Київський районний суд міста Харкова визнав колишню заступницю Вовчанського міського голови винною у колабораціонізмі.
Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 29 листопада.
Із 2020 року обвинувачена обіймала посаду першого заступника мера і відповідала за діяльність підприємств житлово-комунального господарства – водоканал, тепломережі, благоуcтрій та ін.
Після 24 лютого 2022 року жінка опинилась на окупованій території
25 березня вона дала усну вказівку працівникам апарату Вовчанської міської ради звільнити приміщення для передачі його представникам збройних формувань РФ.
У судовому засіданні громадянка вину визнала повністю і щиро каялася. Вона пояснила, що як посадова особа під час окупації легітимно продовжувала виконувати протягом двох місяців покладені на неї обовʼязки, слідувала інструкціям української влади й ніяк не співпрацювала з окупантами. Всім працівникам міськради видалм на руки трудові книжки та особові справи і відправили їх по домівках. Залишилися тільки ті, хто забезпечував життєдіяльність громади. Із 23 березня мер був на лікарняному. Секретар ради, яка, за законом, повинна виконувати його обовʼязки, теж на роботу не вийшла. 25 березня вранці до мерії прийшли російські військові і і вимагали негайно залишити приміщення. Обвинувачена стверджує, що діяла, щоб зберегти своє життя та співробітників. При цьому, була збережена уся документація міськради та оргтехніка. Документів про передачу будівлі вона не підписувала і таких не існує. Через місяць на роботу повернувся голова і вона йому вручила свою заяву про звільнення. Працювати в окупаційній адміністрації вона не стала. Після звільнення села жінка проживає за своєю звичною адресою, не переховується і не планує виїжджати, хоча її дім також пошкоджено обстрілами.
У суді допитували свідків із числа керівників комунальних підприємств і співробітницю відділу житлово-комунальногогосподарства. Вони підтвердили, що в період окупації обвинувачена перебувала в Вовчанську та продовжувала виконувати обовʼязки ще приблизно два місяці. Працівники підприємства приходили до неї в кабінет і доповідали, що відбувається. На нарадах вирішувались питання щодо світла, води, тепла, та забезпечення ліками, інсуліном, їжею дітей. Присутніми були начальник відділу ЖКГ, директори очисних споруд, водоканалу, благоустрою. Представників окупаційної влади і військових там не було.
Місцевий житель розповів, що у другій половині березня минулого року ходив в адміністрацію, щоб отримати дозвіл на виїзд з сімʼєю. Там його зупинив охоронець і сказав йому почекати на пропуск. Через деякий час вийшов військовий, якийсь чоловік у цивільному та обвинувачена. Свідок почув, як обвинувачена сказала, що вони будівлю звільняють, переїжджають, після чого він розвернувся та пішов у двір.
Суд вважає, що немає ніяких обʼєктивних даних, які б свідчили проте, що до жінки застосовувалися заходи фізичного або психічного примусу. Суд вважає, що вона діяла добровільно, передаючи будівлю мерії збройним формуванням держави-агресора.
Жінці повних 68 років, вона має багаторічний досвід роботи, відзнаки, заохочення, нагороди, подяки, дипломи, почесні грамоти, копії яких надано до суду. У березні 2023-го перенесла операцію, після чого два місяці їй рекомендували ходити на милицях
Суд вирішив, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства і призначив їй основне покарання у вигляді 170 тисяч штрафу. Водночас їй призначається додаткове покарання, що визначене законом як обовʼязкове, у виді заборони на 12 років обіймати посади у органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що повʼязані з наданням публічних послуг, з конфіскацією всього майна.
22
0
20
20
