Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів дійшла висновку, що прокурор Черкаської окружної прокуратури Віталій Корновенко допустив службову недбалість.
Про це йдеться у рішенні КДКП від 19 жовтня.
Навесні 2019-го Корновенко погодив громадянці підозру в оскверненні могил, вчиненому повторно (ч.1 і ч.3 ст.297 ККУ).
За версією слідства, жінка в період із 4 до 21 лютого 2019 року, перебуваючи на території сільського кладовища «Костіне» в селі Руська Поляна Черкаської області, пошкодила 19 пам’ятників і три хрести поваливши їх на землю.
У подальшому з’ясувалося, що жінка начебто не могла розуміти свої дії і керувати ними. Тому прокурор звернувся до суду про застосування до цієї громадянки примусових заходів медичного характеру в вигляді госпіталізації до психіатричної лікарні зі звичайним типом нагляду.
Однак суд у клопотанні відмовив і справу просто закрив у зв’язку з недоведеністю вчинення обвинуваченою суспільно небезпечних діянь.
Поліція в основу підозри поклала показання свідка про те, що його знайома в ті дні бувала на кладовищі, звідки приносила цукерки та печиво, а також ще одного свідка, який бачив цю жінку на сільському кладовищі напередодні виявлення там повалених надгробних пам’ятників, а також – показання потерпілих, які знайшли пошкоджені пам’ятники.
На могилах виявили два відбитки пальців рук, що, за висновком дактилоскопічної експертизи, належать цій жінці.
Сама підозрювана заперечувала свою причетність до осквернення могил. Пояснила, що через скрутний матеріальний стан дійсно ходила на кладовище та збирала залишені на могилах пожертви і могла залишити відбитки пальців рук на могильних плитах.
На думку суду, обвинувачення у цій справі було побудовано на припущеннях, а під час судового розгляду прокурор не надав доказів, які спростували б версію захисту про залишення відбитків пальців рук під час збору пожертв на кладовищі.
Протокол огляду місця події не містить відомостей щодо конкретного точного місця виявлення та вилучення на території кладовища слідів пальців рук.
Дослідивши фототаблицю, суд переконався, що повалені пам’ятники і хрести є кам’яними й розміщувалися вертикально п’єдесталами, закріплені цементною основою та залізними штирями, а тому для їх повалення необхідні значні фізичні зусилля. Обвинувачена ж має худорляву будову тіла і певні вади здоров’я. Тому суд вважає, що вона фізично не могла зруйнувати таку кількість пам’ятників та хрестів, у тому числі приклавши фізичне зусилля шляхом натиску долонями рук.
Також суд звернув увагу, що в клопотанні зазначається про умисність дій, хоча жінка перебувала в стані, у якому не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними.
Відтак йшлося про неповноту й однобічність досудового розслідування, відсутність достатніх доказів та неналежний прокурорський нагляд.
Корновенко визнав своє недоопрацювання, але запевнив, що не мав умислу, щоб усе так трапилося.
До прокурор застосували дисциплінарне стягнення у вигляді догани.