“Машина вилетіла на сходи. Однієї швидкої мало” – суд почав допит свідків у справі майора Холодного, який п’яним збив курсанток

Шевченківський суд Києва 27 травня заслухав очевидців того, як майор Української військово-медичної академії Володимир Холодний напідпитку врізався у ґанок і збив трьох першокурсниць. Усі троє дівчат отримали тяжкі тілесні ушкодження ніг.

Ще кілька місяців тому майор визнав провину, попросив вибачення у потерпілих і погоджувався на короткий судовий розгляд, тобто без дослідження усіх доказів та заслуховування свідків. Але після допиту передумав. Холодний включив задню і захотів повного процесу. Про зміну позиції він пояснив тільки, що хоче «в усьому розібратися». Його бажання законне, але викликало деяке роздратування з боку інших учасників та здивування суду. 

Чи стоїть за цим якась стратегія захисту, чи обвинувачений просто намагається відтягнути неминуче. Ми, звісно, пам’ятаємо про презумпцію невинуватості. Однак у даному випадку виправдання це скоріше фантастика. Занадто багато доказів. Питання радше таке, наскільки суворе покарання отримає майор. 

Уже перші показання свідків – слухачок академії – навряд чи можна вважати такими, що є на користь підсудному.

Першою допитали дівчину на ім’я Вікторія. Вона пригадує, що 25 серпня 2020-го курсанти приїхали в академію для видачі військової форми. Всі заходили в будівлю у порядку живої черги, яка просувалася не надто швидко.

– Близько 4 години ми були на сходах. З приміщення виходили військовослужбовці, одним із них був Холодний. Почалась незрозуміла для нас розмова. До нас почали говорити італійською мовою (одна з дівчат у черзі знала італійську – ред.). Ми зауважили, що ця людина в досить-таки алкогольному сп’янінні… Вийшов Холодний, Подолян і Сивокінь (Подолян і Сивокінь – начальники 2 і 3 курсу в академії, Холодний мав стати начальником 1 курсу  – ред.)… Ми зауважили, що вони всі п’яні. Сивокінь взагалі сперся на парапет і якби ліг на нього і лежав…

Відчутно був запах алкоголю і їхня така поведінка… Коли ми побачили, що ці люди в нездоровому глузді… Нам було неприємно з ними спілкуватися. Ми були повернуті обличчям, щоб заходити, і далі собі спілкувалися між собою. Майор Холодний спустився по сходах і пішов до парковки. Там стояла біла машина Prius. Він сів за кермо. Виїжджає з цієї парковки і під’їжджає до нас, сюди до сходів. Опустив вікно, включилася голосно музика. Що він говорив до нас, ми не чули через музику, але просили Подоляна: зробіть щось з цим, заберіть у нього ключі, він п’яний за кермом. Подолян нахилився до нього. Що він йому говорив, ми також не чули цього. Машина рушила, зробивши одне коло. Це було досить-таки страшно.

Дівчата трошки відходили, щоби їх ніхто не збив. Але коли здійснювалося друге коло, то… заважали зелені кущі. Машина під’їхала до цих кущів і притормозила. І потім різко вивернувся руль і вона в’їхала на швидкості в сходи.

Машина вилетіла на сходи, на третю-четверту сходинку. Ми стояли задки, напівоберта. Ми відскочили на одну ступеньку вище, а Галя [потерпіла – ред.] залишилася нижче на одну… Ми побачили, що Галя впала. Я була найближче до неї – відстань була у сантиметрах. Бачу, що бампер застрягає у неї в нозі. Коли машина починає відкочуватися, я хапаю цей бампер. Машина наче захватила їй ногу, щоб не відірвати…

В стані шоку я не замітила, що в мене всі ноги в крові. У мене зразу посиніла нога – ліва гомілка. Почали надавати медичну допомогу. Бачили, що лежить Саша Гуй (одна із потерпілих у справі – ред.). Холодний вискочив з машини, підбіг до неї. Ми подивилися на Галю. Група дівчат залишилась допомагати Галі. Я побігла до Саші. Ми перев’язали їй ногу, щоб зупинити кровотечу. Не вистачало жгутів і я зняла свій ремінь, і ми її так перев’язали. Потім я зрозуміла, що я не можу стати на ліву ногу…

Почалася паніка. Я побачила, скільки крові на мені. Ми почали рухатися до виходу. Не знали, що робити. Думали, що треба швиденько їхати в лікарню. Я скинула з себе кросівок і побачила, що в мене ще на стопі розріз. Ми бігли до виходу і бачили, що на КПП розвертаються швидкі – їх ніхто не впустив на територію військової частини. У мене був кросівок в руці, паніка… Ми почали кричати солдатам, щоб відкривали ворота. Солдати поняли, що щось не так, бо всі в крові. Ворота відкрили… Вони заїхали і все, що ми встигли сказати, що однієї швидкої мало, бо там троє дівчат…

Прокурор: Чи намагався майор, після того, як трапилось ДТП, надати дівчатам будь-яку медичну допомогу.

– Він вискочив з машини і підбіг до Саші Гуй, нахилився над нею, наче впав на неї. Його просили всі: відійдіть і дайте допомогти.

Адвокат: Де в цей час знаходився Подолян, після зіткнення?

– Він стояв з нами біля сходів, а потім просто пішов у сторону КПП.

Адвокат: А Сивокінь?

– Сивокінь стояв на парапеті. Він не зрозумів, що сталося ДТП. Потім піднявся, дивиться на це все і в нього ніякої реакції не було. Як стояв на одному місці, так і стояв… Навіть не зрозумів, що сталося (був сильно п’яний – ред.).

Другий свідок – дівчина на ім’я Яна. Вона розповідає про ті самі події, але з меншою деталізацією. Того дня вранці курсантів познайомили із начальником першого курсу – майором Холодним. А потім вони пішли отримувати форму і очікували виходу старших офіцерів – Подоляна, Сивоконя і Холодного.

– Вони вийшли до нас. Ми чекали надворі, поки відкриють склад. Подолян був знервований, бо все невчасно. Начальник складу затримався, не відкрили вчасно склад і ми просто стояли… Ми всі бачили, що вони (офіцери – ред.) у стані алкогольного сп’яніння. Майор Холодний говорив з Ольгою Н. іншими мовами, бо Ольга знає італійську. Потім зник. Ми стояли і чекали. Він під’їхав на машині, включив музику. Ми реагували з незадоволенням і сказали Подоляну, щоб він забрав у нього ключі. Подолян звернувся до нього через вікно і щось сказав. Я не почула, що він сказав.

Холодний почав їхати по колу… Потім затормозив. Побачили, що він прямує в нашу сторону. Дівчата почали проштовхуватись по сходах догори. І стався удар. Вікторія відштовхувала машину, хлопці також пробували її назад штовхнути… Я стояла на одній сходинці, як Галина і Віка. Я стояла біля стіни і коли стався удар, мене просто притиснуло до стіни… Дівчата падали, а я стояла… Я була біля стіни, а вони ближче до перил.

Суддя: Якби ще сантиметрів 5, то він би на Ваші ноги також наїхав?

– Так. Він так під’їхав. Думаю, він хотів оминути сходи. Я ще подумала: як це він виїде на сходи, на нас усіх, не може бути такого.

Суддя: Не було коли бігти, це швидко відбувалося?

– Так.

Третій свідок – дівчина Юлія – викликала швидку на місце події.

– Запитали де, скільки потерпілих і який характер ушкоджень. Я назвала адресу… Пройшлась трошки і побачила, що троє постраждалих. Уточнила, що треба три швидкі. Травми нижніх кінцівок.

Обвинувачений Холодний протягом всього засідання не проронив ні слова.

Прокурор передала суду список із 25 свідків. Приблизно половина із них – прямі очевидці події. Їх допит планується у подальших засіданнях. 

Потерпілі Галина Николин і Тетяна Ніколаєва відвідують слухання у справі. За словами дівчат, третя постраждала Олександра Гуй, яка отримала найважчі травми, все ще перебуває за кордоном і проходить реабілітацію.

Дії Холодного кваліфікують за ч.2 ст.286 ККУ – порушення правил дорожнього руху, що спричинили тяжкі тілесні ушкодження.

Винуватцю автопригоди загрожує до восьми років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортним засобом до трьох років.