Самарський районний суд Дніпра виправдав колишнього прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 у справі про зловживання впливом.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 5 серпня.

За версією обвинувачення, прокурор намагався отримати 1600 доларів за вплив на суддю Амур-Нижньодніпровського районного суду, щоб той призначив покарання у вигляді виправних робіт за умисне тілесне ушкодження середньої тяжкості.

У січні-лютому прокурор зустрічався зі слідчим поліції і підозрюваним перед скерування справи до суду. Підозрюваний цікавився можливістю більш м’якого покарання. Прокурор пояснював, що чоловік може примиритися із потерпілим. Як згодом стверджував свідок, саме слідчий поліції сказав йому про необхідність заплатити, нібито посилаючись на прокурора:  «Від вас бажають матеріальних благ». Начебто було декілька варіантів вирішення питання. Наприклад, умови надання 4-5 тис доларів потерпілому його не буде на суді. Сума видалася чоловіку завеликою, він вирішив, що ці гроші хочуть отримати слідчий і прокурор, тому звернувся із заявою в правоохоронні органи.

25 січня 2017-го під час негласної слідчої дії зафіксовано, як на вулиці біля прокуратури слідчий жестом піднятих двох пальців повідомив громадянину, що треба передати 2 тисячі доларів. Того ж дня слідчий поїхав із підозрюваним до нього додому і одержав 1600 доларів (суму хабара нібито вдалося зменшити).

Слідчий затриманий не був і 8 лютого сам написав заяву, що прокурор хоче отримати через нього гроші. Далі біля торгового центру слідчий передав гроші чоловіку, який нібито був посередником від прокурора.

До прокурора гроші так і не дійшли. Правоохоронці затримали посередника, коли він сів у машину. Згодом у суді цей чоловік стверджував, що його попросив про послугу інший знайомий, а не прокурор. Йшлося нібито про купівлю телефона і він взагалі не розумію, при чому тут прокурор.

31 березня 2017-го кримінальне провадження щодо слідчого поліції закрито за відсутністю складу злочину.

Прокурор категорично заперечував намагання отримати неправомірну вигоду. Йому відомо, що підозрюваний неодноразово змінював свою позицію, за визнання вини вимагав якихось гарантій. Через неприязні стосунки з потерпілим він так і не примирився. У день, коли прокурор приїхав складати і вручати обвинувальний акт, виявилося, що підозрюваний вину не визнає, а в слідчого ще не готові документи. Слідчий сказав, що сталося непорозуміння і вони з підозрюваним кілька разів виходили і приватно про щось спілкувалися. Коли повернулися останній раз, то повідомили прокурору, що про все домовились і підозрюваний вину визнав.

Обвинувачений як прокурор здійснював процесуальне керівництво не в одному кримінальному провадженні, яке розслідувалося слідчим, тому між ними було багато розмов на різні теми, у тому числі, не пов’язані з роботою. Таким чином, можливо було змонтувати відеоролики з будь-якими рухами та розмовою. Обвинувачений вважає, що обвинувачення щодо нього сфальсифіковано.

Суд вирішив, що обвинувачення не доведено.

Передусім вбачаються порушення при збиранні доказів: огляд місця події проводив слідчий, який діяв без доручення, не мав повноважень, тому протокол огляду місця події визнали недопустимим доказом, а заодно і вилучені кошти.

Крім того, в матеріалах справи не було ухвали суду про дозвіл на використання матеріалів НСРД в іншому провадженні. Також не було клопотання слідчого і ухвали про дозвіл на зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж.

Зафіксовані розмови не підтверджують будь-які домовленості із прокурором. Натомість саме слідчий у відсутності прокурора домовлявся зі свідком про надання йому неправомірної вигоди, показував жестами кількість коштів та в кінці розмови повідомив про намір їхати разом до свідка додому для негайного отримання грошей, намагався перевірити мобільний телефон, щоб убезпечити себе.

Після того, як дії слідчого були зафіксовані правоохоронцями, а саме прохання неправомірної вигоди і її отримання через спільну поїздку до свідка додому, він подав заяву, що гроші через нього вимагає прокурор.

Відтак правоохоронними органами не було розпочато притягнення до кримінальної відповідальності слідчого, а розпочато переслідування прокурора.

Чоловік, в якого нібито вимагав гроші слідчий, при повторному допиті у суді заявив, що слідчий ніяких сум не називав. Він не пам’ятає, за якими грошима їздив разом зі слідчим до себе додому.

Суд вважає, що за допомогою залученого до конфіденційного співробітництва свідка-слідчого поліції, за ініціативою якого відбувалися всі зустрічі та розмови з обвинувачений (прокурором), штучно створено докази причетності обвинуваченого до вчинення злочину. На думку суду, у правоохоронців не було жодних підстав вважати, що прокурор планує отримати неправомірну вигоду, а тому докази здобуті шляхом провокації.   

В обвинуваченні не пояснюється внаслідок яких обставин (дружніх, особистих стосунків, службового авторитету тощо) обвинувачений мав реальну можливість вплинути суддю і не уточнюється, на кого саме з суддів Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.

Обвинувачення, є настільки неконкретним, що свідчить про порушення вимог КПК та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.     

21

0

20

20