Колишнього начальника Голопристанського відділення Херсонської об’єднаної державної податкової інспекції засудили до 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 5 листопада.
За матеріалами справи, у червні 2018 податківець отримав 2500 грн від підприємця, який займався нелегальними перевезеннями в таксі.
Обвинувачений вину заперечував. Розповів, що службова машина зламалась і він часто користувався таксі, а послугами одного таксиста частіше за інших. Від таксиста він дізнався, що в нього є бригадир, який координує роботу, але працюють вони без реєстрації суб’єктом підприємницької діяльності і без ліцензії на пасажирські перевезення. Податківець добився зустрічі з бригадиром і начебто став вимагати гроші. Таксист звернувся в правоохоронні органи.. Протоколами НСРД зафіксовано, що обвинувачений погрожував таксисту рейдами податкової поліції і поряд з тим розповідав про варіанти легалізації бізнесу. А той відповів, що «платить міліції і спокійно працює». На відео зафіксовано, що обвинувачений показує співрозмовнику екран мобільного телефона. Зі слів заявника, там було набрано цифру «2500». На останній зустрічі таксист на прохання обвинуваченого порахував гроші і озвучив суму. Податківець відмовляється їх перераховувати, говорячи «я тобі вірю». Пізніше начальника податкової затримали і з його застебнутої барсетки вилучили 2500 грн, раніше помічених спеціальною речовиною. Втім, на руках чоловіка слідів цієї речовини не знайшли.
В суді обвинувачений переконував, що мала місце провокація. Головним завданням відділення та його як керівника є сервісне обслуговування платників податків, консультування без проведення будь-яких перевірок платників податків. Свого часу до нього начебто приїхали працівники Управління захисту економіки Нацполіції в Херсонській області і попросили у нього надавати інформацію в незаконний спосіб. Він відмовився і йому пригрозили поганими наслідками. Пізніше до нього звернувся чоловік, який займався нелегальними перевезеннями в таксі і за те, щоб його не чіпали, нібито сам пропонував допомогу у придбанні канцелярії чи гроші в сумі від 2 до 3 тисяч гривень щомісяця. Податківець переконував, що помічав стеження за собою і планував звернутися з заявою у відповідні органи, а тому просив чоловіка конкретизувати пропозицію, оскільки не може вказати у доповідній записці про надходження йому пропозиції неправомірної вигоди «від -до», а повинен зазначити точну суму. Зі слів обвинуваченого, він не встиг це зробити, тому що вранці його перестрів цей чоловік і став сунути в руки гроші. Він відмовився, але запропонував його підвезти на своєму автомобілі. По дорозі вони ще зупинилися випити кави. Як гроші опинилися в його барсетці, обвинувачений пояснити не зміг.
Суд розцінив такі показання як спосіб захисту, з метою уникнути покарання за злочин. Матеріали справи містять докази, що саме податківець шукав зустрічі із заявником, не доповідав про нелегальні перевезення уповноваженому податковому органу, не склав доповідної записки, обіцяв своєчасно повідомляти про рейди контролюючих органів, тобто займав активну позицію, маючи намір отримати неправомірну вигоду.
Суд не прийняв доводи захисту, що у повноваження особи не входило складання протоколів про адміністративні правопорушення, оскільки головною функцією очолюваного ним відділення податкової інспекції є сервісне обслуговування платників податків. Суд зауважив, що обвинувачений не повідомляв заявнику про відсутність у нього таких повноважень, навпаки говорив про можливість передачі інформації відповідним посадовим особам для притягнення до адміністративної відповідальності та накладення санкцій.
При цьому суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду України від 24.11.2016 по справі № 5-149кс16, відповідно до якої, за нормативними приписами статті 368 КК, представник влади, не вправі одержувати будь-якої винагороди у зв’язку зі здійсненням своїх службових повноважень. Указане законодавче положення передбачає, що кримінальна відповідальність за порушення цієї заборони настає в тому разі, коли особа, яка дає хабар службовій особі, усвідомлює, що дає його саме такій особі й у зв’язку з можливостями її посади, а особа, яка одержує незаконну винагороду (хабар), розуміє (не може не розуміти) значущість займаної нею посади, її статусність та можливості; ураховується також вагомість цієї посади у сприйнятті хабародавцем, мета, яку переслідує останній, та його переконаність у тому, що цієї мети буде досягнуто завдяки можливостям посади, яку обіймає хабароодержувач.
Фактичне виконання або невиконання дій з використанням наданої влади чи службового становища знаходиться поза межами об’єктивної сторони злочину. Дії тієї службової особи, яка отримуючи неправомірну вигоду, через свій службовий стан об’єктивно не спроможна чи не бажає виконати дії, бажані для особи, що передає винагороду, незважаючи на наявність у таких ситуаціях в поведінці службової особи елементів обману, все одно утворюють склад злочину, передбачений ст. 368 КК.