Колишнього начальника відділу логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП в Хмельницькій області виправдали від звинувачень у привласненні бюджетних коштів і службовому підробленні.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 18 жовтня.
У 2016 році обласна поліція уклала договір придбання продуктів харчування у фізособи-підприємця. За версією обвинувачення, поліцейський домовився із підприємцем, щоб той віддав йому 30 тисяч гривень.
Крім того, правоохоронець начебто привласнив талони на пальне на суму майже 33 тисячі гривень і умисно вніс неправдиву інформацію до відомості обліку видачі паливно-мастильних матеріалів, що ці талони видані іншому працівнику поліції.
Однак суд виправдав обвинуваченого і вирішив, що недоведена сам заподіння шкоди. Крім того, на думку суду, розслідування проведено не повно і однобічно і очевидно упереджено. Необхідні і обов`язкові слідчі (розшукові) дії не проведені, а окремі з доказів обвинувачення викликають у суду сумніви щодо їх достовірності, а також законності здобуття. Більше того, деякі докази, надані прокурором, як вважає суд, навпаки спростовують обвинувачення.
Документами підтверджується, що обласною поліцією Хмельницької області закуповувались продукти харчування у ФОП для забезпечення працівників управління, які відряджалися в зону АТО. На виконання таких договорів підприємець від імені своєї дружини — ФОП робив поставки продуктів.
Водночас матеріали справи не підтверджують заволодіння державними коштами в сумі 30 тисяч гривень. Навпаки, документи свідчать, що зобов’язання за договорами виконані в повному обсязі і претензій між сторонами не виникло. Не підтвердили таких фактів і свідки. Працівники управління МВС України в Хмельницькій області, які відряджались в зону АТО заперечували будь-які факти недостачі і будь-які скарги особового складу з цього приводу. Навпаки відзначали додаткову активну підтримку обвинуваченого їх забезпечення під час перебування в АТО.
Підприємець показав, що під час виконання договорів про поставку харчів він приблизно 5 чи 6 разів передавав обвинуваченому кошти приблизно по 1000 чи 1500 грн. взамін раніше поставленого управлінню та прийнятого ним на зберігання хліба, який він реалізовував. Але суд вважає, що такі показання свідка є не послідовними в частині загальної суми переданих коштів, бо під час досудового слідства він говорив про 10, 20, 30 тисяч, а крім того не конкретними щодо часу та місця передачі грошей, про що свідок повідомити не зміг, пославшись на те, що не пам`ятає. Крім того, свідок зізнався, що допитувався слідчим під психологічним тиском. Більше того, такі показання спростовуються показаннями інших свідків та документами щодо відсутності нестач чи недопоставок продуктів.
Зняття підприємцем у певні дні коштів з власного банківського рахунку саме по собі, без підтвердження та узгодженості з іншими доказами не може свідчити про передачу грошей обвинуваченому і розцінюється судом як припущення.
У січні-лютому 2016 року в УМВС України в Хмельницькій області проводилась ревізія господарської діяльності і недостач чи інших порушень не виявлено.
Так само суд не переконався у заволодінні талонами на пальне. Двоє працівників поліції повідомили, що у 2016 році були випадки, коли обвинувачений видавав талони не в повній кількості, згідно з відомістю видачі. Суд вважає, що ці свідчення не конкретні та суперечливі, а головне показання не узгоджуються з пред’явленим обвинуваченням щодо часу вчинення таких дій, кількості недоотриманого в літрах пального та його марки. Факти недостач не зафіксовані документально. Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей показав, що недостач пального у підрозділах поліції не було.
У службовому кабінеті і в особистих речах обвинуваченого знайдено скретч-картки на пальне. Поліцейський пояснював, що частина талонів були його власні, а службові він мав право зберігати для оперативних потреб.
Прокурор не надав суду жодного документу, як то акту ревізії, висновку експерта чи будь-якого іншого документу на підтвердження розміру заподіяної шкоди державі.
На стадії досудового слідства обвинувачений ініціював укладення угоди про визнання винуватості, але потім відмовився. Прокурор посилався на такий факт. Але суд вважає, що це не може свідчити про визнання вини, і враховує пояснення обвинуваченого, який, не оспорюючи факту подання такої заяви, зазначив, що робив це з метою припинення психологічного тиску на себе, підлеглих та керівництво.
Також суд визнав низку процесуальних порушень, а саме, що частина доказів здобуті суд поза судовим контролем в іншому кримінальному провадженні і не можуть бути визнані допустимими.
Суд вважає, що розслідування проведено недобросовісно і неякісно, про красномовно свідчить, зокрема, зміст обвинувального акту, в якому є численні описки у прізвищах фігурантів, власних назвах і взаємовиключні невідповідності.
Так, не зрозуміло коли і за яких обставин гроші, які ФОП отримав на власний рахунок від управління МВС за поставлені продукти харчування та частину з яких передав обвинуваченому, знову стали державними. Незрозуміло, на що був спрямований умисел і чим фактично заволодів обвинувачений: пальним чи еквівалентом такого майна у вигляді талонів (скретч-карток) на пальне, в якій кількості та якого номіналу талонами, яких торгових марок.
Попри неодноразові звернення суду, жоден з прокурорів таких недоліків не усунув, що суд розцінює, як формальний характер підтримання обвинувачення.
Суд дійшов висновку, що обвинувачення ґрунтувалось виключно на припущеннях і залишились недоведеними не тільки злочинний умисел обвинуваченого, вид і розмір заподіяної шкоди, а й взагалі факт заподіяння будь-якої шкоди державі.