Київський районний суд міста Харкова визнав жительку міста Ізюма винною у колабораціонізмі. 

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 25 грудня.

Під час окупації на базі Ізюмського ліцею № 6 створили «общеобразовательную школу № 6 г. Изюм». Обвинувачена, яка раніше працювала заступником директора школи, очолила навчальний заклад при окупантах.

У період із 15 серпня по 10 вересня 2022 року жінка набирала працівників у школу, проводила наради і пропонувала вчителям проходити курси на території Російської Федерації. Також давала вказівки вилучати підручники з історії України, української мови і літератури і вести навчання російською мовою. 

У судовому засіданні жінка визнала вину повністю, кажучи, що щиро кається і в умовах тримання під вартою зрозуміла, що накоїла.

Коли місто контролювалося росіянами, то були зачистки, окупанти ходили по домівках, заходили також і до неї і говорили, що знають, що вона працювала на адміністративних посадах в школі і має працювати на нову владу. Жінка пояснила, що погодилась бути директором школи не з доброї волі, а тому, що під час окупації було тяжко знайти роботу, а в неї маленька дитина. Якби вона знала, що місто незабаром звільнять, то потерпіла б.

Показання у суді давали працівники школи, які погодилися працювати в школі під час окупації. Влітку 2022-го Ізюмський ліцей № 6 був єдиним уцілілим навчальним закладом, коли інші школи були розбиті. Свідки займалися прибианням і підготовкою школи до нового навчального року. Бібліотекарка розповіла, що в окупації нікого не били, не погрожували, просто було страшно. Зарплату їм видали один раз — у російських рублях. Серед документів, вилучених у школі після деокупації, був список із 41 співробітника. Підручники із Росії не встигли привезти, тому що в середині вересня Ізюм звільнили українські військові.

Суд врахував показання обвинуваченої, що вона погодилась на співпрацю з окупантами через умови окупації. Однак обставин, що виключають кримінальну відповідальність за вчинене, не встановив. Доказами не підтверджується фізичний або моральний тиск до обвинуваченої. Сама по собі окупація не є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності.

У 2023 році до затримання жінка працювала в благодійній організації «Словʼянське серце». Під варту її взяли 16 березня. Обвинувачена має повнолітню дочку, 2000 р.н. і малолітнього сина, 2013 р.н., який зараз проживає із бабусею.

Жінку засудили до 1 року позбавлення волі. Після відбуття тюремного покарання їй на 10 років забороняється обіймати посади у сфері освіти. 

18

0

20

20