Київський районний суд міста Харкова визнав громадянку винною у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 29 вересня.
У липні-вересні 2022 року обвинувачена працювала в окупаційному органі влади — «помічником начальника Вовчанського територіального управління військової цивільної адміністрації Харківської області».
Жінка видавала місцевим жителям довідки для пересування окупованою територією, погоджувала освітній процес у навчальних закладах, організовувала видачу продуктів харчування із російської гуманітарної допомоги, отримувала від окупантів пальне тощо.
У судовому засіданні обвинувачена визнала частково вину, але вважала, що її дії слід кваліфікувати як менш тяжкий злочин (за ч. 2 ст. 111-1 КК), оскільки вона займала посаду не повʼязану з організаційно-розпорядчими або адміністративно-господарськими функцій.
Жінка розповіла, що 28 лютого 2022 року вона з родиною у звʼязку з обстрілами виїхала з Харкова на дачу, в селище Москалівка. Спочатку було тихо, але 17 березня прийшли російські військові і їх блокпост був навпроти її будинку. Коли у сімʼї закінчились запаси їжи, вона пішла до старости селища і попросила гуманітарної поміч, на що та запропонувала допомогати їй з видачею гуманітарки. Після її згоди вони разом поїхали до міста Вовчанська, де староста показала та розповіла їй що та до кого треба відвозити. Потім вона ще двічі їздила до Вовчанська, відвозила списки на отримання гуманітарної допомоги, які формувала сама. Гуманітарну допомогу видавали військові РФ, якщо хтось не приходив отримати, допомога залишалась в селищній раді, а потім обвинувачена сама видавала її або розвозила, зокрема старим бабусям, яким важко було ходити. Декілька разів до її будинку приїжджали військові, вибивали двері, одного разу забрали її чоловіка і потім відпустили. Всіма питаннями займалась староста та всі довідки видавала вона. Але одного разу, до неї прийшли російські солдати та наказали скласти довідку про місце мешкання жінки з двома дітьми та підписати її як помічник начальника місцевої адміністраціх. Довідку вона написала від руки. Наприкінці серпня ті, у кого були діти, за власною ініціативою вирішили прибрати навколо будівлі школи та відкрити її, щоб діти були могли навчались. 1 вересня було урочисте відкриття школи, і декілька батьків разом з нею висловились зі словами подяки. Присутня вона там була, яка мати, а не як посадова особа. У військових РФ в примусовому порядку вона придбала за 70 гривень сім-карту «МИР», але телефонного звʼязку не було.
Незважаючи на часткове визнання вини, суд вважає, що обвинувачення повністю підтверджується зібраними доказами.
На телефоні обвинуваченої знайдено фотографії документів «Дрова», «Просьбы памперсы», «Служебная записка», записи з організаційних питань щодо перереєстрації транспортних засобів, харчування, лікарень, шкіл, фото аркушів із протоколу зборів старостинського округу. Так, 5 липня 2022-го на зборах вирішувалося питання призначення обвинуваченої помічником старости. «У звʼязку з важким психологічним та матеріальним станом під час окупації на території округу та неможливість в повному обсязі виконувати свої посадові обовʼязки» староста нібито сама ініціювала таке питання. Більшість присутніх проголосували «за».
Також у матеріалах справи були оригінали документів окупаційної адміністрації, в тому числі перелік документів для оформлення російського громадянства, довідка за підпсиом обвинуваченої, видана місцевій жительці про засвідчення факту проживання за певною адресою, службова записка обвинуваченої, адресована «Начальнику Волчанского територіального управления ВГА Харьковской обл. Волчанского района».
Староста Кирилівського старостинського округу повідомила, що чоловік обвинуваченої тримав у Москалівці пасіку. До початку окупації свідок була старостою і росіяни їй пропонували співпрацювати, але вона відмовилась, тому її посаду зайняла обвинувачена, яка приймала гуманітарку, раздавала її, записувала людей на отримання матеріальної допомоги по 10 тисяч рублів, проводила збори, тобто з кінця липня 2022-го і до звільнення селища виконувала її обовʼязки.
Інші місцеві жителі підтвердили, що під час окупації саме обвинувачена була старостою. Одного разу вона запропонувала директору школи написати заяву про зайняття посади при росіянах, але та відмовилась і на відкриття школи 1 вересня не прийшла.
Суд не встановив збігу тяжких особистих, сімейних чи інших обставин, а також скоєння злочину під впливом погрози, тиску чи примусу.
Жінку засудили до 6 років позбавлення волі, заборонивши їй на 10 років обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій в органах влади, установах, підприємствах та організаціях незалежно від форми власності.
22
0
20
20
