Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області визнав громадянина винним у державній зраді.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 22 вересня.
У травні 2023 року чоловік у Telegram вийшов на звʼязок із користувачем із російським номером телефону і домовився, що робитиме фото- та відеозйомку певних обʼєктів за грошову винагороду.
Як вбчається із переписки, спочатку чоловік писав, що готовий знімати будь-що, тільки не військові обʼєкти. Проте вже першим його завданням було відзняти будівлю військкомату. Обвинувачений не відмовився і зробив фото та відео біля головного входу й, нібито, отримав за це 100 доларів на чужу банківську карту.
Заохочений коригувальник почав ініціативно розповідати куратору про військові частини, місця розташування військової техніки і план будівлі управління Служби безпеки України в Дніпрі. Як зʼясувалося, у 2021 році він проходив строкову службу в армії. І тоді його відправили робити ремонт в СБУ і він зробив фото плану приміщення.
19 травня 2023-го зловмисника затримали на гарячому, коли він знімав будівлю, щоб заробити ще 200 доларів. У нього вилучили мобільний телефон, в якому була переписка з представником РФ.
У листуванні коригувальник, зокрема, повідомляв про власну мотивацію співпрацювати з РФ, бо має наприязнь до влади в країні, мовляв, влада заробляє на війні, а він чим гірший. Також писав, що має багато родичів у Росії і хотів би сидіти з ними за одним столом і байдуже чий Крим, бо він би просто хотів поїхати туди на відпочинок та ін.
Під час досудового розслідування та в підготовчому судовому засіданні чоловік вину визнавав повністю й щиро каявся. Але пізніше змінив свою позицію і визнав вину лише частково, по одному з епізодів. А згодом заявив суду, що вину повністю не визнає, а раніше, мабуть, не розумів, що казав. Переписку з представником РФ, за його словами, сфальсифікували працівники СБУ. Повідомив, що на відеозапису затримання говорив те, що від нього вимагали правоохоронці, які перед цим його били та залякували.
Про побиття і залякування обвинувачений повідомив суду лише в квітні 2024-го, тобто через одинадцять місяців після затримання. Раніше він ні на що не скаржився. Суд доручив Державному бюро розслідувань перевірити цю інформація і після кількох місяців слідства провадження закрили за відсутністю в діях правоохоронців складу злочину.
Батько обвинуваченого розповів у суді, що з початку повномасштабного вторгнення РФ він із сином протягом трьох місяців були в територіальній обороні села. У сина були панічні атаки, які почались після того, як він, батько, почав піднімати на нього руку. Свідок і сам має психічні розлади та від нападів агресії за рецептом лікаря приймає заспокійливі препарати, які, за рекомендацією медика, також давав і синові, але в меншому дозуванні. Свідок припускає, що душевні хвилювання в сина виникли через розлучення батьків та окремого проживання від матері, яка мешкає за кордоном. Негативне ставлення до України в сина зʼявилось у 2021 році після звільнення зі строкової служби в Збройних сил України. Син мав образу на систему в армії, тому що під час служби його змушували носити цеглу, будувати дачі й магазини, погано годували, тощо.
Батько підтвердив, що знав про листування сина з представниками рф, оскільки той сам йому про це розповідав. Із даного приводу між ними відбулась емоційна розмова і батько, начебто, навіть застосовував фізичну силу до сина і попереджав його про негативні наслідки. Батько повідомив, що він особисто та дівчина сина також вели аналогічну переписку з представниками РФ. Але він вважає, що це дівчина сина накрутила його проти України, водила його за адресами обʼєктів, фотографувала їх і відправляла куратору, тому що їй дуже потрібні були гроші. Дізнавшись про затримання сина батько одразу взяв його ноутбук, видалив звідти фото і викинув цей ноутбук із моста в річку.
Показання батька підтверджувалися документами. Із 25 квітня 2022-го чоловік перебуває на обліку в лікаря-психіатра з діагнозом тривожно-депресивний розлад. За інформацією старости села з 25 лютого до червня 2022 року він брав участь у добровільному громадському формуванні з охорони правопорядку в селі Троянка.
У підсумку суд визнав обвинувачення у державній зраді доведеним. Але виключив таку обставину, як одержання грошової винагороди. Банк повідомив, що картка, про яку нібито надійшли кошти, відсутня на обліку, тобто її належність обвинуваченому не встановлена.
Репліка у листуванні «Зайшло» сама по собі не може бути достатнім доказом отримання грошової винагороди за відсутності в матеріалах справи відомостей про платника та отримувача коштів, конкретних банківських рахунків, розміру та валюти переказу тощо.
Чоловіка засудили до 15 років увʼязнення з конфіскацією майна.