Заводський районний суд міста Миколаєва визнав місцевого жителя винним у незаконному поширенні інформації про розташування сил оборони України.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 14 березня.
Із червня 2023-го по січень 2024 року обвинувачений був учасником проросійського телеграм-каналу «На самом деле в Николаеве» і виправдував там російську агресію. Зокрема, писав, що Україна вбивала дітей Донбасу, жителі Криму самі обрали Росію, що ЗСУ захищає «київський режим» і бізнес олігархів, а РФ тільки хоче захистити російськомовне населення та ін.
У січні 2024-го чоловік почав листуватися із користувачем «Людмила» з російським номером телефону. «Людмила» просила надавати інформацію про місця перебування українських військових у Миколаєві. Зловмисник погодився і повідомив, що військові перебувають на території військової частини, в шпиталі, а також на території ТОВ СП «Нібулон». При цьому давав посилання на «Google Maps», з позначенням місць дислокації.
У переписці обвинувачений розповідає, що займався доставкою води по домівках, у квартири, возив також у школу і проїздив повз військову частину. Госпіталь він бачив, коли медкомісію проходив, працюючи в службі надзвичайних ситуацій. Інформаторами своїми називає також сусідів-пенсіонерів. Чоловік також описував територію підприємства «Нібулон», пояснював, які там є будівлі і що там є де сховати особовий склад. Обвинувачений добре розумів, що шкодить Україні і коментував свої так: «Так и приблизим Победу России!».
У судовому засіданні чоловік вину не визнав, бо вважає, що нічого протиправного не вчиняв.
Обвинувачений підтвердив, шо дійсно спілкувався в чатах у Telegram, читав багато у різних джерелах, бо хвилювався за життя своєї дитини та дружини які виїхали до Польщі, а він сам залишився проживати в Миколаєві. Повідомлення він надсилав, але, на його думку, це загальнодоступна інформація. Про те, що на території «Нібулон» знаходяться ЗСУ, нібито, не знав, а почув вже після затримання від слідчого. З якою метою відправляв такі повідомлення відмовився відповідати.
Він колишній військовий, але звільнений у запас за рішенням ВЛК міста Одеси за виявленим психічним порушенням. Каже, що присягу давав народу України, а не Державі. Вважає, що ЗСУ не мали права знаходитися серед мирного населення і це є воєнним злочином. «Людмила», з якою він спілкувався, спочатку, нібито мала номер «Київстар», але за три дні до затримання змінила його на російський номер. Тому чоловік припускає, що з ним переписувалися співробітники Служби безпеки України.
Однак показання обвинуваченого щодо номеру телефону співрозмовника спростовуються протоколом про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем. Із протоколу вбачається, що він спілкувався із невстановленою особою, яка не змінювала номер телефону.
Вироком суду зловмисника засудили до 12 років позбавлення волі, без конфіскації майна.