебто за ознаками алкогольного сп’яніння і доставили до наркологічного диспансеру, де він категорично відмовився проходити огляд. Але лікар-нарколог зробив висновок про алкогольне сп’яніння слідчого шляхом спілкування з ним за зовнішнім виглядом.
Крім того, в ході службового розслідування з’ясувалося, що керівництво прокуратури не погодило рапорт про відрядження слідчого до Хмельницького.
Суд встановив, що між ТОВ «Айс Інженірінг» та ТОВ «С.К.М.» і ТОВ «Лазурит-Плюс» існував спір щодо майна і слідчий на підставі ухвали суду вилучив спірне майно і передав його на зберігання іншим особам, взявши на себе вирішення спору про право власності на майно до вирішення судом справи по суті, порушивши при цьому вимоги КПК. Протокол обшуку, складений слідчим, не був підписаний понятими.
Відтак слідчого Боровуса звільнили з роботи за порушення присяги працівника прокуратури і проступок, який порочить працівника прокуратури та є несумісним з перебуванням на роботі в органах прокуратури.
Боровус своє звільнення оскаржував. Суд погодився, що перебування слідчого під обшуку в стані алкогольного сп’яніння не підтверджується доказами. Але, зважаючи на інші порушення, слідчого на посаді не поновив.
22
0
20
20
