Індустріальний районний суд міста Дніпра визнав чоловіка винним у незаконному поширенні інформації про Збройні сили України під час воєнного стану.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 2 травня.
24-25 лютого 2022 року, в перші дні повномасштбаного російського вторгнення, обвинувачений через Telegram написав у чат-бот «Милиция ЛНР/ДНР» і запропонував збирати дані про рух або місцезнаходження ЗСУ.
Далі протягом березня-квітня чоловік спілкувався у Viber з особою, яка ідентифікована як співробітник головного розвідувального управління Генерального штабу РФ, котрий служив у «Республіканській гвардії ДНР».
30 березня зловмисник переслав росіянину скриншоти карти із координатами будівель військової частини Нацгвардії та Центрального територіального управління Нагвардії.
3 квітня 2022-го представник РФ попросив зняти наслідки обстрілів залізничного вокзалу в Павлограді.
Росіянин: Добрый день. Вчера отработали по ж/д узлу в Павлограде, где оружие везли. Хорошо бы посмотреть результаты.
Корегувальник: Приветствую. Как раз в Павлограде. Чуть позже смогу посмотреть.
(Через дві години)
Корегувальник: Сейчас сброшу видео. Урон не большой. И уже все работает.
Чоловік надіслав відеозапис, на якому видно залізний вокзал, потяги та вагони, біля яких працівники проводять роботи. Видно вагони з пошкодженнями, на яких є отвори різного розміру, що утворилися, ймовірно, від ракетного обстрілу.
Росіянин: Понял спасибо. Принял.
Корегувальник: К сведению, на Донецком шоссе в направлении Павлограда стоят машины ПВО с комплексами С-300. Думаю на ремонте. Видео прилагаю.
Росіянин: Принял, спасибо. Вы можете их отследить?
Корегувальник: До наступления комендатского часа… Кстати, я сейчас на вьезде в Павлоград со стороны Днепра и комплексов С-300 Я не вижу.
Росіянин: Принял. Спасибо.
У квітні минулого року чоловіка затримали і вилучили телефон, на якому було це листування і фотографії. У його машині під переднім пасажирським сидінням знайшли запал і корпус гранати «Ф-1».
Обвинувачений заперечував скоєння злочину. Він розповів, що працював у компанії «Водафон України» інженером базових станцій і транспортної мережі. В його обов’язки входило: обслуговування і ремонт базових станцій, ремонт мережі. Наприкінці березня 2022 року він виїжджав на місце знаходження обладнання і знімав на місцевості, оскільки це було необхідно для його роботи. Робив скриншоти території, щоб зорієнтуватись з точками прийняття сигналу і він нікому це не відправляв. Стверджував, що листування на його телефоні сфальсифікували працівники СБУ. Він сфотографував військову техніку і зробив відеозапис, обурившись, що зброя розташована поруч з житловими будинками, однак заперечував, що це комусь відправляв.
Під час слідчого експерименту чоловік пояснив, що відвідував у Павлограді батьків, чий будинок знаходиться неподалік залізничного вокзалу. Тому він поїхав на вокзал нібито подивитися наслідки ракетного удару, оскільки турбувався за життя рідних. У суді він говорив, що їздив на вокзал із батьком, щоб дізнатися щодо поїздки у Слов’янськ, але станція була закрита. Стоячи на мосту, що над залізничними коліями, він увімкнув відеозапис на своєму телефоні і зняв ремонтні роботи, пошкоджені вагони. Під час зйомки робив вигляд, що розмовляв по телефону. Обвинувачений показав, що відеоролик додав у створений ним канал у Telegram та видалив з пристрою. Того ж дня, їдучи машиною до Дніпра, він зняв військову техніку на узбіччі дороги. Відео додав у закритий канал на месенджері Telegram і вночі видалив його з телефону та каналу. Про гранату говорив, що її підкинули при обшуку.
На запитання суду щодо можливої передачі його державі-агресору в порядку обміну, обвинувачений висловив своє побажання увійти до списку на обмін до Росії.
Версія захисту, що обвинувачений не контактував зі співробітником ГУР ГШ РФ та не передавав йому будь яку інформацію, як вважає суд, спростовується протоколом огляду мобільного телефону
Прокурор висунув обвинувачення у державній зраді (ч.2 ст.111 ККУ). Суд із цим не погодився і змінив кваліфікацію на незаконне поширення інформації про рух і розташування ЗСУ в умовах воєнного стану (ч.3 ст. 111-2 ККУ).
Чоловіка засудили до 10 років увʼязнення.
21
0
20
20
