Новоайдарський районний суд Луганської області виніс вирок колищньому прикордоннику за незаконне позбавлення волі та викрадення людини і участь у діяльності терористичної організації.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 17 березня.
Встановлено, що обвинувачений був співробітником “відділу військової контррозвідки МДБ ЛНР”.
13 липня 2017 об 11 годині він незаконно затримав на КПВВ «Станиця Луганська» для перевірки документів жінку, яка рухалась Луганська. «Контррозвідник» забрав у громадянки паспорт і мобільний телефон, посадив у машину і відвіз до колишньої будівлі СБУ, де розміщувалося «МДБ ЛНР».
Як згодом розповіла потерпіла, того дня вона поверталась із підконтрольної Україні території, куди їздила за гуманітарною допомогою від благодійної організації АДРА для наступної передачі її знайомим і рідним, які не могли поїхати самостійно. Вигуком «Стояти!» її зупинив молодик у камуфляжі і цікавився вмістом сумок.
На питання, від кого ця допомога, потерпіла відповіла, що від релігійної організації, але не могла точно пригадати, чи євангелістська, чи баптистська ця організація. Вона була налякана не змогла одразу згадати, що то організація адвентистів АДРА. Чоловік став її перевіряти, змусив викласти вміст сумок, в яких не було нічого підозрілого, а потім забрав в неї паспорт та телефон. Жінку відвезли в офіс «МДБ ЛНР», де її 6-7 годин допитували особи в цивільному, тримали її в наручниках, застібнутих за спиною. Обвинувачений також був у кабінеті, дивився у вікно і участі у допиті не брав.
До потерпілої застосовували фізичний і психологічний тиск, намагалися налякати і вибити з неї зізнання в співробітництві з українськими спецслужбами і військовими.
Після допиту “слідчі” надягли їй на голову мішок і відвели в підвал. У наступні дні допити продовжилися. Жінка провела там 16 днів, не маючи можливості подзвонити рідним і повідомити про затримання. Поступово до неї втратили інтерес. Перед звільненням змусили підписати заяву на ім’я міністра державної безпеки «ЛНР», що вона не має претензій щодо свого затримання і до неї не застосовувалися заходи фізичного і психологічного впливу.
У суді допитувався свідок, який є прикордонником і у 2006-2008 рр. служив разом із обвинуваченим на ВПС «Красна Талівка». Зі слів знайомих свідок знає, що обвинувачений «стояв» на одному з блокпостів «ЛНР» Станиця-Луганська. Також хтось з його колег казав, що він служить у так званому «МГБ».
Інший прикордонник бачив обвинуваченого на блокпосту через річку Сіверський Донець (Станиця-Луганська) в формі з автоматом. На формі були шеврони із написом «Росія», сама форма також російського зразка. Обвинувачений зупиняв та перевіряв автомобілі, документи, вантаж, з’ясовував напрямок руху. Cвідок близько 4-х місяців до червня 2014 року по 2-3 рази на тиждень їздив через даний блокпост і постійно бачив там обвинуваченого.
Ще одна дівчина-свідок розповіла, що у вересні 2015 року проходила через блокпост т. зв. «ЛНР», що неподалік пам’ятнику князю Ігорю. На блокпості її запитували, чи є у неї брат, який раніше працював у ДАІ на що вона промовчала. Тоді у неї забрали телефон, почали проглядати фото та знайшли фото із зображенням її хлопця в формі. Після цього вона спілкувалась лише з одним чоловіком, який представився та показав їй посвідчення із таким прізвищем, як в обвинуваченого. Чоловік був у військовій формі з автоматом. Коли вона уникала відповідей на його запитання, то він сказав, що дівчина опиниться або у комендатурі, або у підвалі. Після цього вона розповіла про брата та хлопця, а обвинувачений записав всі їхні дані. Пізніше свідок ще неодноразово бачила цього чоловіка при проходженні блокпосту.
Також провина обвинуваченого доведена перехопленими телефонними розмовами за його участі. Зафіксовано спілкування з питань, які стосуються службової діяльності обвинуваченого, зокрема, щодо можливого переміщення військовослужбовців ЗСУ територією тимчасово підконтрольною «ЛНР» та щодо обстрілу автостанції. На одному із записів чути, як обвинувачений представляється співробітником «військової контрррозвідки ЛНР».
Водночас суд виключив із обвинувачення посилання на точну посаду, обвинуваченого, що він працював у «контррозвідці ЛНР» саме оперуповноваженим. Суд вважає, що не надано жодного переконливого доказу цього, а відповідь з СБУ без інших доказів не може підтвердити дану обставину поза розумним сумнівом.
Суд звертає увагу на те, що, відповідно до показань потерпілої, обвинувачений діяв узгоджено з іншими працівниками «МДБ ЛНР», які утримували її тривалий час та заподіяли тілесні ушкодження, однак посилання на ці обставини відсутні в обвинуваченні, а самостійно збільшити обсяг обвинувачення, суд не має права, тому не враховує дані обставини.
Суд призначив 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна і стягнув з обвинуваченого 10 тисяч моральної шкоди на користь потерпілої. Цивільний позов задоволено частково, оскільки судом встановлено, що фізичний біль та страждання жінці були заподіяні не обвинуваченим, а іншими особами.
Справа розглядалася за відсутності обвинуваченого, який до суду не з’явився і раніше оголошувався у розшук. Його інтереси в суді представляв адвокат.
Чоловік відбуватиме покарання з моменту його затримання.
Виконання вироку в частині затримання і етапування засудженого до місця позбавлення волі доручається ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях.
22
0
20
20
