Вінницький апеляційний суд задовольнив скаргу прокурора в справі про колабораційну діяльність.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 2 лютого.

У 2014 році після анексії Криму обвинувачений отримав російське громадянство і зареєструвався відповідно до вимог законодавства РФ як індивідуальний підприємець у сфері оптової торгівлі кавою, чаєм, какао і прянощами. Також оформив у «Роспатенті» права на торгові знаки «Чаи Крыма» та «Крымский нектар». 

У 2022 році чоловік вже проживав у Вінниці і після повномасштабного вторгення РФ бізнесом у Криму керував дистанційно. Зокрема, онлайн подав заявки на заявки на продовження строку дії свідоцтва на торгові знаки. Підприємство в Криму працювало через веб-сайт, на якому була інформація про продукцію, актуальні прайс-листи, форми замовлень та доставки, контактні відомості, серед яких і номер «директора», тобто обвинуваченого.

У відомостях про спосіб оплати продукції як отримувача коштів зазначали батька обвинуваченого та його розрахунковий рахунок у російському банку.

Лише в лютому 2024 року, нібито, з метою приховання факту господарської діяльності, чоловік офіційно припинив діяльність як субʼєкт індивідуальної підприємницької діяльності на окупованій території АР Крим. Але, перебуваючи на підконтрольній України території, продовжував контролювати бізнес.

У березні 2025-го обвинуваченому у Telegram з приводу купівлі чаю заступник начальника Виправної колонії № 4 Головного управління Федеральної служби виконання покарань по Краснодарському краю РФ. Це установа, працівники якої залучались до бойових дій проти України і в  якій утримують під вартою і катують полонених українських військовослужбовців.

Підприємець дав представнику колонії контакти своєї бухгалтерки. І в подальшому колонія придбала травʼяних чаїв на 10800 російських рублів, що підтверджується рахунком на оплату і транспортною накладною, які бухгалтерака надіслала замовнику.

У судовому засіданні чоловік визнав вину і розповів, що 25 років мешкав у Криму. Після окупації він та його сім`я пережили багато негараздів, був змушений перереєструвати своє підприємство відповідно до законів Росії. Обвинувачений підтвердив, що вів підприємницьку діяльність у Криму до повномасштабного вторгнення. Лише пʼять років тому він виїхав в Вінницю. Його дружина та діти переїхали разом з ним, але батьки залишилися на півострові.

За отриманням патенту в РФ він звертався особисто, але всі свої справи передав головному бухгалтеру та батькові. Прибуток від підприємницької діяльності, нібито, отримував його батько. Коли йому телефонували з приводу купівлі товарів, то він перенаправляв покупців до головного бухгалтера. 

Обвинувачений у скоєному розкаявся, але сказав, що по-іншому вчинити не міг. На сьогодні він постійно донатить на ЗСУ, тому просив не позбавляти його волі.

Прокурор наполягав умовному покаранні. Але суд першої інстанції призначив наймʼякіше вид покарання — 170 тисяч гривень штрафу з конфіскацією усього майна і забороною обіймати деякі посади.

Апеляційний суд скаргу прокурора задовольнив і не погодився з висновком першої інстанції, що діями обвинуваченого не було заподіяно нікому шкоди. Згідно з новим вироком, чоловіка засудили до 4 років позбавлення волі і звільнили від відбуття покарання з іспитовим строком 2 роки, без конфіскації майна із забороною на 10 років обіймати деякі посади.

15

0

20

20