Дніпровський апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора і виніс новий вирок чоловікові, який передавав представнику РФ скриншоти карти із координатами будівель військової частини Нацгвардії і фото наслідків обстрілів залізничного вокзалу в Павлограді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 7 грудня.
Суд першої інстанції перекваліфікував обвинувачення у держзраді (ч.2 ст.111 КК) на незаконне поширення інформації про місцезнаходження Збройних сил України з метою її надання представнику іноземної держави (ч. 3 ст. 114-2 КК). Обвинуваченого засудили до 10 років увʼязнення.
Апеляційний суд не погодився зі зміною кваліфікації і вирок скасував, визнавши чоловіка винним у саме у державній зраді.
Пояснюючи своє рішення, суд зазначив, що йшлося про підривну діяльність, тобто таку, що створює загрозу національній безпеці України.
За матеріалами справи, навесні 2022-го чоловік чоловік спілкувався у Viber з особою, яка ідентифікована як співробітник головного розвідувального управління Генерального штабу РФ, котрий служив у «Республіканській гвардії ДНР».
У статті 114-2 КК йдеться не про безпосереднє надання інформації, а про її поширення, тобто що вона може бути передана невизначеному колу осіб.
Колегія суддів вважає, що чоловік не поширював, а саме надавав інформацію конкретному представнику іноземної держави, отримував від нього прямі завдання і їх добровільно виконував, а також проявляв ініціативу, зокрема повідомляв про обʼєкти, які могли бути цікаві спецслужбам РФ. При цьому всі рішення приймалися ним особисто та свідомо, а відтак він допомагав іноземній державі чи її представникам у підривній діяльності проти України.
Зібрана та передана інформація не була в загальному доступі, тому становила першочерговий розвідувальний інтерес спецслужб РФ.
В апеляційному суді обвинувачений, як і раніше свою вину не визнав. Він повторив свої попередні показання, що працював інженером «Водафон України». Наприкінці березня 2022 року він нібито виїжджав на огляд місця розміщення обладнання для потреб Національної Гвардії України і проводив зйомку на місцевості, оскільки це було необхідно для його роботи.
Потім, через декілька тижнів, він разом із батьком поїхав до вокзалу станція «Павлоград», для того, щоб з`ясувати відносно поїздки у м. Словʼянськ, однак в той час станція була зачинена. Повертаючись зі станції, перебуваючи на мосту над залізничними коліями, він, начебто, переймаючись за думку громади, щоб зʼясувати чи все виконується правильно, він на телефон відео ремонтних робіт, пусті і пошкоджені вагони. Того ж дня він зняв колону військової техніки і пояснював це тим, що хвилювався, що ця техніка стоїть на узбіччі біля житлових будинків.
Обвинувачений визнавав, що робив фото та відео, але казав, що нікому не відправляв та ні з ким з Росії не спілкувався, що він ніколи не заходив у чати ЛНР/ДНР. Переписку зі співробітником ГУР ГШ РФ він вважає сфальсифікованою, бо ніколи з людиною під таким нікнеймом не спілкувався.
Але, на думку суду, обвинувачення повністю підтверджується доказами, зокрема протоколом огляду мобільного телефону.
За новим вироком суду чоловік відбуватиме 15 років за ґратами.
І в суді першої інстанції, і в апеляції обвинувачений на запитання суду щодо його передачі державі-агресору відповідав ствердно. Він хоче ввійти до списку на обмін до Росії, мотивуючи це тим, що хоче на волю та до своєї сімʼї.
22
0
20
20
