Голосіївський  районний суд міста Києва визнав чоловіка винним у веденні господарської діяльності у взаємодії з державною-агресором.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 21 лютого.

Громадянин України з 2008 року є засновником та директором підприємства в Росії — ТОВ «Завод імені Фрунзе» у місті Бєлгород. Фірма торгує автомобільними деталями, вузлами та приладдям, зокрема за допомогою філій у містах Бєлгород, Вороніж, Єкатеринбург, Казань, Краснодар, Москва, Ростов-на-Дону, Самара, Челябінськ, а також у тимчасово окупованому місті Сімферополь Автономної Республіки Крим.

Після повномасштабного вторгнення РФ на територію України підприємець за допомогою електронних засобів звʼязку та електронної пошти продовжив керувати підприємством. У серпні 2022-го він роздрукував і підписав договір поставки із російським акціоніонерним товариством «Краснодарський завод РТІ», надіславши відсканований примірник представнику цієї компанії. У подальшоу його завод отримав від контрагента 288 тисяч російських рублів за поставлений товар.

Пізніше чоловік також підписав договір із «Урожайненським комбінатом хлібопродуктів» із окупованого Криму.

У липні-вересні 2022 року підприємство обвинуваченого співпрацювало з російськими компаніями «Кримгазресурс», «Рубін», «Градвент», «Гефест», «Промхім”, «Крымстройгарант», «Комета», «Кримпрофсталь» та іншими.

За наслідками господарської діяльності на території РФ після 24.02.2022 російським «Заводом імені Фрунзе» у бюджет держави-агресора сплачено податків у розмірі 20 млн 400 тисяч російських рублів.

Чоловік повністю визнав свою вину. Підтвердив, що є засновником та директором російського підприємства. Із 2019 року на кордоні з Росією практично не пропускали українські вантажі, майже не було можливості вʼїхати до м. Бєлгорода. Пандемія коронавірусу також сприяла падінню виробництва. Завод став збитковим та почав готуватися до закриття. Працювало небагато незвільнених працівників та бухгалтер, на складах залишалася продукція, але нова не виготовлялася. На рахунках заводу залишалися грошові кошти, які хотілося забрати або ж освоїти. А тому на свій страх і ризик він підписував господарські угоди, фінансові документи, звільняв працівників, реалізовував товарів, сплачував податки до бюджету РФ. Обвинувачений запевнив, що після 24.02.2022 займався закриттям підприємства, проте усвідомлював, що, за українським законом, всі його дії були кримінально карними.

Після повномасштабного вторгнення РФ чоловік, проживаючи в Харкові, активно займається волонтерською діяльністю, допомагає постраждалим від російської агресії, долучався до риття земляних укріплень поблизу державного кордону і надавав техніку, що має у користуванні як підприємець, допомагав військовим установленням загорожі, яку виготовляє як фізична особа-підприємець. Готував та продовжує готувати гарячі страви, якими годує громадян після обстрілів, у Харкові та на околицях. Виділяв кошти та допомагав із ремонтом автотехніки військовим підрозділам, які дислокуються на Харківському напрямку, та силам територіальної оборони. У січні 2024 року обвинувачений пожертував 1 мільйон гривень Збройним Силам України.

У судових дебатах прокурор просив застосувати до чоловіка покарання у виді максимального штрафу і заборонити йому обіймати деякі посали. З огляду на низку помʼякшуючих обставин прокурор не вимагав конфікації майна.

У результаті підприємця оштрафували на 170 тисяч гривень. Йому на 10 років забороняється обіймати посади в субʼєктах господарювання будь-якої форми власності та в органах державної влади, органах, що надають публічні послуги.

Із переліку заборонених посад суд виключив виборні посади в органах місцевого самоврядування за місцем мешкання, адже обвинувачений є активним волонтером і допомагає поостраждалим від російської агресії у місті Харкові і у відповідний час місцева громада може довірити йому виконання представницьких функцій.

21

0

20

20