Першотравневий райсуд міста Чернівців виправдав звинуваченого в корупції ексзаступника начальника Шевченківського відділення поліції Чернівецького відділу поліції.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 18 січня.
У квітні 2018 року військова прокуратура Західного регіону розпочала кримінальне провадження за ознаками одержання неправомірної вигоди. Підставою слугували рапорти працівників Ченівецького управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про надходження до цього підрозділу інформації про те, що кишеньковим крадіжкам у місті сприяють співробітники ГУНП в Чернівецькій області, а саме: начальник Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, начальник Шевченківського ВП Чернівецького ВП ГУНП в Чернівецькій області, заступник начальника Шевченківського ВП. Оперативним підрозділом встановлено, що 50% вартості краденого товарів начебто передавалось начальнику Управління карного розшуку ГУНП області та заступнику начальника ГУНП області.
Проведення досудового розслідування доручили Слідчому відділу УСБУ у Львівській області
У подальшому одного правоохоронця задокументували на отриманні коштів від раніше судимого чоловіка. За версією слідства, він брав хабарі за те, що покриватиме крадіжки на території свого району.
У травні 2018-го обвинувачений отримав 8000 гривень, після чого дав співрозмовнику номер картки дружини. За кілька днів на цей номер надійшло 9000 і 8400 гривень. У червні передано ще 10 400 грн.
Усього за півтора місяці працівник поліції отримав 35 800 гривень.
Додатково йому інкримінували незаконне зберігання боєприпасів — 37 патронів, вилучених у сейфі в коморі, коли проводився обшук за місцем проживання підозрюваного.
У судовому засіданні колишній поліцейський вину не визнав і просив його виправдати.
Він розповів, що одного разу до нього на роботу прийшов незнайомець і назвався циганським бароном. Спілкувався по особистих справах і хотів вирішити питання щодо авто свого брата, просив за винагороду повернути автомобіль, однак йому відмовили. Тоді співрозмовник запропонував інформувати його про крадіжки на районі. Сказав що є цигани, які під нього працюють та знають добре Чернівці. Обвинувачений дав йому свій номер телефону, маючи намір завербувати цього чоловіка, що не заборонено законом. Неправомірну вигоду він не отримував, а тільки гроші, які позичив «барону» на операцію тещі. Гроші цей чоловік віддав двічі на карту і три рази готівкою. Щодо патронів, то не знає, звідки вони взялися у сейфі, тому що вдома він зброї не зберігає. Із пояснень дружини, раніше приходив хлопець представився його колегою та передав пакунок, який дружина поставила до сейфу.
Ключовим свідком був чоловік, який передавав гроші. Він розповів, що звернувся до поліції у 2018 році, після того як у його брата викрали автомобіль люди з Чернівців. Там він познайомився із обвинуваченим, який запитав чи знає він дівчат циганського роду, назвав імена цих дівчат і сказав що вони працюють разом. Начебто поліцейський сам пускає їх на базар для дрібних крадіжок. І йому запропонували долучитися до цього бізнесу. Свідок сказав, що хотів відмовитись і заявив у поліцію, але там йому сказали, як треба себе поводити і видали гроші, які він передавав обвинуваченому. Сума, яку він передавав, залежала від кількості крадіжок на території. Гроші для передачі обвинуваченому він отримав від поліції, а власних не мав, а тому якби не працівники поліції, то не брав би участі тих подіях.
Допитані в судовому засіданні свідки з числа працівників поліції повідомили, що ніяких незаконних вказівок обвинувачений їм не давав. Один зі свідків заявив, що на нього чинився тиск представниками внтрішньої безпеки, а тому його колишні показання внутрішній безпеці не відповідають дійсності.
Ключовий свідок, який передавав гроші, двічі притягувався до кримінальної відповідальності. Зокрема за тяжкий злочин, пов’язаний із незаконним обігом наркотиків, а також за шахрайство. У дев’яти кримінальних провадженнях, що стосувались звинувачень у корупційних злочинах, цей чоловік був заявником або свідком обвинувачення. Суд вважає, що такі обставини викликають обґрунтовані сумніви у правдивості його показань. Враховуючи кримінальну історію свідка, суд робить висновок, що він перебуває під певним впливом працівників правоохоронних органів.
У вироку суду наводиться список справ, у яких заявником виступав «циганський барон»:
- за фактом отримання неправомірної вигоди колишнім головою Вижньоберезівської сільської ради Косівського району Івано-Франківської області у 2013 році (закрито за відсутністю складу злочину)
- за фактом отримання неправомірної вигоди першим заступником начальника Управління Державної пенітенціарної служби в Івано-Франківській області
- за фактом вчинення особою кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.302 та ч.2 ст.149 ККУ
- за фактом отримання селищним головою с.Отинія Коломийського району Івано-Франківської області неправомірної вигоди
- за фактом отримання неправомірної вигоди завідуючим терапевтичним відділенням Верховинської Центральної районної лікарні
- за фактом отримання неправомірної вигоди та перевищення службових повноважень
- за фактом отримання неправомірно вигоди головою та секретарем Великокам`янської сільської ради.
- за обвинуваченням прокурора в одержанні неправомірної вигоди (ч.3 ст.368 КК). Документування діяльності прокурора відбувалося паралельно зі справою щодо заступника начальника Шевченківського ВП Чернівецького відділу поліції. Судом першої інстанції прокурора виправдано. Підставою, крім іншого, слугували провокаційні дії заявника. Вирок залишений без змін апеляційною та касаційною інстанцією.
Суд зауважує, що дане кримінальне провадження зареєстроване без будь-яких підтверджуючих документів, відсутні будь-які докази злочинних намірів обвинуваченого, відсутня заява про злочин.
Неподання свідком заяви про злочин, на думку суду, підтверджує факт провокації. Допит головного свідка проведено лише через місяць після реєстрації кримінального провадження і без відібрання заяви.
Гроші передавалися з використанням аудіо,-відео контролю чотири рази. Це свідчить про те, що працівники оперативного підрозділу не обмежувались «пасивним» розслідуванням, а, навпаки, активно підбурювали обвинуваченого. Зафіксовано, як в одній із розмов свідок спонукає обвинуваченого познайомити його зі своїм керівником, але той йому відмоволяє.
Також суд визнав численні порушення при збиранні доказів.
Обшук вдома в обвинуваченого проводився, коли в помешканні були вагітна дружина і дитина. Відсутність адвоката під час обшуку житла не дала попередити негативні наслідки його проведення щодо малолітньої дитини.
Обшук знімався відеокамерами мобільних телефонів, однак запис не є безперервним, неодноразово переривався. Дії всіх учасників обшуку фактично не фіксувались у повному обсязі, обшук проводився не послідовно щодо розташованих приміщень.
Під час обшуку господарської кімнати, де знаходився сейф, з якого вилучені боєприписи, працівник оперативного підрозділу каже колезі: «Давай діставай» і одразу знаходяться патрони. Раніше біля підсобного приміщення, де стоїть сейф, уже проводився обшук і, але дії учасників не зафіксовано технічними засобами.
Протокол обшуку і похідні докази визнані недопустимими, що призвело до виправдання за епізодом зі зберіганням боєприпасів.
Крім того, суд вважає, що рішення про призначення групи прокурорів прийнято з порушенням, тому процесуальне керівництво у цьому провадженні здіснювали неуповноважені особи.
Керівник органу прокуратури наділений повноваженнями призначати прокурора або групу прокурорів у справі, а заступник має право це робити, тільки у випадку відсутності керівника та його першого заступника.
У даному випадку заступник військового прокурора Західного регіону України, в порушення вимог КПК, перейняв на себе повноваження свого керівника, коли прийняв рішення про призначення групи прокурорів в цьому кримінальному провадженні.
Постанова про визначення групи прокурорів не містить будь-якої мотивації та обґрунтування необхідності призначення саме групи прокурорів. У матеріалах кримінального провадження також відсутня постанова про призначення групи слідчих, що дає підстави вважати, що досудове розслідування проведено неуповноваженими на це особами,
Суд вважає, що позбавлений можливості перевірити законність надання дозволів на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.
Дозволи на НСРД дає слідчий суддя — суддя суду першої інстанції, обраний слідчим суддею обирається зборами суддів зі складу суддів цього суду, або голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
У цій справі НСРД проводились на підставі ухвал слідчих суддів Апеляційного суду Львівської області. Жоден із цих суддів не був головою суду і в матеріалах справи відсутні документи про визначення головою Апеляційного суду Львівської області їх слідчими суддями.
Зрештою, суд вирішив, що вручення обвинувального акту та скерування до суду, виконано неуповноваженими службовими особами військової прокуратури Західного регіону України.
Із 27.11.2018 офіційно розпочало працювати Державне бюро розслідувань, яке займається злочинами, скоєними працівниками правоохоронних органів.
І, на думку суду, саме цьому органу мали бути передані матеріали кримінального провадження. Натомість досудове розслідування проведено не уповноваженим органом — Слідчим відділом Управління СБ України у Львівській області. При визначенні належної підслідності процесуальне керівництво також повинно було змінитись на інший, спеціально створений підрозділ органів прокуратури.