Жовтневий районний суд Запоріжжя визнав колишнього співробітника Мелітопольської прокуратури винним у втраті документа, що містить державну таємницю.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 23 вересня.

У листопаді 2014-го поліцією у Мелітополі розслідувалася справа про обіг наркотиків. Прокурор як процесуальний керівник склав два клопотання у двох примірниках про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій: аудіо-відеоконтроль особи та зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

Взявши печатку, клопотання, а також доручення на проведення слідчих дій, адресовані поліції, прокурор вирушив до Апеляційного суду Запорізької області.

Згодом з’ясувалося, що, відповідно до Порядку, документи із грифом «Таємно» слід пересилати фельд’єгерським зв’язком або працівником режимно-секретного відділу в супроводі охорони та на службовому автомобілі.

Але через матеріальні труднощі з 1996 року склалась практика, що процесуальні прокурори самостійно доставляли клопотання про проведення НСРД до Апеляційного суду Запорізької області, а потім отримували ухвали слідчих суддів та повертали їх до прокуратури.

У даному випадку прокурор попросив, що його підвіз на своїй машині оперуповноважений поліції, який мав табельну зброю.

Дорогою назад прокурор віддав оперуповноваженому доручення і по примірнику кожної ухвали для виконання слідчими поліції.

По поверненню до Мелітополя прокурор не зайшов до прокуратури, щоб залишити там судові ухвали, а одразу пересів у машину товариша і поїхав з ним відпочивати. Чоловіки пішли у кафе «Тріо». Близько 23 години вечора, коли вони повернулися до машини, то застали розбите вікно, а з переднього пасажирського сидіння зник шкір’яний портфель прокурора із документами.

Викрадений портфель не вдалося знайти. Втрачені документи відновили і на перебіг розслідування це начебто не вплинуло, бо справа завершилась обвинувальним вироком.

Спеціаліста режимно-секретного відділу Мелітопольської міжрайонної прокуратури ще у 2015 році притягнули до адміністративної відповідальності за порушення вимог секретності.

Прокурор звільнився і почав працювати адвокатом. У 2018 році його вже засуджували за втрату судових ухвал — до 2 років позбавлення волі умовно. Апеляція скасувала цей вирок за скаргами захисту. Виявилося, що після заміни складу суду деякі докази не були досліджені безпосередньо. Допит обвинуваченого, який категорично заперечив свою винуватість, та свідків, показання яких покладено в основу вироку, а також дослідження письмових доказів фактично проведено попереднім складом суду. Тому справу слухали повторно.

Під час первісного розгляду прокурор змінив обвинувачення та виключив ч.1 ст. 367 ККУ щодо службової недбалості, однак після скасування вироку суду прокурор оголосив первісний обвинувальний акт за двома статтями: ч.1 ст. 329 та ч.1 ст. 367 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений свою провину у вчиненні не визнав та відмовився від дачі пояснень на підставі статті 63 Конституції України.

Суд виправдав колишнього прокурора від службової недбалості, що спричинило істотну шкоду державним інтересам. Істотною вважається така шкода, яка в сто і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Але в даному випадку ані під час досудового розслідування, ані під час розгляду справи у суді, розмір шкоди та її грошова оцінка не проводилась.

Тому чоловіка визнали винним тільки у втраті документа, що містив державну таємницю. За це йому суд призначив 2 роки тюрми із забороною обіймати посади, пов’язані з роботою з документами, що містять державну таємницю, протягом двох років.

Від амністії обвинувачений відмовився. Але з часу скоєння злочину, що вважається нетяжким, минуло більше п’яти років, тому суд звільнив засудженого від покарання за строками давності.

18

0

20

20