Приморський райсуд міста Одеси визнав громадянина винним в участі у терористичній організації.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 2 вересня.
У травні 2014-го житель Одеси Никола Лустін автобусом виїхав до Росії. Як він згодом пояснював, для допомоги народу Донбасу.
У судовому засіданні чоловік визнав себе винним частково. Пояснив, що навесні 2014-го у нього народилась молодша дочка і приблизно через місяць він поїхав на Донбас, але це тому, що хотів допомогти народу «ЛНР». Заохотив його до цього знайомий з Антимайдану.
У Ростовській області РФ було щось на зразок тренувального табору для вихідців із пострадянського простору. Там Лустін три тижні проходив бойову підготовку. Далі бійців доставили на окуповану територію Луганської області. Обвинувачений долучився до 14-го батальйону територіальної оборони «Призрак», який у Лисичанську базувався у поміщення «скляного» заводу. Приблизно за два тижні ЗСУ пішли в наступ і бойовики «ЛНР» вони відступили. Їх кинули на Первомайськ і там вони приєдналися до підрозділу козаків, тренувалися що робити, коли українська армія піде в наступ. Було декілька виходів в розвідку. Вони виїжджали на бойові зіткнення. Шукали кочуючий міномет, вираховували його координати. Згодом обвинувачений став командиром взводу бригади «Призрак». Потім його підвищили до командира роти. З середини вересня 2014-го брав участь у збройному опорі та зведенні фортифікаційних споруд для утримання міста Голубівка (колишній Кіровськ) здій під контролем терористичної організації «ЛНР».
У лютому 2015-го до обвинуваченого приїхала дружина, щоб забрати його додому. Вони виїхали до РФ, де якийсь час мешкали. У вересні 2016 року повернулися в Одесу. Обвинувачений вважає, що діяв правомірно, оскільки підтримував народ України, який взяв зброю в руки і його дії були спрямовані на повалення діючого політичного режиму.
На участь Лустіна в «ЛНР» правоохоронці звернули увагу тільки в серпні 2023 року. У цей період він сам зізнався знайомому, що їздив на навчання у Ростов-на-Дону і потім на окуповану Луганщину, що служив у батальйоні «Призрак». Розповів, що мав позивний «Санта», а свій автомат називав «Клаус».
У серпні 2023-го щодо обвинуваченого проводили негласні слідчі дії. А саме зафіксували його розповіді про те, що він воював на Донбасі проти України. Завданням терористичної організації «Призрак» було утримання під контролем міста Лисичанськ Луганської області. «Скляний» завод був складом із озброєння батальйону «Призрак». Обвинувачений швидко зайняв посаду командира відділення і, з його слів, мав у підпорядкуванні було 10 осіб, після підвищення до посади командира взводу під командуванням було 30 осіб, а коли став командиром роти, то 80 осіб. У кінці липня 2014 року, після визволення Лисичанська українськими військовими, підрозділ Лустіна займався евакуацією майна та боєприпасів зі «скляного» заводу до міста Первомайська. Також він розповідав, що у полон брали представників цивільного населення і потім деякі з них долучалися до терористичної організації «Призрак», начебто, як добровольці. Обвинувачений і сам займався вербуванням учасників до терористичної організації «Призрак» та на момент займання ним посади командира роти, майже всі представники його підрозділу були ті, кого він вербував самостійно. Ще декілька учасників «Призраку» були з РФ. Лустін говорив, що в бойових діях на Луганщині брав участь вісім місяців, а потім ще півтора роки вони з дружиною мешкали в Росії.
Дружина обвинуваченого, допитана як свідок, підтвердила, що їздила забирати чоловіка на окуповану територію. З бойовиками вона не контактувала, тільки з цивільним населенням. Чоловік їй про «самовизначення територій» нічого не розповідав, вона бачила у військовій формі, але не памʼятає в якій.
Лустіну також присвячена сторінка на сайті «Миротворець» і там зібрані скриншоти з його сторінки «Вконтакте» у військовій формі, з іншими бойовиками, з шевронами та прапором ОМБ «Призрак». Під одним із таких фото інший користувач залишив коментар «о, Санта родимий…».
З акаунту «Никола Питерский» чоловік публікував у «Вконтакте» зображення радянської символіки і у березні 2018-го оприлюднив відповідь Державної міграційної служби України на свій запит щодо підстави набуття ним українського громадянства після розпаду СРСР.
Суд визнав Лустіна винним в участі у терористичній організації і призначив йому 14 років тюремного покарання із конфіскацією майна.
22
0
20
20
