Майже рік тому голова Макарівського районного суду Олексій Тандир за кілька хвилин до півночі скоїв на блокпості в Києві смертельну ДТП. Молодий військовослужбовець Вадим Бондареко загинув на місці.
Тандира взяли під варту і одразу відсторонили від посади. Він майже рік перебуває під вартою, але тепер має остаточно втратити посаду судді, хоча вироку справі ще немає.
Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглянула скаргу на Тандира і вирішила, що він заслуговує на звільнення. Тепер Вища рада правосуддя має остаточно звільнити Тандира або скасувати подання Дисциплінарної палати.
Тандир і його адвокати вважають, що поява такого рішення у ВРП порушує презумпцію невинуватості. Хоча дисциплінарний проступок і кримінальний злочин — різні поняття.
Дисциплінарний проступок — це невиконання або неналежне виконання службових обов’язків. А у випадку із суддею це і взагалі непристойна поведінка. З огляду на спеціальні знання судді, вимоги до нього є навіть підвищеними, бо він повинен не лише додержуватись загальноприйнятих правил етичної поведінки, а й вчиняти у певних ситуаціях усі можливі дії для встановлення істини. І недотримання такого стандарту поведінки є підставою позбавити особу статусу судді.
Вища рада правосуддя наразі має звільнити Тандира саме за етичні порушення.
Оцінювати ж обставини ДТП і зʼясовувати ступінь вини Тандира у загибелі військового буде Святошинський районний суд Києва, а не Вища рада правосуддя.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, не є порушенням статті 6 Конвенції притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особу у кримінальному провадженні було виправдано.
«Не скажу, де працюю», «краще, ніж державна служба»
Події одразу після ДТП зафіксувала нагрудна камери поліціянтки, яка служила на контрольно-пропускному пункті. Близько 23:59:30 25 травня 2023 року на КПП почувся шум від збиття загородження.
Працівниця патрульної поліції побігла в бік ДТП та автомобіля Lexus, одночасно телефонуючи на номер екстреної медичної допомоги. Приблизно в цей час відчинилися двері авто з боку водія і звідти у світлій сторочці вийшов суддя Тандир зі словами «Когось збив?» і повторив це ще кілька разів.
Суддя поцікавився, чи може він чимось допомогти, підійшов до тіла, перевірив пульс і знову уточнив, чи збив він когось. Поліцейська запитала, чи вживав Тандир алкоголь, на що отримала відповідь, що не вживав.
На вимогу пред’явити документи суддя відреагував неоднозначно, надав їх не одразу і порпався у своїй сумці, дістаючи інші речі.
На неодноразові запитання працівника поліції про місце роботи Тандир ухилявся від прямої відповіді та говорив, що «ніде», «не скажу, де працюю», «краще, ніж державна служба». У цей час посвідчення судді лежало у нього в сумці.
Поліціянтка, спілкуючись із суддею, сказала, що від нього «тягне перегаром», на що він двічі ствердно відповів: «Я знаю».
Працівники швидкої медичної допомоги, приїхавши на місце події, констатували смерть військовослужбовця.
Після цього суддя ще раз спитав: «Чи він хоч виживе?» і йому відповіли, що вже констатували смерть. На повторне запитання про місце роботи, Тандир знову відповів, що працює на державу.
Працівник патрульної поліції почав пояснювати Тандиру, що є підозра, що він пʼяний. Але суддя натомість почав говорити, що не розуміє, за що його «заблокували» (тобто наділи наручники).
Поліцейська повідомила судді, що він збив людину і знову спитала, чи буде він проходити тест на драгері. Але Тандир натомість запитав у поліцейських, чому вони вважають, що він збив людину, та ухилявся від прямої відповіді щодо огляду на стан сп’яніння.
Інший патрульний запитав у судді, чи керував він транспортним засобом і суддя відповів: «Не знаю». На запитання, чи є він водієм, Тандир відповів, що він не водій, а власник машини. Суддя уточнив, що не відмовляється від проходження тесту, але вважає, що нічого не вчиняв, оскільки був пасажиром.
Після 1 години ночі приїхав адвокат і під час розмови з ним чутно слова Тандира: «Нема смисла договориться даже». Почувши це, поліцейський та адвокат зауважили, щоб Тандир контролював те, що говорить, адже все фіксується на камери. Далі Тандир говорить, що коли він винен, то понесе відповідальність.
Тандир і його та захисник відмовлялися називати поліції анкетні і контактні дані, кажучи, що повідомлять їх слідчому.
У розмові з іншими працівниками поліції та військовими Тандир заявив: «За те що зробив, за те і понесу, але я ж нічого не зробив».
Близько 2 години ночі на місце ДТП приїхали представники ДБР. Спілкуючись зі слідчим ДБР, суддя сказав, що він пасажир, а водій утік. Також він підтвердив, що є головою Макарівського районного суду Київської області.
…
Дисциплінарна плата допитала кількох свідків. Зокрема, патрульну поліції, яка повідомила, що Тандир у машині був один. Після ДТП він погано орієнтувався в просторі, вигадував, що за кермом автомобіля була інша особа, при цьому з рота чувся різкий запах алкоголю.
Суддя не ображав поліціянтку, нецензурно не висловлювався. Але, на її думку, всіляко намагався уникнути відповідальності за скоєне. Зокрема, нечітко відповідав на запитання, вводив в оману щодо свого стану здоров’я і говорив, що не він був за кермом.
Від перевірки на драгері суддя начебто не відмовлявся, але всіляко ухилявся. Співробітниця поліції припускає, що Тандир розумів, скільки часу потрібно, щоб алкоголь вийшов з організму, тому затягував час.
Сам суддя переконував, що того вечора був тверезий і повертався додому дорогою, якою до того їздив 13 років.
Перед блокпостом він нібито знизив швидкість. Але раптом на дорозі зʼявився військослужбовець Бондаренко, який ніс поперед себе переносний дорожній знак. На такій значній відстані від блокпоста не мало бути військовослужбовців і взагалі будь-яких з людей. Суддя начебто намагався уникнути наїзду, але даремно.
Такі пояснення Тандира були оцінені як направдиві. За висновком автотехнічної експертизи, водій мав технічну можливість уникнути наїзду на військовослужбовця. Але в його діях були невідповідності, які з технічної точки зору вважаються причиною ДТП.
Очевидці події підтвердили, що автомобіль Lexus рухався зі швидкістю (за матеріалами справи, 100 км — ред.), яка в рази перевищувала вказану на дорожніх знаках (30 км/год, 10 км/год, 5 км/год) на під’їзді до блокпоста.
Тандир із листопада 2000 року має водійські права, а також досвід роботи суддею більше 10 років.
Як суддя він розглядав справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з транспортом, і кримінальні справи щодо безпеки руху. А, отже, на момент ДТП знав вимоги законодавства та усвідомлював відповідальність за його порушення.
Відеозаписи і показання очевидців вказують на те, що суддя не співпрацював із правоохоронцями, тягнув час, не давав прямих відповідей або ухилявся відповідати на запитання поліцейських, говорив, що він лише «власник автомобіля», заперечував своє перебування за кермом автомобіля та ін.
На думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, такі дії судді не свідчать про тиск на нього та про перебування його в шоковому стані.
Суддя говорив, що його шок посилювався висловлюваннями військовослужбовців у грубій формі та погрозами на його адресу фізичної розправи.
Адвокат Юрченко у засіданні Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя надав відеозапис, з якого видно, чоловік у військовій формі вдарив Тандира.
Це сталося, коли з моменту ДТП вже минуло 56 хвилин. За цей час, на думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, такі дії ймовірно могли бути спровоковані поведінкою самого судді, зокрема, його словами, що він не водій.
Із копії відеозапису з нагрудної камери поліцейського підтверджується, що дійсно лунали некоректні висловлюванння певних військовослужбовців на адресу Тандира. Але не вбачається обставин, які становили б загрозу його життю та здоров’ю.
А ще Тандир повідомив, що незадовго до ДТП він отримав тяжку черепно-мозкову травму і це нібито також впливало на його емоційний стан. Як доказ він подав медичні довідки від 6 та 10 березня 2023 року
Але Дисциплінарна палата не побачила взаємозв’язку між травмами і поведінкою Тандира у ніч ДТП. Зрештою, ці травми не заважали Тандиру працювати суддею і сідати за кермо автомобіля в такий пізній час.
Одразу після аварії свої дії і висловлювання Тандир пояснював шоковим станом і захисною реакцією. Мовляв, до нього підійшли 8–10 поліцейських, які нічого не пояснювали, щось кричали та у когось із них був прилад драгер.
Тандир ухилився від перевірки на драгері, посилаючись на те, що за навності трамованих чи загиблих від ДТП огляд на стан сп’яніння має проводитися у медзакладі.
Водночас Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що, виходячи з підвищених вимог та стандартів до поведінки судді, перевірка на стан алкогольного сп’яніння за допомогою драгера на місці ДТП одразу зняла б питання щодо стану водія як у працівників правоохороних органів, так і в суспільства.
Суддя Тандир не скористався такою можливістю і це ставить під сумнів правдивість його пояснень, що він був тверезий. Це свідчить, що він не докладав усіх зусиль, щоб, на думку сторонього спостерігача, його поведінка була бездоганною і відповідала високим стандартам.
Тандир пояснював, що не хотів говорити з поліцейськими і вирішив, що спілкуватиметься зі слідчим, бо лише надані йому пояснення матимуть сенс. Але навіть після прибуття слідчо-оперативної групи і представників ДБР, суддя Тандир у розмові зі слідчим продовжував наполягати, що «він пасажир, а водій втік».
Пізніше Державне бюро розслідувань повідомило, що, попри намагання Тандира, судово-психологічна експертиза підтвердила, що на момент ДТП він був пʼяний.
Повний текст рішення Дисциплінарної палати.
22
0
20
20
