Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя визнав місцевого жителя винним у крадіжці із проникненням у сховище, в особливо великих розмірах.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 21 серпня.
Крадіжка сталася у суботу 12 червня 2021-го приблизно о 15 годині у приміщенні ТОВ «Юніон груп Холдінг», яка обʼєднує ювелірні мережі магазинів «Золотий Вік», «Золота Країна», «SRIBNA KRAINA», «Срібний Вік» та ін.
Відповідно до розробленого плану, охоронець, відключив камери відеоспостереження і сигналізацію, проник до сейфової кімнати і спустошив один із сейфів, забравши 20 тисяч доларів США, більше 1 мільйонів євро і 3 мільйони гривень. Гроші зловмисник завантажив у машину з водієм і покинув місце події. Загалом сума викраденого оцінювалася в еквіваленті 40,8 мільйона гривень.
На підлозі біля сейфу крадій залишив аркуш паперу з рукописним текстом: «З днем рождения, ми забрали свое шо ти нам должен» (оригінальна орфографія збережена — ред.).
Зʼясувалося, що охоронець діяв у змові з керівником служби безпеки підприємства і його заступником — начальником відділу фізичної служби охорони. За версією слідства, останні працевлаштували виконавця злочину на посаду охоронця за підробленим паспортом.
Викравши гроші, охоронець купив автомобіль за 25 тисяч доларів, частину коштів, нібито, передав керівнику служби безпеки. А решту відвіз до своїх батьків у Донецьку область і закопав біля хати в поліетиленових пакетах. Поліція при обшуку ці гроші знайшла і повернула потерпілому.
У подальшому підприємець стверджував, що йому не віддали 10 мільйонів гривень і подав позов про відшкодування цієї суми. У суді потерпілий розповідав, що, дізнавшись про крадіжку, одразу поцікавився, хто з охоронців працював на вихідних. На третій день начальник служби безпеки, начебто, сам подзвонив, попросив зустрітися і покаятися, повідомив, що зі своїм заступником спланував цю крадіжку. До злочину готувалися кілька місяців, взяли на роботу охоронця за підробленим паспортом, звільнивши співробітників служби безпеки, які їх не влаштовували та організували свою команду, яка була в змові. Вони готувалися, заходили в сейфову кімнату, працювали по суботам тільки втрьох, довго «мучили» охоронну службу помилковими спрацюваннями сигналізації, вивели собі на екрани сейфову кімнату, попередньо пропрацьовували як знімати сигналізацію, як вимкнути відеоспостереження.
Начальника служби безпеки підприємства оголосили в розшук, але затримали його заступника і охоронця, який був виконавцем злочину.
Охоронець брав участь у слідчому експерименті, детально пояснюючи обставини крадіжки. Чоловік розповів, підтвердив, що йому допомогли влаштуватися на підприємство інші двоє фігурантів справи. Він почав працювати на прохідній і збирав інформацію про суми готівки, які привозять на підприємство, час їх поставок, особливості роботи охорони, сигналізації, камер відео спостереження, розташування сейфів та інше. Приблизно через місяць його перевели на посаду охоронця приміщень, де виготовлялись ювелірні вироби та знаходились сейфи з готівкою. Він почав вивчати обстановку по сейфам, слідкував через камери спостереження за відкриттям та закриттям сейфів з готівкою, щоб зʼясувати паролі до сейфів. Йому почали довіряти та інколи він допомагав працівникам фірми класти гроші та цінності до сейфів. При цьому міг більш детально роздивитись особливості їх відкриття і закриття та кодові комбінації. Згодом він почав підбирати код до одного з сейфів, при цьому заздалегідь відключав сигналізацію та камери відео спостереження. Приблизно через три тижні йому вдалось підібрати пароль до сейфа і далі він почав обирати вдалий момент, щоб у сейфі було багато готівки і так визначив день крадіжки. Вітальну листівку для потерпілого з днем народження йому дав один із його керівників. Але в подальшому цей підозрюваний за незрозумілих причин зник із поля зору правоохоронців і також був оголошений у розшук.
У підсумку на лаві підсудних опинився тільки один із трьох співучасників. Цей обвинувачений заперечував інкриміновані йому дії. Мовляв, потерпілий звинуватив його в крадіжці, погрожував йому дітьми, говорив неправду, що він та його начальник просили з ним зустрічі, щоб покаятися. Наполягав, що не мав доступу до коду від сейфа і не знав, що охоронець працевлаштувався за підробленим паспортом.
Захист надав у судовому засіданні відеозапис пояснень шефа обвинуваченого. Але суд визнав його недопустимим доказом, оскільки цей фігурант перебуває у розшуку і джерело походження цього запису невідоме.
У підсумку чоловіка засудили до 7 років увʼязнення, з яких він відбув у СІЗО тільки два місяці до зміни запобіжного заходу. Обвинувачений наразі лишається на свободі під особистим зобовʼязанням і може оскаржувати вирок.
Крім того, суд повністю задовольнив цивільний позов потерпілого і ухвалив стягнути із засудженого 10 мільйонів матеріальної шкоди.
21
0
20
20
