Червонозаводський районний суд міста Харкова визнав жителя Купʼянська винним у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 29 травня.
У період із 5 липня по 9 вересня 2022 року обвинувачений працював в окупантів на посаді поліцейського взводу патрульної служби. Він, зокрема, чергував на блокпостах, а також забезпечував охорону та контрольно-пропускний режим будівлі та прилеглої території «Управления внутренних дел ВГА Харьковской области». Така протиправна діяльність була припинена тільки у звʼязку зі звільненням Купʼянська збройними силами України.
У приміщеннях, яке займала окупаційна поліція, вилучили службові документи, в тому числі заяву, автобіографію і трудовий договір обвинуваченого, а також платіжні відомості за його підписами, що він двічі отримував по 40 тисяч російських рублів.
У судовому засіданні чоловік винним себе не визнав і говорив, що працював не добровільно.
До окупації він був охоронцем третього розряду Управління поліції охорони. Пояснив, що 24 лютого заступив на триденну зміну на роботі і отримав службову зброю. Коли стало зрозуміло, що починається велика війна, нчальник сказав забрати зброю та заховати. Він поклав зброю у дивані у себе вдома. 3 липня до нього додому прийшли троє чоловіків у масках та у формі без розпізнавальних знаків. Обвинуваченого спитали, де зброя, побили, обшукали квартиру та знайшли сховок у дивані. Після цього його нібито забрали з дому та помістили до ізолятору тимчасового тримання у відділку поліції. Там його тримали три дні і били. У подальшому він, начебто, під примусом, погодився працювати на окупантів, бо погрожували йому та його сімʼї.
Показання дала ексдружина обвинуваченого. Вони розірвали шлюб ще у 2003-му, але проживали разом. Жінка підтвердила, що чоловік двічі отримував зарплату у російських рублях, оскільки їх сімʼя потребувала засобів для існування.
Свідками були також колеги по роботі в органах внутрішніх справ України. Один із них розповів, що наприкінці червня 2022-го бачив обвинуваченого у будівлі відділення поліції, де окупанти зібрали близько 20 осіб для формування «добровольчої народної дружини». У липні їм сказали, що відтепер вони є співробітниками «поліції». Свідок говорив, що їхньої згоди на це не питали, сказали, що списки з їхніми даними є на блокпостах, тому виїхати на підконтрольну Україні територію вони не зможуть. Ще один свідок повідомив, що спеціальної форми, зброї та спецзасобів у колаборантів не було, оскільки вони не були атестовані у створеному представниками окупаційної влади органі.
Три місцеві жительки розповіли, що окупанти викрали їх рідних — чоловіків і сина. Один із викрадених працював в українській поліції, а інший був начальником Купʼянського територіального медичного обʼєднання. Жінки приходили до окупаційної поліції, щоб зʼясувати, що сталося, і бачили там обвинуваченого. Він піднімав шлагбаум та дозволяв зайти.
Одна з них пригадувала, що обвинувачений та російський військовий на вході до будівлі перевіряли відвідувачів. Через кілька днів її чоловіка відпустили зі слідами катувань на тілі та з наслідками інсульту від електрошокеру. Особи, які представлялися співробітниками ФСБ РФ, вимагали, щоб він співпрацював із ними. Ще раз свідок зустріла обвинуваченого на блокпосту на виїзді з села Кучерівка після 20 липня 2022 року. Він був у чорному одязі з шевроном із символом «Z» на плечі та разом із російським солдатом перевіряв чийсь автомобіль.
Суд вирішив, що чоловік діяв добровільно, а реальність загрози йому або членам його родини в разі відмови від зайняття посади нічим не підтверджується.
Обвинувачений серед іншого пояснював у засіданні, що боявся за свого сина. Але водночас повідомив, що син виїхав та не перебував в окупації.
Після звільнення міста Купʼянська чоловік справді сам повідомив українських правоохоронців про те, що робив під час окупації та в подільшому давав показання. Це свідчить про активне сприяня розкриттю злочину і враховується судом як помʼякшуюча обставина.
Суд призначив 12 років тюремного покарання із забороною на 10 років обіймати посади у правоохоронних органах без конфіскації майна.
21
0
20
20
