Андрушівський районний суд Житомирської області виправдав оперуповноваженого поліції від звинувачень в одержанні неправомірної вигоди.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 21 липня.
Заявник розповів, що має магазин і з 2016 року почав займатися обробкою деревини на пилорамі. Він знайомих почув, що, щоб не мати проблем із обробкою деревини, треба платити працівникам поліції. У травні 2016 він поїхав у смт. Попільню, де випадково біля кіоска з кавою зустрів обвинуваченого, якого вже кілька років знав як працівника поліції. Підприємець запитав у поліцейського, чи треба давати, на що той нібито відповів що треба і можна через нього, інакше поліцією його діяльність може бути припинена. Через тиждень написав заяву в військову прокуратуру. Це була не перша заява, цей же підприємець раніше повідомляв про вимагання грошей іншим працівником поліції, який погрожував перевіркою його магазину.
НСРД зафіксовано таку бесід. Оперуповноважений каже «Все нормально, по стандарту. Стандарт ти знаєш, говорив з пацанами». Заявник : «Це кожен місяць?». Оперуповноважений: «Ну да… в кінці». Під час першої передачі грошей зафіксовано діалог: «Так, дві як ти казав», обвинувачений: « Да , все правильно».
У кінці травня і в кінці червня підприємець начебто передав оперуповноваженому по 2 тисячі гривень. При затриманні кишені підозрюваного виявились пустими, але вдома у нього знайшлися мічені купюри, очевидно, із переданих раніше.
Однак з’ясувалося, що обшук житла провели з порушеннями. Ухвала суду про дозвіл на обшук винесена Корольовським райсудом м. Житомира і вручена прокурору Вальчуку. Засідання відбувалося 23 червня 2016 з 14.20 до 14.40.
Секретар судового засідання була допитана як свідок і підтвердила, шо особисто виготовила журнал судового засідання та видала копію ухвали прокурору. Будь-яких помилок при оформленні журналу судового засідання не допустила та правильно внесла дату та час судового засідання та по закінченню судового засідання видала ухвалу прокурору.
Але із протоколу обшуку та відеозапису вбачається, що обшук розпочався о 14.30 год. у смт.Попільня за участі прокурора Вальчука.
Тобто на момент початку проведення обшуку ще не було завершене судове засідання та не була винесена ухвала слідчим суддею про надання дозволу на обшук житла. А, отже, прокурор Вальчук об’єктивно ще не міг отримати ухвалу слідчого судді, а секретар судового засідання не могла йому вручити цю ухвалу, оскільки той вже був у смт. Попільні.
Тому всі зібрані під обшуку житла докази були визнані недопустимими.
Крім того, суд визнав порушення права на захист. Показаннями свідків і відеозаписом підтверджується, що адвоката допустили, коли обшук вже закінчувався, хоча підозрюваний вимагав захисника з самого початку.
Сторона обвинувачення посилалася на заяву підприємця щодо вимагання у нього коштів. Однак у витягу з ЄРДР відсутні відомості про початок досудового розслідування на підставі заяви особи. При цьому протокол про прийняття заяви від особи з попередженням про кримінальну відповідальність суду не наданий, тому суд вважає даний доказ неналежним.
Протокол за результатами проведення негласного розшукового заходу від 27. 05. 2016 в ході якого за результатами аудіо- контролю особи зафіксовано розмову двох осіб. Працівник, який складав протокол, зумів побачити на аудіозаписі аркуш паперу з написаними цифрами 2000. Суд вирішив, що не доведено, шо розмова ведеться саме обвинуваченим і заявником, оскільки висновком фоноскопічної експертизи даний факт не підтверджений. Також нема доказів відвідування заявником 26.05.2016 року місця роботи обвинуваченого, а навпаки повідомленням Попільнянського відділення поліції та копією журналу обліку доставлених, відвідувачів та запрошених підтверджується що в цей день чоловік відділення поліції не відвідував.
Аудіо-відео записи зустрічей, на думку суду, не в повній мірі відповідають змісту протоколів за результатами проведення НСРД, оскільки на відео не видно, що саме передає заявник обвинуваченому у під’їзді будинку. Якісь незначні рухи рук обох видно, але що в руках, звідки і що виймає заявник та куди і що кладе обвинувачений на відео не зрозуміло.
Зафіксовані розмови велися переважно на побутові теми. При цьому трактування змісту записів неоднозначне. Значення слів «по стандарту», «дві», як вважає суд, не вказує на конкретні події та обставини, а також із їх змісту не вбачається прохань обвинуваченого про надання йому вигоди.
На стадії досудового слідства суд дав дозвіл на зняття інформації про телефонні з’єднання з номера підозрюваного. Але доказів виконання ухвали суду не надано. Відтак сторона захисту втратила можливість переконатись, а суд перевірити, хто був ініціатором телефонних розмов, наскільки інтенсивні були такі з’єднання, за допомогою прив’язки до базових станцій переконатися в достовірності показань, підтвердити чи спростувати зустрічі осіб.
Фактично єдиним доказом, який підтверджує прохання одержання неправомірної вигоди стали показання лише самого заявника та написана ним заява, яка судом визнана неналежним доказом. Суд вирішив, що цього недостатньо, щоб зробити однозначний та беззаперечний висновок про винуватість особи.
22
0
20
20
