Ріпкинський районний суд Чернігівської області визнав двох військовослужбовців збройних сил РФ Константіна Смірнова і Дєніса Подгорного винними у порушенні законів і звичаїв війни. За жорстоке поводження і незаконне позбавлення волі щодо цивільних і військовополоненого їм заочно присудили по 12 років увʼязнення.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 17 лютого.
Смірнов і Подгорний, належали до федеральної служби військ національної гвардії угрупування військ «Центр» РФ, що кінця лютого до 1 квітня 2022 року займали Довжик і Вишневе Чернігівської області.
Під час окупації росіяни використовували пилораму ТОВ «Грін Форест Індастрі» для утримання і допитів цивільного населення та військовополонених. При цьому розуміючи, що приміщення пилорами не має водопостачання та водовідведення, вбиралень, меблів для сидіння та спальних місць, засобів приготування їжі і загалом непридатне до нормального проживання в ньому людей, загрожуватиме їх життю та здоровʼю.
Із 13 березня до 1 квітня 2024 року у різний проміжок часу та з різною тривалістю на пилорамі за наказами Смірнова незаконно утримувалися в нелюдяних умовах семеро людей. Один із увʼязнених був українським військовослужбовцем, а решта — звичайні цивільні.
Люди утримувалися без належного харчування та можливості нормально справляти свої природні потреби, із завʼязаними руками та очима. Росіяни із застосуванням фізичного насильства допитували їх про військовослужбовців Збройних Сил України, учасників антитерористичної операції і причетних до знищення колони військової техніки ЗС РФ.
У вироку наводиться інформація про потерпілиз та їх показання.
Та, 13 березня 2022 року в селі Довжик обстрілявши автомобіль фермера, який віз молоко. Водія, пораненого в стегно, витягли з машини, побили, натягнули на голову мішок та відвезли на пилораму. Наступні кілька днів чоловіка допитували. «Закон» представився «головним» і сказав, що потерпілий мусить сказати кілька слів на відео, зокрема про те, що росіяни приїхали з миром, і за це його відпустять. Потерпілий зробив, як йому наказали.
У пораненого лишався металевий осколок, а медичної допомоги йому не надавали, тому виникло гнійне запалення стегна. Вранці 16 березня Смірнов ще допитував потерпілого і наказав Подгорному його побити. Солдат ударив заручника прикладом автомата в груди і дулом натиснув на рану на нозі. Після цього окупанти завʼязали потерпілому очі та вивезли його на околицю смт Ріпки, де залишили.
Потерпілий військовий у судовому засіданні показав, що 10 березня 2022-го після бою поранений виповз у сусіднє село, де місцева жителька здала його ворогам. Він потрапив у полон в селі Слобода Чернігівського району, звідки його повезли на допит до генерал-лейтенанта Поплавського в село Іванівка. Після декількох годин допиту його та ще двох військовополонених близько другої години дня повезли камазами з трупами, картоплею та пустими ящиками пустими у невідомому напрямку. Вночі після приїзду в село Вишневе потерпілого почали одразу бити. Одного з двох, що з ним приїхали, одразу застрелили (офіцера), а іншого катували. На ранок потерпілий дізнався, що його катували 6 годин. Командував усім невідомий потерпілому тоді військослужбовець, якого потім ідентифікували як Константіна Смірнова з позивним «Закон». Присутніми під час катувань були також якийсь росіянин з Іркутська , росіянин-самбіст із Казані та омські десантники. Ще там був молодий офіцер та один із ДНР, з Макіївки, який займався також ґвалтуванням хлопців і двох чоловіків із Новоселівки прямо при потерпілому було зарізано.
Одного разу, після допиту, коли потерпілого вели за шию, один із охоронців, який був з Іркутська, впізнав його за прізвищем і сказав, що вони знайомі, оскільки були разом на змаганнях.
У потерпілого були уламки в голові, шматок щелепи стирчав зі щоки, уламки також були у щелепі. «Закон» спочатку говорив, що ніякої медичної допомоги надавати не потрібно. Але один із військових сказав, що, можливо, цей полонений буде потрібен ще для допиту, а він уже починає гнити (і обличчя, і рука). У медпункт, на лісопилці, російський хірург у наданні медичної допомоги спершу відмовив, але солдат повідомив, що це розпорядження «Закона». І тоді потерпілому просто повишкрібали скальпелем уламки, які стирчали ззовні, і повідомили, що для допиту цього вистачить.
У катівні потерпілого вішали на арматуру біля входу з деревʼяних дошок. Приходив і «Закон», потерпілий бачив тільки його ноги і чув позивний. Бачив військових у формі пісочного кольору, вважає, що деякі з них були сирійцями. Одного з тих, хто його допитували, потерпілий ідентифікував як стоматолога з Москви. Потерпілий його запамʼятав, тому що бачив на ногах цього окупанта своє взуття. Харчування полоненим майже не давали. Один раз дали галету одну на двох і один раз потерпілому дали варення, і то тільки для того, щоб він їм розповів про свій досвід у спорті, та через повагу за те, що він 6 діб витримав висіти на подовжувачі. На думку потерпілого, допити були поверхневими, і мали на меті просто познущатися. Врешті, один із росіян його тихенько вивів о пʼятій годині ранку. Сказав, що він домовився, і що потерпілому буде дуже важко, але він хоча б залишиться живим, інакше «омські відморозки» його вбʼють.
Ще один потерпілий є старостою Замглайського старостинського округу. Йогов взяли в полон, коли він пішов на перемовини з окупантами, які на своїй техніці хотіли заїхати в їх громаду. Його били і допитували, де українські військові, питали навіщо люди збираються, кому та яким чином передають інформацію. Побитого чоловіка розмістили в кімнаті 1,5х1,5 метри, і періодично стукали та питали, чи живий, ні води, ні їжі не давали. Наступний день розпочався з побиття, погроз відрізати палець (кладучи його руку на стіл). Наступного дня «Закон» повідомив, що він у переговорній групі, тому потерпілий поїде з ним на залізничний міст і його віддадуть. По дорозі із голови потерпілого зняли мішок і він помітив у «Закона» червону нашивку на руці з серпом і молотом та зміг роздивитися більшу частину його обличчя завдяки його балаклави (вона була як підшлемник). На мосту потерпілого передали переговорній групі.
У суді свідчила жінка, яка була в групі, яка ходила на переговори з військовою поліцією РФ на міст селища Ріпки. На більшості переговорів був присутній Смірнов із позивним «Закон», який на першій зустрічі біля селищної ради казав, що він командир, капітан. Другу зустріч на мосту свідок знімала на особистий телефон і зафіксувала «Закона». У подальшому відео із зображенням «Закона» було передано до прокуратури. «Закон» був одягнутий у військову форму, невисокого росту, міцної статури з мʼясистим носом, широкоплечий. Мав специфічний, легко впізнаваний голос.
Суд досліжував це відео, з якого вбачається, що переговори з боку військових РФ ведуться однією особою з позивним «Закон». Цей окупант під час бесіди встановлює правила для місцевих мешканців — зокрема, щодо пересування територією, перетину блокпосту, організацію коридору для дітей та ін.
Раніше Чернігівський районний суд уже засудив Смірнова з позивним «Закон» і Подгорного на довічне за вбивство двох братів із села Довжик. У третього брата також стріляли, але він вижив, вибрався з могили та потім свідчив у суді.
Ідентифікацією «Закона» займалася неурядова організація Truth hounds.
«Стартовою точкою став аналіз стоп-кадру з відео, на якому зафіксовано військового на позивний «Закон» в балаклаві під час його перебування на Чернігівщині. Відео нам надала свідкиня, яку знайшли та опитали документатори Truth Hounds під час польової місії. За допомогою OSINT-інструменту з розпізнавання облич Betaface ми порівняли знайдені світлини «Закона» з відкритих джерел та наявний стоп-кадр. Результати перевірки показали, що риси обличчя у балаклаві збігаються на 76% з іншими фотографіями полковника «Закона» (…) Truth Hounds провели аудіоаналіз його голосу, щоб підтвердити гіпотезу», — повідомляється на Фейсбук-сторінці Truth Hounds.
На основі описаних подій вийшов документальний фільм Суспільне Чернігів «Я тут Закон».