Херсонський міський суд Херсонської області визнав місцевого жителя винним у колабораціонізмі.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 26 листопада.

До повномасштабного вторгнення РФ обвинувачений працював на будівництві. Але у червні 2022-го в умовах окупації зайняв посаду молодшого інспектора у Північній виправній колонії № 90, що підпорядковувалася російській владі.

У судовому засіданні чоловік виправдувався, що пішов працювати в колонію через матеріальні труднощі, щоб утримувати родину і хвору матір похилого віку. Іншої роботи під час окупації, начебто, не було і власних заощаджень він на мав. Одного разу на ринку він почув, що в колонії є робота і самостійно звернувся туди й надав свої документи. В його обовʼязки входило наглядати за увʼязненими. Загалом він працював там близько 4,5 місяці і отримував зарплату в російських рублях. 

Обвинувачений говорив, що не розумів, що це був незаконно створений окупаційною владою правоохоронний орган. Нібито, вважав, що працював під керівництвом української влади, оскільки там залишились працювати всі місцеві люди, які носили українську форму і спілкувались українською мовою. Ніяких ідеологічних міркувань він не мав, а просто потребував грошей. Виїхати з окупаційного міста було можна, але він не хотів цього робити, до того ж не мав грошей на виїзд.

За місцем проживання обвинуваченого вилучили робочу форму співробітника колонії. У приміщеннях колонії знайшли службові документи, які підтверджують його працевлаштування і, зокрема, участь як інспектора у ранковій перевірці засуджених.

У суді показання дали троє осіб, які працювала в колонії під час окупації. Вони розповіли, що на території колонії був російський прапор, назва установи була російською мовою. Свідки неодноразово бачили обвинуваченого і знали, що він там працює. Він ходив у зеленій формі українського зразка, мав при собі спеціальні засоби: гумову палку та балончик. 

Українська державна установа «Північна виправна колонія (№ 90)» повідомила, що з 14 травня 2022-го в її роботі було оголошено простій та дозволено працівникам бути відсутніми на робочих місцях. У червні 2022-го  колонію перереєстрували на підконтрольній території України та змінили керівника установи. Але евакуацію затриманих осіб, підозрюваних та обвинувачених не було проведено.

Суд не встановив ніяких ознак психічного або фізичного примусу чи інших обставин, що виключали б кримінальну відповідальність. Скрутне матеріальне становище та необхідність допомогти родині та хворій матері не може бути виправданням для колабораціонізму.

Із доводами захисника, що обвинувачений забезпечував життєдіяльність українських засуджених відповідно до Женевської конвенції, суд не погодився. Тому що це не узгоджується із позицією самого обвинуваченого, який сказав, що працевлаштувався із метою заробітку. Раніше він працював будівельником, але після окупації змінив вид діяльності і зайняв посаду в правоохоронному органі держави-агресора. Суд вважає, що робота в правоохоронному окупаційному органі не була для цього чоловіка єдиним можливим варіантом забезпечити своє існування.

Показання обвинуваченого, що він не усвідомлював де працює, суд також вважає непереконливими, зважаючи на вік і рівень освіти цього чоловіка, його достатній життєвий досвід та ін. На обізнаність підсудного з цього питання вказують і його власні показання. А саме, що він отримав посвідчення російською мовою, зарплату в російських рублях, а також бачив російський прапор біля входу в колонію і російських військових на території установи.

Чоловіка засудили до 12 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна. Також йому заборонено на 12 років обіймати посади в правоохоронних органах.

16

0

20

20