Болградський районний суд Одеської області визнав колишнього співробітника поліції винуватим у вимаганні і одержанні неправомірної вигоди.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 2 лютого.

У 2024 році в селі Криничне на Одещині зіткнулися легковий автомобіль і мотоцикл. Водій мотоцикла отримав тяжкі тілесні травми і втратив свідомість.

У подальшому слідчий поліції сказав водію авто, що винним у ДТП є саме він, але можна підігнати матеріали з експертами, щоб винним став водій мотоцикла, але «це стане в круглу копійку», а саме коштуватиме 1 тисячу доларів. 

Як розповідав водій авто згодом у суді, мотоцикліст виїхав на його смугу руху, без увімкненого світла фар і, як виявилося, був у стані алкогольного спʼяніння. Він вважав себе невинуватим, але поліцейський лякав його тюрмою. Тому чоловік написав заяву в СБУ про злочин і передав гроші під контролем правоохоронних органів.

Під час допиту в суді заявник розповів, що поліцейський спочатку взяв у нього 2 тисячі гривень «на бензин» для експерта (цей епізод не задокументували). А потім, коли мова пішла про тисячу доларів, то казав, що це «лише йому, іншим він сам роздасть». Реакція на затримку з передачею коштів була агресивною, поліцейський вимагав назвати конкретну дату, коли будуть гроші, які він має роздати іншим правоохоронцям. 

Слідчого затримали на гарячому і після службового розслідування звільнили з поліції.

Як обвинувачений у хабарництві він розповів суду, що більше 10 років був слідчим і спеціалізувався на ДТП. Тому для нього ще навіть без експертизи було очевидно, що винен саме мотоцикліст (звинувачення справді висунули водію мотоцикла, але вироку ще немає — ред.).

Як пояснював поліцейський, водій авто та його батько, нібито, постійно наполегливо цікавилися, хто ж є винуватцем аварії, запитували, чи можна домовитися з експертом. Зрештою, обвинувачений визнав, що мав матеріальні труднощі. Зіслався на різні сімейні обставини та побутові потреби і необхідність допомоги матері, в якої діагностували невиліковну хворобу. Тому, враховуючи позицію водія, він вирішив заволодіти його грошима, тобто вчинив менш тяжкий злочин — шахрайство. Але це, нібито, був наслідком наполегливого підбурювання, яке тривало майже місяць.

Але уд не побачив доказів, що поліцейський отримав гроші для передачі іншим особам. Натомість слідчий сам мав усі необхідні повноваження, щоб прийняти рішення в інтересах заявника, — міг  визначити як потерпілого, так і скласти підозру учаснику ДТП, закрити або перекваліфікувати кримінальне провадження.

Колишнього працівника поліції визнали повністю винним і засудили до 5 років увʼязнення з конфіскацією майна. Із 2024 році він перебував на свободі під заставою в півмільйона гривень. 

Але за кілька днів до дебатів і ухвалення вироку по справі обвинувачений спільно з іншою особою намагався незаконно покинути межі країни. 22 січня 2026 року його затримав прикордонний наряд.

Після цього в найближчому судовому засіданні прокурор ініціював зміну запобіжного заходу на тримання під вартою.

Сам обвинувачений пояснив, що поїхав до батьків попрощатися, розуміючи, що йому загрожує позбавлення волі. Там він вживав алкоголь і сильно спʼянів. За яких обставин опинився біля кордону не памʼятає. Стверджує, що наміру незаконно перетинати кордон не мав. Але оскільки це сталося і він був затриманий саме біля лінії державного кордону, то розуміє наслідки і готовий нести відповідальність.

Адвокат звертав увагу суду, що неодноразово пропонував прокуророві укласти угоду про визнання винуватості, але їм відмовяли і востаннє це було місяць тому. Його підзахисний мав намір вступити до лав ЗСУ і боронити державу від російської агресії, але за станом здоровʼя його не призвали. Захисник вважає, що його клієнт мав законні підстави виїхати за кордон, бо є інвалідом 3 групи та доглядає хвору матір, але не виїхав. Натомість опинився біля лінії державного кордону в стані алкогольного спʼяніння, не памʼятаючи, що і як робив, не маючи жодних засобів для перетину кордону, тобто не готувався заздалегідь.

Намагаючись врятувати свого підзахисного, адвокат на завершальній стадії розгляду почав клопотати про повторний допит свідків і витребування доказів, щоб довести провокацію. Але суд клопотання не задовольнив і вирішив, що воно направлено виключно на затягування судового розгляду. 

15

0

20

20