Вищий антикорупційний суд визнав колишнього суддю Приморського районного суду міста Маріуполя Ігоря Сараєва та його помічницю Тетяну Золотар винними в одержанні неправомірної вигоди.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 21 листопада.
За матеріалами справи, помічниця сприяла судді в одержанні 15 тисяч гривень хабара. У 208 році таксиста патрульні зловили на водінні у стані наркотичного спʼяніння. Йому загрожувала втрата водійських прав і, відповідно, джерела заробітку. За неправомірну винагороду в суді пообіцяли за строками закрити справу про адміністративне правопорушення.
Як згодом переповідав таксист, суддя Сараєв запитав, чи можуть вони поговорити по-чоловічому і дав папірець, на якому була написана сума 15 тисяч гривень. Наступного дня таксист звернувся до Служби безпеки України і отримав гроші для хабара, а також курточку з вмонтованою відеокамерою і в цій курточці ходив до суду, записуючи розмови.
Перший раз, коли він приніс 10 тисяч гривень, помічниця судді сказала покласти їх у книжку «Кримінальний кодекс».
У приміщенні суду проводилися негласні слідчі дії і фіксувалося спілкування обвинувачених.У вироку наводяться діалоги між обвинуваченими і, зокрема, як 19 листопада 2018 року суддя і помічниця ділили першу частину хабара.
Помічниця: Так ну что куда его девать тогда.
(Тримає у руках кодекс із грошима всередині. Кладе на шафу біля стіни.)
Суддя : Та бросай сюда или может раздеребаним? Да и мать его нехай.
Помічниця: Вы думаете больше не прийдет никто к нам?
Суддя: А все может быть (нерозбірливо).
Помічниця: Пол четвертого.
Суддя: Пусть до конца дня полежит.
…
Суддя: Слава богу, господи, пусть полежит до конца дня, потому что я тебе хочу сказать у меня комедия была однажды, у меня кодекс лежал с этими делами и они как высыпались перед этой бывшей главой.
Помічниця: Угу.
Суддя: Пусть до вечера отлежится все это дело и тогда опасности никакой не будет.
Помічниця: Угу … это перчатки есть у вас, я сегодня без перчаток.
Суддя: Нету у меня.
Помічниця: Ну ладно.
Суддя: Я это в такси забыл, надо будет по возможности купить хоть какие-то дешевые вязанные, а ты без да?
(…)
Помічниця: Да, я возьму у девок перчатки, скажу: « Дай перчатки, да?»
Суддя: Та мне кажется…
Помічниця: Ну ладно, я тоже думаю нормально.
Ввечері того ж дня
Суддя: Ну что, дербанить будем? (махнув головою у сторону шафи, де лежить кодекс з грошима)
Помічниця: Сколько время? Без 15 у вас?
Суддя: Да.
Помічниця: А то я в 5 часов убегаю (підходить до робочого столу)
Суддя: Так, а че ждать, скажи?
Помічниця: Да все будет нормально.
Суддя: А вот это тоже. Не сегодня. Нафиг. Завтра.
Помічниця: Ага.
Суддя : Закрываемся.
Помічниця: Ага (закрили двері, вимкнули світло. Помічник бере кодекс з шафи та йде у кімнату відпочинку).
Суддя: Включи свет.
Помічниця виходить з кімнати з книгою у руках та кладе щось на стіл перед суддею. Дає щось судді правою рукою. Суддя бере і кладе до лівої кишені.
Помічниця: Включить свет вам?
Суддя: Та не надо.
Сараєв із помічницею між собою називали таксиста «мальчіком», а коли той затримався із другою частина хабара, то помічниця, сердячись говорила: «Тот мальчик блядский не приходит….падла такая». А суддя її заспокоював: «Придет скоро».
За другим разом, 6 грудня 2018-го, чоловік із помічницею пішли до судді Сараєва в кабінет і суддя показав, що гроші треба покласти в висувну шухляду.
Суддя: А, заходи, тока молча, без разговоров… Туда куда-нибудь деньги ложи (вказує куди покласти грошові кошти).
Громадянин: Ага , понял, здесь пять тысяч.
Суддя: Молодец, честный.
Громадянин: Как и договаривались….
Суддя: Там понимаешь ну, ты там наговорил очень много да, ты признался абсолютно во всем, мы можем только по срокам.
Громадянин: Угу.
Суддя: Ты не юрист, ты не понимаешь.
Громадянин: Ну да. Я этого не понимаю.
Суддя: Потянуть надо.
Громадянин: Угу.
Суддя: Мы тянем, все.
Громадянин: Я понял, хорошо.
Суддя: И нигде не трынди пожалуйста.
Громадянин: Ну то понято же или и для меня же будет лучше это же…
Після цього в кабінеті судді пройшов обшук. Сараєв добровільно виклав із кишені гроші. Купюри з хабара знайшли також за адресами проживання судді і його помічниці.
Суддя Сараєв і його помічниця під час слухання справи неодноразово говорили, що не погоджуються із предʼявленим обвинуваченням та не визнають себе винними. Допитати їх у суді не вдалося. Післся повномасштабного вторгнення РФ і окупації Маріуполя звʼязок із ними було втрачено. Вони перестали зʼявлятися у судові засідання у Вищому антикорупційному суді. Про своє місцезнаходження та наміри далі брати участь у процесі ні суд, ні адвокатів вони не повідомили.
18 серпня 2022 року обвинувачених оголосили в розшук, а з 21 червня 2024 року суд ухвалив розглядати справу за їх відсутності.
Голова Приморського районного суду міста Маріуполя дав колишнім працівникам тільки позитивні характеристики. Так, суддя Сараєв, нібито, зарекомендував себе грамотним суддею, до роботи ставився сумлінно, дисциплінований, витриманий, ввічливий, користується повагою і авторитетом колективу суду. Зʼясувалося, що періодично він виконував обовʼязки голови суду як суддя, який має більший стаж роботи на посаді. За весь час роботи суддя Сараєв до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
У підсумку Сараєва засудили до 7 років і 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, а його помічницю — до 6 років з конфіскацією.