Російського військового за ґвалтування мешканки Херсонщини посадили на 12 років

196

Великоолександрівський районний суд Херсонської області визнав російського військовослужбовця Владіка Небієва винним у порушенні законів та звичаїв війни.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 29 квітня.

Із 10 березня 4 жовтня 2022 року військовослужбовці ЗС РФ повністю контролювали територію Великоолександрівської територіальної громади, Бериславського району, Херсонської області, де розмістили бойову техніку, безперешкодно пересувалися вулицями, користувалися майном місцевих жителів, спілкувалися з ними, залякували їх, проводили рейди по домоволодіннях та ін.

Так, на початку липня 2022 року в смт. Велика Олександрівка військовослужбовець ЗС РФ Небієв зайшов до приватного будинку, де проживала цивільна жінка. Окупант пригрозив, що вона повинна вступити з ним у статевий звʼязок, бо інакше всі солдати, які тут базуються, ґвалтуватимуть її. Протягом наступних кілька днів Небієв приходив до жінки і продовжував погрожувати їй сексуальним насильством поки врешті не зґвалтував її. 

У подальшому росіянин почав майже кожного дня проживати в будинку та вчиняти стосовн потерпілої дії сексуального характеру. Це тривало до початку серпня 2022 року поки він остаточно не виїхав із цієї місцевості.

Громадянин РФ Небієв є військовослужбовцем 94-го полку оперативного призначення Росгвардії (в/ч 6779) 46 окремої ордена Жукова бригади оперативного призначення Північно-Кавказького округу військ національної гвардії РФ, у званні-молодший сержант. Під час моніторингу мережі інтернет була виявлена публікація, що голова Сулейман-Стальського муніципального району Республіки Дагестан отримав лист-подяку від командира в/ч 6779 за те, що представник їхньої громади Небієв «достойно выполняет свой воинский долг в ходе специальной военной операции по денацификации и демилитаризации Украины». Стаття супроводжується фотографіями Небієва у військовій формі та з листом-подякою.

Скриншот із групи в мережі Вконтакте

Небієв народився у 1993 році у місті Дербент, Республіка Дагестан, у 2015-му закінчив дагестанський державний університет, юридичний факультет, кафедра адміністративного і фінансового права, заочне відділення. Він кадровий офіцер Федеральної служби безпеки Російської федерації.

Причетність Небієва до інших воєнних злочинів на території Великоолександрівської ОТГ перевірялася, але їх встановлено не було.

Потерпіла впізнала Небієва за фотознімками. У  її помешканні виявлені численні сліди від пострілів та стріляні гільзи, пошкодження паркану, гаражу та літньої кухні, фрагменти скотчу, плями бурого кольору на підлозі, презерватив в дитячій кімнаті та ін.

Під час окупації як потерпіла, так і обвинувачений, користувалась мобільними телефонами. Їхні мобільні телефони фіксувалися в зоні розташування одних і тих же базових станцій операторів мобільного звʼязку.

Жінка видала правоохоронцям мультиварку, кажучи, що її залишили військов РФ. Однак  відбитків пальців, придатних для ідентифікації, на ній не знайшли.

Небієв приносив потерпілій фармацевтичні вироби, коли вона скаржилась на самопочуття. А також подарував рожеву сукню з візерунком квітів ще з біркою, шампунь  для волосся російського виробництва «Моя прелесть» «Загадочная малинка», дезодорант і тест для визначення вагітності.

Жінка дала показання у судовому засіданні і підтвердила висунуте обвинувачення. 

«Просто залазив на неї та говорив, що вона повинна з ним спати. В іншому випадку, він натравить на неї інших військовослужбовців, які будуть її ґвалтувати, знущатися у неї вдома, або відведе її до першої школи, де вони базувались (…) Постійно ричав, вона не могла його зрозуміти, дуже сильно була налякана, відверталась і не могла на нього дивитись (…) Був такий момент, коли їй стало дуже погано, відкрилася кровотеча. Військовослужбовець зсрф Валід сказав, щоб вона не вдавала, що у неї жіночі проблеми, а це лише була менструація. Вона просила привести лікаря, але Валід сказав їй, що в них лікар стоматолог та він не допоможе. Валід сказав їй прикласти пляшку холодної води до живота. Та вона повинна швидше закінчити з цими своїми жіночими справами та перестати вдавати, що у неї якісь проблеми (…)  З метою покращити своє самопочуття вона вживала заспокійливі. Тому не всі події памʼятає добре (…) Коли їй було дуже погано, її місцевий мешканець возив в м. Берислав до лікаря на обстеження. Але вона не була на прийомі у лікаря, чекала в коридорі на другому поверсі в корпусі роддому. Але якийсь лікар чоловік вийшов з кабінету, так і не повернувся», йдеться у її показаннях.

Небієв говорив потерпілій, що вона повинна виїхати в Росію як його дружина і він поселить її до своєї квартири. Вона зі страхом чекала того дня, бо не хотіла їхати. Але Небієва перевели і він поїхав сам.

У матеріалах справи є письмова заява потерпілої, в якій вона просила не допитувати місцевих мешканців з приводу зґвалтування її окупантом, так як вона досі відчуває негативні емоційні переживання.

Але все ж у судовому засіданні допитали трьох свідків, один із яких батько потерпілої. Усі вони сказали, що Небієва ніколи не бачили, але повідомили, що в селищі було багато військових РФ.

Один зі свідків підтвердив, що якось влітку 2022-го до нього звернувся військовослужбовець кавказької національності із позивним «Ісмаїл» і попросив відвезти дівчину до лікарні в Берислав, що він і зробив, висадивши її біля лікарні і потім забрав і доставив додому.

Батько обвинуваченої розповів, що проживав із нею до травня 2022-го, а потім виїхав на підконтрольну Україні територію у Кривий Ріг. Із дочкою, який лишилась в окупації, спілкувався по телефону, але вона про ситуацію в селищі начебто нічого не розповідала. Після деокупації батько повернувся і  спостерігав у доньки сильно пригнічений стан. Дочка потім лікувалася від нервового зриву. Про обставини, які викликали такий стан, не розповідала. Після лікування дочці стало трохи краще, але, як каже батько, підтримувати із нею стосунки стало неможливо.

Селищна адміністрація дала видала характеристику, що потерпіла проживала на території громади з березня 2019 року у своїх батьків, а раніше проживала в Миколаєві.  За рішенням суду вона позбавлена батьківських прав стосовно малолітньої дитини, яка проживає зі батьком.

За даними УСБУ в Херсонській області від 4 серпня 2023 року, на території Херсонської області всього зареєстровано 21 кримінальне правопорушення, повʼязане з сексуальним насильством за ст.438 ККУ. Більшість з них вчинено на території Бериславського району 15, Херсонського району 4 (3 на деокупованій, 1 на окупованій частині) та по 1 на території Каховського та Скадовського районів.

У матеріалах справи на підтвердження обставин життя в окупації є протокол огляду статті «Слідство.Інфо» під назвою «Буряти де спали, там і ходили по нужді»: розповідь дівчини з Херсонщини про окупацію її села». Жителька смт Велика Олександрівка, яка виїхала на початку квітня 2022 року з окупованого селища, в інтервʼю розповіла про присутність російських окупаційних військ. Також є посилання на повідомлення від уповноваженої Верховної Ради з прав людини про те, що у Херсонській області в смт Велика Олександрівка російські окупанти примусово виселяють усіх мешканців.

Небієва визнали винним і заочно засудили до 12 років увʼязнення.

Цивільний позов у кримінальному провадженні потерпіла не заявляла.

error22
fb-share-icon0
Tweet 20
fb-share-icon20

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує файли cookies з метою аналізу трафіку та надання реклами і послуг на основі профілю ваших інтересів. Якщо ви хочете дізнатися більше або заборонити використання усіх чи деяких cookies, ознайомтесь з нашою Сookie Policy. Якщо ви натиснете «погоджуюсь» чи продовжите навігування сайтом, ви погоджуєтесь з політикою cookies. Погоджуюсь