Шевченківський суд Києва відклав дебати у справі про пособництво у вбивстві колишнього депутата Держдуми РФ Дениса Вороненкова.

Про це повідомляє «Судовий репортер».

15 квітня на початку засідання з’ясувалося, що обвинувачений Олександр Тарасенко відмовляється від адвоката з Центру безоплатної правової допомоги, бо вже уклав угоду з новою захисницею.

Прокурор сказав, що часта відмова від адвокатів може бути розцінена як затягування справи. Тарасенко, дійсно, вже розірвав договори з двома адвокатами. Він уточнив, що відмовився від адвоката Діни Дрижакової, а у випадку з Владом Добошем «була інша ситуація». Суддя уточнив, що Тарасенко не мав коштів на оплату гонорару.

Новий адвокат Ващенко сказала, що є представником одної політичної партії.

«Від Української республіканської партії нами будуть заявлені відповідні заяви на наступних засіданнях… Не будуть пересікатися якісь політичні відносини. Буду діяти в інтересах клієнта», – сказала адвокат.

Новий захисник попросила час на ознайомлення з матеріалами справи. З її слів, їй потрібно два тижні. Суд зробив перерву до 21 травня.

Суд вже закінчив дослідження доказів і не може розпочати дебати з середини січня.

У справі про вбивство Вороненкова на лаві підсудних опинились Олександр Лось і Ярослав Тарасенко. Вони стверджують, що раніше взагалі не були знайомі між собою. За версією обвинувачення, Тарасенко був водієм покійного кілера, який застрелив Вороненкова, а Лось здійснював візуальне спостереження за політиком.

У минулих засіданнях закінчено допит обвинувачених.

Ще один фігурант – Ярослав Левенець, з яким обвинувачений Тарасенко мав зустріч у день вбивства Вороненкова нібито з питань створення громадської організації, з вересня 2017 перебуває у національному розшуку. Василенко, якого вважали співучасником вбивства, виїхав до Росії і у 2019 році стало відомо, що його вбили.

Вороненкова застрелили з вогнепальної зброї 23 березня 2017 року в центрі Києві. Кілера й охоронця Вороненкова було поранено. Пізніше кілер, яким виявився громадянин України Павло Паршов, помер у лікарні.

Причиною вбивства Вороненкова прокуратура назвала політичні мотиви і незгоду політика з внутрішньою та зовнішньою політикою РФ. У жовтні 2016 він переїхав на постійне проживання в Україну і згодом отримав український паспорт. Також Вороненков був свідком у справі про держзраду екс-президента Віктора Януковича, на стадії досудового слідства дав показання про причетність керівництва Росії до збройної агресії проти територіальної цілісності та суверенітету України.

Обвинувачення офіційно заявило, що до організації вбивства Вороненкова спецслужбами РФ начебто був залучений Володимир Тюрін, колишній чоловік дружини депутата, який негативно ставився до її другого шлюбу.

У квітні 2019 вдова Вороненкова Марія Максакова дала показання в суді і заперечила причетність Тюріна. Жінка озвучила іншу версію, що за вбивством стоїть колишній співробітник Слідчого комітету РФ Денис Панаїтов. Сім’я Вороненкова жила в квартирі Панаїтова після переїзду до Києва і вони планували обміняти на неї своє московське житло, але Панаїтов начебто не захотів виконувати домовленості і присвоїв нерухомість Максакової. Обвинувачених потерпіла не впізнала.

Підозру так званому організатору Тюріну, колишньому чоловікові дружини Вороненкова, скасували ще у жовтні 2019. Тюрін, за версією слідства, доручив організацію вбивства деякому Юрію Василенку, громадянину України, який має зв’язки в кримінальному середовищі і зараз перебуває у розшуку. Далі виконавцями були начебто залучені особи з праворадикального націоналістичного середовища, учасники АТО, не поінформовані про дійсні мотиви замовників.

18

0

20

20