Чернігівський райсуд Чернігівської області визнав російського військовослужбовця винним у порушенні законів та звичаїв війни в поєднанні з убивством.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 29 січня.
9 березня солдати 74-тої окремої гвардійської Звенигородсько-Берлінського ордена Суворова 2 ступеня мотострілецької бригади Збройних сил РФ тимчасово зайняли село Лукашівка Чернігівської області.
У результаті бою був роззосереджений взвод Збройних Сил України, у складі якого служив старший солдат, розвідник 2 розвідувального відділення розвідувального взводу. Втративши можливість вести бій, чоловік прийшов одного з дворів у селі Лукашівка і попросив господарів дати йому змінну одежу, а свою військову форму заховав. Але наступного ранку росіяни обшукали це помешкання. Господарі намагалися видати військового за свого племінника і спочатку окупанти їм повірили, але потім прийшли ще раз і, нібито, вже знали, що в них переховується військовий. Окупанти знайшли в сараї пакет із формою ЗСУ. Чоловік, якого переховували, вимушено зізнався хто він. Його взяли в полон і утримували в гаражі. У цей же гараж привели місцевого жителя з неповнолітнім сином, яких затримали, побачивши у телефоні хлопця переписку з подружкою, що село зайняли «сепари».
Ще одного селянина увʼязнили, бо виявили в його будинку військову форму пасинка, який служив у нацгвардії. Чоловіка катували, вимагаючи зізнатися у співпраці із ЗСУ.
У дворі біля гаражу російський командир із позивним «Магніт», допитуючи українського військового, розстріляв його. Інших бранців окупант допитував, імітуючи їх страту — стріляючи у них над головами, а також стріляючи їм біля ніг.
Один зі свідків розповів, що його з неповнолітнім сином вивели на допит, натягнувши на очі шапки і обмотавши скотчем. Як вони чули, спочатку допитували військовополоненого і в кінці пролунала автоматна черга. Потім, як свідок упізнав за голосом, той же росіянин допитував їх із сином. Під час допиту свідка вдарили по голові, так що в нього злетіла шапка і він побачив перед собою окупанта, який носив військову форму і шкіряну куртку, і пів обличчя у нього було обгорілим. Розпитавши батька з сином, солдат сказав, що військові РФ не вбивають цивільних та наказав їм іти додому. На узбіччі біля дороги батько і син побачили тіло вбитого українського строковика. Від росіян, які жили у них у дворі, чоловік дізнався, що допитував їх комбат, який раніше підірвався на міні і тому поводиться неадекватно.
Свідки впізнали вбивцю за фотографіями. Ним виявився Даніл Коблік, який перебував на посаді командира 2 мотострілецького батальйону (МСБ) окремої гвардійської Звенигородсько-Берлінської ордена Суворова 2 ступеня мотострілецької бригади (74 ОМСБр), військове звання — майор. Під час боїв на Чернігівщині офіцер ЗС РФ для радіозвʼязку використовував позивний «Магніт». Це підтверджувалося також таблицею позивних, яка опинилася у розпорядженні слідчих після деокупації.
Військовослужбовець Збройних Сил РФ здійснив напад на особу, яка вибула зі строю та припинила брати участь у воєнних діях, потрапила під владу супротивної сторони і з цього часу є військовополоненим. Умисне вбивство військовополоненого порушує вимоги Женевської Конвенції про захист цивільного населення під час війни, Женевської Конвенції про поводження з військовополоненими і Додаткового протоколу Женевських конвенцій від 12.08.1949, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів.
Коблік наразі не затриманий. Його заочно засудили до довічного позбавлення волі.
22
0
20
20
